Рішення № 20793262, 23.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.11 р. Справа № 33/199

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Акумбат”, м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 32942163)

до відповідача Державного підприємства „Орджонікідзевугілля”, м.Єнакієве (код ЄДРПОУ 32276912)

про стягнення основного боргу в сумі 220000грн.00коп., 1% річних у розмірі 2061грн.36коп., інфляційних витрат у сумі 14992грн.74коп.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 25.10.2011р.,

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №01/4-325 від 31.12.2010р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Акумбат”, м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Орджонікідзевугілля”, м.Єнакієве про стягнення основного боргу в сумі 220000грн.00коп., 1% річних у розмірі 2061грн.36коп., інфляційних витрат у сумі 14992грн.74коп.

Ухвалою від 03.11.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/199, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором про надання послуг за проведення приймальних випробувань дослідного зразка акумуляторної батареї №01-10/1171 від 01.09.2010р. в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 220000грн.00коп. та підстави для нарахування 1% річних у розмірі 2061грн.36коп., інфляційних витрат у розмірі 14992грн.74коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про надання послуг за проведення приймальних випробувань дослідного зразка акумуляторної батареї №01-10/1171 від 01.09.2010р., специфікації №1, протоколу приймальних випробувань дослідної партії тягових панцерних акумуляторних батарей SSK 2x30 PzS 560A ч від 13.10.2010р., акту приймальних випробувань дослідної партії тягових панцерних акумуляторних батарей SSK 2x30 PzS 560A ч від 13.10.2010р., податкової накладної №52 від 13.10.2010р., видаткової накладної №РН-000051 від 13.10.2010р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №526/1 від 13.10.2010р., вимоги №146 від 21.09.2011р., відповіді на претензію №01/4-213 від 05.10.2011р., рахунок-фактуру №СФ-00039 від 13.10.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 549, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 66, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 23.11.2011р. надав клопотання про уточнення позовних вимог, яким уточнює період нарахувань 1% річних та інфляційних витрат та визначає останній з 01.12.2010р. по 07.07.2011р.

Представник відповідача 23.11.2011р. надав відзив на позовну заяву, за яким визнає позов у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представники сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Акумбат” (замовник) та Державним підприємством „Орджонікідзевугілля” (виконавець) укладено договір про надання послуг за проведення приймальних випробувань дослідного зразка акумуляторної батареї №01-10/1171 (далі Договір), за умовами якого замовник надає виконавцю шахтну тягову акумуляторну батарею SSK 2x30 PzS 560A ч в кількості 2 (двох) одиниць, для проведення приймальних випробувань дослідної партії протягом чотирнадцяти календарних днів, у відповідності зі спільним наказом між сторонами та „Програмою та методикою приймальних випробувань” з метою та задачею: створення спільної приймальної міжвідомчої комісії та належного оформлення висновку проведення приймальних випробувань відображених в протоколах та актах для отримання дозволу Держгірпромнагляду на експлуатацію обєкту; перевірка експлуатаційних характеристик батареї, роботи та можливості застосування для електропостачання рудничних акумуляторних електровозів АМ8Д; перевірка працездатності батарей, включаючи елементи забезпечення вибухозахисту в умовах шахт; перевірка збереження в умовах експлуатації безпечних та експлуатаційних властивостей батарей; перевірка зручності обслуговування батарей; проведення порівняльної оцінки батарей з серійними виробами аналогічного призначення (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок їх оплати за договором.

Строк дії цього договору встановлюється від дати його підписання до 31.12.2010р. (п.8.2. Договору).

За п.2.3. Договору замовник зобовязаний за позитивними результатами приймальних випробувань та належно оформлених в протоколах та актах міжвідомчої комісії, в подальшому МВК, в запобігання порушення виробничого циклу на підземному транспорті СП „Шахта „Вуглегірська” та в запобігання простою передати у власність виконавцю акумуляторні батареї SSK 2x30 PzS 560A ч, в подальшому „товар”, номенклатура, асортимент, кількість, ціна та строки оплати якого зазначаються в специфікації №1, оформленої у вигляді додатку №1 до цього договору та яка є невідємною його частиною.

В матеріалах справи міститься вищевказана специфікація №1, яка підписана з обох сторін та містить відбитки печаток підприємств.

За п.2.7. Договору виконавець зобовязаний за позитивними результатами приймальних випробувань та належно оформлених в протоколах та актах МВК, в запобігання порушення виробничого циклу на підземному транспорті СП „Шахта „Вуглегірська” та в запобігання простою передати у власність та оплатити товар, передбачений цим договором згідно специфікації №1, оформленої у вигляді додатку №1 до цього договору та який є невідємною його частиною.

Так, сторонами складені та підписані протокол приймальних випробувань дослідної партії тягових панцерних акумуляторних батарей SSK 2x30 PzS 560A ч від 13.10.2010р. та акт приймальних випробувань дослідної партії тягових панцерних акумуляторних батарей SSK 2x30 PzS 560A ч від 13.10.2010р. Заперечень щодо виконаних послуг відповідачем не представлено. Отже, суд робить висновок, що послуги виконані належним чином.

Відповідно до специфікації №1 передбачений порядок оплати наданих послуг, а саме зазначено:

до 30 вересня 2010 року 70000грн.00коп.;

до 30 жовтня 2010 року 75000грн.00коп.;

до 30 листопада 2010 року 75000грн.00коп.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем розрахунки з позивачем здійснені не були, внаслідок чого з 30.11.2010р. виникла заборгованість у розмірі 220000грн.00коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів сплати зазначеної заборгованості суду відповідачем не представлено, відповідно до чого, суд робить висновок, що зазначена заборгованість у розмірі 220000грн.00коп. відповідачем не сплачена до теперішнього часу.

Крім того, відповідно до наданого відповідачем відзиву на позовну заяву останній визнає позовні вимоги в повному обсязі.

У відповідності з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 220000грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивача відповідно до позовної заяви просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 14992грн.74коп., 1% річних у розмірі 2061грн.36коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п.5.3. Договору виконавець за цим договором несе наступну відповідальність: за порушення строків оплати виконаних робіт за договором послуг замовнику виплачує за вимогою замовника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1% річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 1 % річних за період з 01.12.2010р по 07.07.2011р., суд дійшов висновку, що заявлений позивачем період нарахування та сума у розмірі 2061грн.36коп. не суперечить нормам чинного законодавства. Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 1% річних у розмірі 2061грн.36коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що заявлена сума нарахувань за визначений позивачем період з 01.12.2010р. по 07.07.2011р. визначена невірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що сума інфляційних витрат за період з 01.12.2010р. по 07.07.2011р. становить 14929грн.42коп.

У звязку із чим, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у розмірі 14929грн.42коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задовлених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, ч.5 ст. 78, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Акумбат”, м.Запоріжжя до відповідача, Державного підприємства „Орджонікідзевугілля”, м.Єнакієве про стягнення основного боргу в сумі 220000грн.00коп., 1% річних у розмірі 2061грн.36коп., інфляційних витрат у сумі 14992грн.74коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Орджонікідзевугілля” (86405, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Трестовська, буд.10, код ЄДРПОУ 32276912, р/р 2600512512 в АТ „Райффайзен банк Аваль”, м.Донецьк, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Акумбат” (69068, м.Запоріжжя, вул. 8 березня, вул.190, кв.23, код ЄДРПОУ 32942163, р/р 26002315268251 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) заборгованість у розмірі 220000грн.00коп., 1% річних у розмірі 2061грн.36коп., інфляційні витрати у розмірі 14929грн.42коп., державне мито в розмірі 2369грн.91коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.94коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >