Рішення № 20793252, 13.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.12.11 р. Справа № 29/223

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС”, м.Дружківка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний Дім „Кристал” ЛТД”, м.Соледар, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 35140,00грн., пені у сумі 2078,07грн., процентів річних у розмірі 3217,65грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕТС”, м.Дружківка, Донецька область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний Дім „Кристал” ЛТД”, м.Соледар, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 35140,00грн., пені у сумі 2078,07грн., процентів річних у розмірі 3217,65грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки №130 від 20.05.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №130 від 20.05.2011р., видаткових накладних, рахунків-фактур, виписок з банківського рахунку стосовно здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 5, 54, 56, 57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

08.11.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 07.11.2011. №0711-27 у якому позовні вимоги визнає частково зазначає, що заборгованість визнає лише у сумі 28220,00грн., та не згоден з нарахуванням штрафних санкцій. Також Відповідачем було надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім „Кристал” ЛТД, видаткових накладних, рахунків фактур, податкових накладних.

09.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку №150 від 08.11.2011р. за підписом директора та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТС” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Кристал” ЛТД” відсутні інші договірні та позадоговірні відносини окрім договору поставки №130 від 20.05.2011р., також надано належним чином засвідчені копії податкових накладних.

13.12.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано заяву №459 від 12.12.2011р. у якій просить розстрочити виконання рішення строком на 3 місяці.

Представник Позивача у судове засідання 13.12.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 13.12.2011р. зявився, основний борг у розмірі 27220,00грн. визнав, проти пені та процентів річних заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТС” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговельний Дім „Кристал” ЛТД” (Покупець) було укладено договір поставки №130, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується поставляти Покупцю Товар (шини до транспортних засобів та дорожньо-будівельної техніки, інші транспортні товари) в асортименті, кількості та за цінами в українській гривні відповідно заявки Покупця, встановленій Сторонами факсовому звязку, електронної пошти або в усній формі, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору. Тара (упаковка) входить у вартість товару. Товар поставляється партіями, обумовленими у заявці, які є невідємними частинами даного Договору. Підтвердження факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняті Покупцем Товару за видатковою накладною/Акту виконаних робіт, списання запасних частин та експлуатації обладнання виданих Постачальником, які після її підписання Сторонами мають юридичну силу Специфікації.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо суми договору та порядку розрахунків:

- кінцева загальна сума Договору встановлюється як сума усіх видаткових накладних / Актів, підписаних з обох сторін (п.4.1 Договору);

- оплата Товару здійснюється Покупцем на наступних умовах: (п.4.2 Договору);

- передоплата у розмірі 50% від вартості партії Товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку (п.4.2.1 Договору);

- кінцева частина у розмірі 50% від вартості партії Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки. Датою та фактом оплати вважається дата надходження безрахункових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.4.2.2 Договору);

- Постачальник має право передоплату яка надійшла за даним Договором зарахувати в рахунок оплати заборгованості Покупця за іншим рахунок, строк оплати якого надійшов, без додаткової згоди Покупця. У випадку зарахування передоплати за даним Договором в рахунок погашення боргу по іншому рахунку відвантаження товару по даному договору не здійснюється та штрафні санкцій за прострочення поставки до Постачальника не застосовуються (п.4.3 Договору);

Згідно п.5.3 договору у випадку порушення Покупцем строку оплати вартості Товару, вказаного у заявці, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (Національного банку України), яка діяла у період, 24% річних від простроченої суми на протязі усього часу прострочення, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення).

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на загальну суму 73080,00грн. , що підтверджується видатковою накладною №Е-00000666 від 20.05.2011р. на суму 45240,00грн., №Е-00000831 від 07.06.2011р. на суму 27840,00грн.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Позивачем для оплати було виставлено рахунок-фактуру №Е-903726 від 20.05.2011р. на суму 45240,00грн., який був частково оплачений у розмірі 22620,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Також Позивачем для оплати було виставлено рахунок-фактуру №Е-903806 від 06.06.2011р. на суму 27840,00грн., який був частково оплачений у розмірі 15320,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Крім того Відповідачем було здійснено часткову оплату 12.10.2011р. у розмірі 2520,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем після звернення Позивача із позовною заявою до суду було сплачено суму боргу у розмірі 5400,00грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально, виписки з банківського рахунку.

Оскільки погашення у розмірі 5400,00грн. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5400,00грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 21.10.11 року) заборгованість у розмірі 5400,00грн. не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в цій частині покладаються на Відповідача.

Відтак як вбачається з матеріалів справи Відповідачем було здійснено часткових оплат за поставлений товар на загальну суму 45860,00грн., у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 27220,00грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №130 від 20.05.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 73080,00грн., Відповідачем була здійснена часткова оплата у розмірі 45860,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу у розмірі 27220,00грн. визнає у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 27220,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 27220,00грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний Дім „Кристал” ЛТД”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з договору згідно п.5.3 договору у випадку порушення Покупцем строку оплати вартості Товару, вказаного у заявці, Покупець оплачує Постачальнику 24% річних від простроченої суми на протязі усього часу прострочення .

За розрахунком Позивача розмір 24% річних від суми загального боргу складає 3217,65грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 24% річних та період їх нарахування дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 2517,90грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.3 договору у випадку порушення Покупцем строку оплати вартості Товару, вказаного у заявці, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (Національного банку України), яка діяла у період. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені та період нарахування дійшов висновку щодо часткового задоволення у розмірі 1626,14грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС”, м.Дружківка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний Дім „Кристал” ЛТД”, м.Соледар, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 35140,00грн., пені у сумі 2078,07грн., процентів річних у розмірі 3217,65грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний Дім „Кристал” ЛТД” (84545, Донецька область, м.Соледар, вул.Павших Героїв, 6, ЄДРПОУ 33063607, р/р 26002000056497 в АТ „Ерсте банк”, м.Київ, МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС” (84201, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, 108/21, ЄДРПОУ 24308872, р/р 26005980103041 в ДФ ДО ПАТ „Кредит промбанк”, м.Краматорськ, МФО 335593) заборгованість у розмірі 27220,00грн., 24% річних у сумі 2517,90грн., пеню у сумі 1626,14грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний Дім „Кристал” ЛТД” (84545, Донецька область, м.Соледар, вул.Павших Героїв, 6, ЄДРПОУ 33063607, р/р 26002000056497 в АТ „Ерсте банк”, м.Київ, МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС” (84201, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, 108/21, ЄДРПОУ 24308872, р/р 26005980103041 в ДФ ДО ПАТ „Кредит промбанк”, м.Краматорськ, МФО 335593) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 367,64грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 214,57грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТС”, м.Дружківка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний Дім „Кристал” ЛТД”, м.Соледар, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 35140,00грн. про стягнення заборгованості у розмірі 5400,00грн. припинити.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 13.12.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.11р.

Вик. Тума О.В.(тел.305-61-06)