Рішення № 20793433, 19.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 15/5009/6209/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Бердянської природоохоронного міжрайонного прокурора, 71114 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Шаумяна, 2 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Фонду державного майна України, 01601 м. Київ 133, вул. Кутузова, 18/9

Позивач Публічним акціонерне товариство “Завод “Прилив”, 71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Єгорова, 1

до відповідача Бердянської міської ради, 71112 м. Бердянськ Запорізької області, пл. І Бердянської ради, 2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, 71100 АДРЕСА_1

про скасування пункту 3.13 рішення № 15 від 02.10.2008

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від прокуратури: не зявився

від Фонду державного майна України: не зявився

від ВАТ “Завод “Прилив”: не зявився

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Бердянської природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України, позивач Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” до відповідача Бердянської міської ради за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування пункту 3.13 рішення № 15 від 02.10.2008.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2011 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 17.11.2011.

Ухвалою господарського суду від 10.11.2011 у звязку з хворобою судді Горохова І.С. розгляд справи перенесено на 28.11.2011р. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 19.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До початку судового вирішення спору розглянувши та дослідивши подані арбітражним керуючим Кравченко А.І. правовстановлюючі документи позивача у справі №15/5009/6205/11 судом встановлено, що відповідно до п., п. 1.1, 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства “Завод “Прилив”, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 672 від 29.04.2011 р. та зареєстрованого 29.06.2011 р. за № 10091050011001984, Публічним акціонерне товариство “Завод “Прилив”, ідентифікаційний код 14311459, є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства “Завод “Прилив”, ідентифікаційний код 14311459, заснованого відповідно до рішення Фонду державного майна України (наказ 28-ДП від 28.07.1998 р.) шляхом перетворення державного підприємства “Завод “Прилив” у відкрите акціонерне товариство. Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” перейменоване у Публічним акціонерне товариство “Завод “Прилив” на підставі Закону України “Про акціонерні товариства” з наступними змінами та доповненнями. Пунктом 3.3 Статуту встановлено, що Публічним акціонере товариство “Завод “Прилив”, ідентифікаційний код 14311459, є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства “Завод “Прилив” та є правонаступником державного підприємства “Завод “Прилив”, зареєстрованого рішенням Фонду державного майна України (наказ 28-ДП від 28.07.1998 р.).

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-який стадії судового процесу.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 25 ГПК України, суд визнав за необхідне здійснити заміну позивача у справі № 15/5009/6209/11 Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Завод “Прилив”.

Прокурором позовні вимоги заявлені з наступних підстав: ВАТ «Завод «Прилив»від земельної ділянки площею 5,5 га не відмовлявся, погодження Фонду державного майна на вилучення (відчуження) земельної ділянки відсутнє. Приймаючи рішення №15 від 02.10.2008р. міська рада допустила грубі порушення чинного земельного законодавства України перевищивши надані їй законом повноваження, обмеживши гарантоване Конституцією України право держави на землю. Просить позов задовольнити.

Представник Фонду державного майна України заявлені прокурором вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених прокурором. Пояснив суду, що ВАТ “Завод “Прилив” від земельної ділянки площею 5,5 га по АДРЕСА_3 не відмовлялося, Фонд державного майна України не надавав згоди на вилучення (відчуження) зазначеної земельної ділянки. Вилучення земельної ділянки площею 0,0682 га, розташованої по вул. Косовського, 47 в м. Бердянську у передбаченому законодавством України порядку із постійного користування ВАТ “Завод “Прилив” не проводилося. Враховуючи викладене, Фонд державного майна України просить суд скасувати пункт 3.13 рішення Бердянської міської ради № 15 від 02.10.2008 р., яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_3 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,0682 га, розташовану по АДРЕСА_2

Керуючий санацією ПАТ “Завод “Прилив” надав суду письмові пояснення, відповідно до яких заявлені прокурором вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві прокурора, просить суд задовольнити в повному обсязі заявлені прокурором вимоги про скасування пункту 3.13 рішення Бердянської міської ради № 15 від 02.10.2008 р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, позов прокурора вважає безпідставним та необґрунтованим. Зазначив, зокрема, що оскаржуване в частині п.3.13 рішення Бердянської міської ради № 15 від 02.10.2008 р. прийнято в межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб передбачений законом. Так, в 1992 році Заводу “Прилив” була надана у постійне користування земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_3, площею 5,5 га для будівництва школи та дитячого садочка. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування 25.02.1994 р. за № 200. На підставі Закону України “Про приватизацію державного майна”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 р. № 1099 “Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства” державне підприємство Завод “Прилив” у 1998 році було перетворено у ВАТ “Завод “Прилив” з 100 % державної частки статутного капіталу. Відповідно до статті 34 Закону України “Про підприємства в Україні”, що діяв на момент перетворення підприємства, передбачалося, що перетворення є реорганізацією підприємства. Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент перетворення підприємства, було встановлено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації та реорганізації. Згідно зі ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 р.) право користування земельною ділянкою припиняється у разі припинення діяльності підприємства. Ця норма кореспондується з нормою ст. 141 Земельного кодексу України в редакції 2001 року, відповідно до якої припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що у суду відсутні підстави для скасування пункту 3.13 рішення Бердянської міської ради № 15 від 02.10.2008 р. Просить суд в позові відмовити. Також, відповідачем було подано суду письмову заяву про застосування до правовідносин з приводу скасування п. 3.13 рішення Бердянської міської ради № 15 від 02.10.2008 р. строку позовної давності.

Також представником позивача заявлялось клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та повинен розглядатись судом адміністративної юрисдикції в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Клопотання судом відхилено як безпідставне, з урахуванням вимог п. 6 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представників сторін та прокуратури розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Рішенням Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області № 7 від 26.05.1992 р. Заводу “Прилив” була надана у постійне користування під будівництво школи та дитячого садочка земельна ділянка, площею 5,5 га по АДРЕСА_3, про що був виданий Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 25.02.1994 р. за № 200.

11.06.1998 р. наказом Виконуючого обовязки голови Фонду державного майна України за № 13-АТ державне підприємство Завод “Прилив” було перетворено у Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив”, який став правонаступником державного підприємства Завод “Прилив”. Державна частка у статутному капіталі зазначеного товариства складає 100 %.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, та не заперечується представником ПАТ “Завод “Прилив”, земельна ділянка площею 5,5 га по АДРЕСА_3 за цільовим призначенням заводом “Прилив” не використовувалась, школа та дитячий садочок не були збудовані.

Протягом 2007 2009 років земельна ділянка площею 5,5 га по вул. Серафімовича в м. Бердянськ Запорізької області Бердянської міською радою була поділена на земельні ділянки в районі вулиць Лазо, Серафімовича, Старова та Фестивальної та передана громадянам у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків.

Так, земельна ділянка площею 0,0682 га, розташована по АДРЕСА_2 яка є складовою земельної ділянки заводу “Прилив”, була надана громадянину ОСОБА_3 пунктом 3.13 рішення пятдесят першої (ІІ частина) сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 15 від 02.10.2008 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам” у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизація.

В ході проведеної Бердянської природоохоронною міжрайонною прокуратурою перевірки було встановлено, що земельна ділянка площею 0,0682 га, розташована по АДРЕСА_2 є вільною від забудови.

Прокурор звернувся до суду з позовом про скасування п. 3.13 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 15 від 02.10.2008 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам” із посиланням на те, що спірна земельна ділянка належить державному підприємству, а тому відповідач не мав повноважень нею розпоряджатися без попереднього вилучення.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.(частина 2 статті 84 Земельного кодексу України).

Відповідно до підпункту “ж” ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належить частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Пунктом 12 (абзац другий) Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї).

До спірних правовідносин у даній справі застосовуються положення Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. (в редакції, яка діяла на момент перетворення Заводу “Прилив”).

