Вирок № 20791468, 23.12.2011, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-132/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 року м. Перечин Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В.О.

при секретарі – Багара Н.М.,

з участю прокурорів – Бокоча О.В., Машкаринець Т.М.,

представників потерпілої – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, № 130 Перечинського району Закарпатської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває у громадянському шлюбі, пенсіонера, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16 вересня 2011 року біля 11.30 год. ОСОБА_3, знаходячись вдома за адресою с.Вільшинки, 130 Перечинського району, на ґрунті особистих неприязних відносин під час сварки з потерпілою ОСОБА_4, наніс останній декілька ударів рукою по тілу, а потім, вхопивши потерпілу ОСОБА_4 за руку, з усієї сили повалив її на землю, тим самим спричинивши їй тілесні ушкодження, що призвели до закритого перелому лонної і сідничної кістки зліва без зміщення і закритого перелому дистального відділу кісток лівого передпліччя, та які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 16 вересня 2011 року, зранку, він знаходився вдома в с.Вільшинки, 130. Він вийшов за водою, а коли повернувся, то побачив потерпілу ОСОБА_4, яка тримала в руках мотузку та сказала, щоб він прив’язав своїх корів, бо вони поїли в неї на городі її квасолю. Біля 10.30 год. вона знову прийшла до нього і він побачив, що вона ледве тримається на ногах, оскільки була п’яна. Вона знову почала на нього кричати, що його корови поїли її квасолю, та взявши із землі каміння, почала ним до нього кидати. Він почав її заспокоювати, виганяти з двору і штовхнув її, а потерпіла ОСОБА_4, не втримавшись, впала на лівий бік. При цьому вона перечепилась через залізну трубу, яка стирчала із землі і через неї впала. На все це прийшов її брат – ОСОБА_5 разом зі своїм сином ОСОБА_6, допомогли їй підвестися та забрали до сусіда. Згодом вони викликали швидку, яка відвезла її до лікарні.

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні цивільний позов, заявлений прокурором Перечинського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди визнав.

При визначені обсягу доказів, що підлягають дослідженню, суд, з врахуванням позицій учасників судового розгляду, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, обмежується визнавальними показами підсудного, дослідження решти доказів вважає недоцільним.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України – як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Вина підсудного у вказаному злочині доведена повністю, чого він сам не заперечує.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України вчинений підсудним ОСОБА_3 злочин відноситься до злочину середньої тяжкості.

Як особа ОСОБА_3 по місцю проживання характеризуються позитивно (а.с. 66).

Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному суд не знаходить.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винному ОСОБА_3 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 122 ч. 1 КК України. В той же час, з врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливі без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, тобто звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що цивільний позов, заявлений прокурором Перечинського району до підсудного в інтересах держави в особі Закарпатської обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_7 в розмірі 6127,89 гривень, витрачених на лікування потерпілої слід задовольнити в повному обсязі.

Речових доказів та судових витрат по справі не має.

Цивільний позов в справі не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закарпатської обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 6 127 (шість тисяч сто двадцять сім) гривень 89 копійок, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_4 у відділенні мікрохірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_7 (р/р 35429011001206, одержувач – ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016, ідентифікаційний код 01992156).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній — підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_8