Рішення № 20794487, 22.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 10/245/2011

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 15 050 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1. - юрисконсульт сектору договірної та претензійно-позовної роботи комерційного відділу, довіреність № 37 від 01.01.2011;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 51734481 маси вантажу у розмірі 15 050 грн. 00 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив. Про час і місце розгляду справи Відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень - ухвала суду від 24.11.2011 отримана 30.11.2011, ухвала суду від 08.12.2011 - отримана 12.12.2011. Будь-яких клопотань Відповідач на надав. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

18.05.2011 зі станції Червона Могила Донецької залізниці ДП "Свердловантрацит" (Відповідач) згідно залізничної накладної № 51734481 відправлено групу вагонів, в тому числі вагон № 67907220 з вантажем Антрацит, станція призначення Ігрень Придніпровської залізниці.

Провізна плата за вказаний вагон 3010 грн. В залізничній накладній в графі спосіб визначення маси вказано на вагонних вагах 150 тон., правильність вказаних в накладній відомостей підтверджено посадовою особою Відповідача.

На станції призначення відповідно до вимог ст. 52 Статуту залізниць України на вимогу одержувача вантажу 21.05.2011 було здійснено перевірку маси вантажу у вказаному вагоні.

При переважуванні вагону на 150 тонних тензометричних, провірених 21.08.2010 (інтервал повірки згідно технічного паспорту ваг 12 місяців), встановлено в вагоні № 67907220 фактично нетто - 69400 кг., по накладній: нетто 71000, що складає різницю у вазі проти накладної в сторону зменшення на 1600 кг.

Для засвідчення цього факту складено комерційний акт АА № 039098/332 від 21.05.2011. В даному комерційному акті зазначено, що вантаж міг вміститися, люка, двері закриті, навантаження рівномірне без виїмок і заглиблень, нижче бортів на 40-50 мм. Вантаж маркований шляхом ущільнення верхнього шару і нанесення борозд, маркування не порушено.

Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 3010 грн. х 5 = 15050 грн.

Відповідач не надав будь-яких заперечень проти позову.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 15050 грн. Позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам законодавства, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати в сумі 1411 грн. 50 коп. покладаються на відповідача. При поданні позову позивачем платіжним дорученням № 5502 від 16.11.2011 сплачено судовий збір в сумі 1478 грн. 00 коп., а необхідно сплатити - 1411 грн. 50 коп., тобто зайво сплачено судовий збір в сумі 66 грн. 50 коп. Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Свердловантрацит", 94800 м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 1, ідентифікаційний код 32355669 на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 15 050 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1411 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Державному підприємству “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 зайво сплачений судовий збір в сумі 66 грн. 50 коп., перерахований платіжним дорученням № 5502 від 16.11.2011. Підставою для повернення сплаченого судового збору є дане рішення, підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 26.12.2011.

Суддя Т.М.Мінська