Пунктом 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України у зазначеній редакції встановлено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьої зазначеної вище статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті за рішенням Ради, що має вилучати земельні ділянки.

Докази, що Бердянської міською радою було припинено право користування земельною ділянкою, яка була надана Заводу “Прилив”, відповідач суду не надав та відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Земельна ділянка, яка була надана гр. ОСОБА_3, знаходиться на землях, на які 25.02.1994 р. було зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею № 200 Заводу “Прилив” для будівництва школи та дитячого садку. Вказаний Державний акт на час вирішення спору судом не скасовано.

Стаття 37 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час перетворення Заводу “Прилив” встановлювала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Таким чином, діюче на той час законодавство передбачало, що юридична особа припиняла свою дію лише у випадках або ліквідації або у випадках злиття, поділу або приєднання.

Закон України “Про підприємства в Україні” не містив такого поняття, як “припинення юридичної особи”.

Крім того, згідно Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України за №740 від 25.05.1998 р. і яке діяло на той час, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності відбувалася лише перереєстрація такого суб'єкта ( п., п. 20-22 Положення).

В даному випадку відбулося перетворення державного підприємства Завод “Прилив” у Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив”, в якому 100 відсотків акцій належать державі. Тобто, було змінено лише організаційно-правову форму юридичної особи.

Як зазначалося вище, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вилучення спірної земельної ділянки або припинення право користування цією земельною ділянкою ВАТ “Завод “Прилив” згідно приписам Земельного кодексу України.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, що право користування спірною земельною ділянкою площею 0,0682 га, розташованою по АДРЕСА_2, яка є складовою частиною земельної ділянки площею 5,5 га по вул. Серафімовича, припинилося у звязку із реорганізацією Заводу “Прилив”.

Таким чином, п. 3.13 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 15 від 02.10.2008 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам” не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права позивача ПАТ “Завод “Прилив”, як землекористувача земельної ділянки, оскільки відповідно до оскаржуваного пункту вказаного рішення земельна ділянка передається незаконно у власність іншій особі без згоди на це дійсного землекористувача.

Статтею 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що пункт 3.13 рішення пятдесят першої (ІІ частина) сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 15 від 02.10.2008 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_3 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,0682 га, розташовану по АДРЕСА_2, вартість якої складає 34556,94 грн., прийнятий всупереч вищезазначених норм законодавства та в порушення права позивача на користування спірною земельною ділянкою, у звязку із чим підлягаю скасуванню.

Заява відповідача про застосування до правовідносин з приводу скасування п. 3.13 рішення Бердянської міської ради № 15 від 02.10.2008 р. строку позовної давності судом відхиляється як безпідставна та необґрунтована, виходячи з наступного.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, визначених законом, перелік яких є вичерпним (ст. 141 Земельного кодексу України в редакції 2003 року).

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення субєкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у законі, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. На позовні вимоги про визнання недійсним акта органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право, відповідно до пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюється строк позовної давності.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурор та позивачі надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача викладені в обґрунтування заперечень на позов суд вважає безпідставними.

Враховуючи викладене, суд вважає заявлений позов обґрунтованим, доведеним належними та допустимими засобами доказування, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача.

Керуючись ст., ст. 25, 29, 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд

Вирішив:

1. Замінити позивача у справі № 15/5009/6209/11 Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Завод “Прилив”.

2. Позов Бердянської природоохоронного міжрайонного прокурора, заявлений в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Фонду державного майна України, позивач Публічним акціонерне товариство «Завод «Прилив», до відповідача Бердянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 задовольнити повністю.

3. Скасувати пункт 3.13 рішення пятдесят першої (ІІ частина) сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 15 від 02.10.2008 р. “Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано громадянину ОСОБА_3 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,0682 га, розташовану по АДРЕСА_2, вартість якої складає 34556,94 грн.

4. Стягнути з Бердянської міської ради Запорізької області, (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 20525153) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку 095) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

5. Стягнути з Бердянської міської ради Запорізької області, (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 20525153) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 26.12.2011р.

26.12.2011