Рішення № 20788140, 10.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.12 Справа № 6/253/2011

За позовом

Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні будівельні технології”, м. Луганськ

про стягнення заборгованості у сумі 5025 729 грн. 37 коп. (еквівалент 630027,50 доларів США)

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., дов. б/н від 12.04.2011;

від відповідача - ОСОБА_2., дов. б/н від 07.12.2011;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 02.06.2008 № CR08-287/900 в сумі 5025729 грн.37 коп. (еквівалент 630027,50 доларів США), в тому числі: заборгованість за кредитом 513887,18 доларів США, (еквівалент -4099278 грн. 03 коп.), заборгованість за нарахованими відсотками 22696, 64 доларів США (еквівалент 181051 грн. 09 коп.), пеня 93443,68 доларів США (еквівалент 745400 грн. 24 коп.).

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 07.12.11 (т. 3 арк. справи 6-8) та доповненнями до відзиву від 05.01.12 проти позову заперечує та зокрема зазначає наступне.

Між ПАТ «ОТП Банк та ТОВ «Сучасні будівельні технології»був укладений договір про надання кредитної лінії № CR 08-287/900 від 02 червня 2008 p. у відповідності до якого позивач надав відповідачу кредитні кошти.

Також, між сторонами був укладений іпотечний договір № PL 08-438/900, посвідчений 02 червня 2008 р. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4., у відповідності до якого TOB «Сучасні будівельні технології»надало ПАТ «ОТП Банк»у іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № CR 08-287/900 будівлі складських та виробничих приміщень і будівлі виробничої бази, що розташовані за адресою: Луганська область, місто Луганськ, вулиця Цимлянська, буд. 2-г, що належить позивачу на праві приватної власності.

На вимогу ПАТ «ОТП Банк»15 червня 2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 1065 про звернення стягнення на майно, а саме: будівлі складських та виробничих приміщень і будівлі виробничої бази, загальною площею 2866,9 кв.м., що розташовані за адресою: Луганська область, місто Луганськ, вулиця Цимлянська, буд. 2-г.

Тобто, відповідач вважає, що позивачем фактично використано право на звернення стягнення заставного майна в рахунок заборгованості за кредитним договором і тому відсутній предмет спору.

Також, відповідач зазначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст.232 ЦК України), В даному випадку нарахування пені з 15.06.2009 р.- 15.09.2009 р. є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Крім цього, за доповненнями до відзиву від 05.01.12 відповідач просить суд застосувати строк позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені за період з 27.11.08 по 115.09.09.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

02 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології»(надалі - Відповідач) та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», був укладений договір про надання кредитної лінії № CR 08-287/900 (надалі - „Кредитний договір") згідно з яким відповідачу була надана кредитна лінія з лімітом фінансування у розмірі 2 800 000,00 грн. (два мільйони вісімсот тисяч гривень 00 копійок) або еквівалент цієї суми в іншій(их) валюті(ах) (надалі - Кредит) зі сплатою процентів згідно умов Кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач мав право отримати від позивача грошові кошти за Кредитним договором, як однією сумою так і частинами («Траншами»).

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти (Транші) у строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п.1.6. Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в цьому договорі (зокрема, в п. 1.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору на підставі кредитних заявок відповідача, позивач надав останньому наступні кредитні кошти (транші):

- транш від 03.06.08 у розмірі 140 000,00 дол. США із строком повернення 27.11.2008;

- транш від 04.06.08 у розмірі 60 000, 00 дол. США з строком повернення 27.11.2008;

- транш від 05.06.08 у розмірі 60 000,00 дол. США з строком повернення 01.12.2008;

- транш від 09.06.08 у розмірі 70 000,00 дол. США з строком повернення 05.12.2008;

- транш від 10.06.08 у розмірі 70 000,00 дол. США з строком поверненням 05.12.2008;

- транш від 11.06.08 у розмірі 30 000,00 дол. США з строком поверненням 08.12.2008;

- транш від 13.06.08 у розмірі 20 00,00 дол. США з строком повернення 09.12.2008;

- транш від 20.06.08. у розмір 20 000,00 дол. США з строком повернення 16.12.2008;

- транш від 25.06.08 у розмірі 50 000,00 дол. США з строком повернення 22.12.2008;

-транш від 24.07.08 у розмірі 57287,00 дол. США з строком повернення 19.01.2009 .

Згідно п. 1.6.2. кредитного договору кожен із зазначених вище траншів підлягає поверненню відповідачем протягом 180 календарних днів з дати отримання такого траншу.

Але позивач зазначає, що на день подання позовної заяви в порушення умов кредитного договору відповідачем повернення траншів в повному обсязі не здійснювалося, а також проценти не сплачувалися.

В зв'язку із порушенням відповідачем умов Кредитного договору, а саме непогашенням у зазначені в Кредитному договорі та кредитних заявках строки належних до сплати сум, позивачем 22.12.08 було направлено відповідачу вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором. Зазначена вимога була отримана відповідачем 22.12.08, але не виконана.

Так, за розрахунком позивача, відповідач має заборгованість за кредитом в сумі 513887,18 дол. США та заборгованість за процентами в сумі 22696,64 дол. США та ним не сплачено відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.п. 4.2.1. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту, та сплаті процентів позивачем нарахована пеня в сумі 93443,68 дол. США.

Оскільки відповідачем заборгованість за кредитним договором сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

02 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології»та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»був укладений договір про надання кредитної лінії № CR 08-287/900.

ЗАТ «ОТП Банк»30.06.2009 змінило назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»і згідно частини 1 статті 1 Статуту Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк».

Згідно п. 1.1 договору банк надає позичальнику кредитну лінію, в рамках якої банк надає позичальнику кредит, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобовязується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобовязання, встановлені у цьому договорі.

Згідно п. 1.1.1 договору кредит може надаватися в гривні, доларах США, євро.

Згідно п. 1.1.3 договору сторони узгодили, що позичальник зобовязаний забезпечити, щоб у будь-який момент дії цього договору сумарна зважена вартість предмету застави, наданого позичальником з метою забезпечення виконання боргових зобовязань, склала не менше ніж 70,6% від суми заборгованості позичальника перед банком згідно положень цього договору, що існуватиме на такий момент.

Відповідно до п. 1.2 договору позичальник зобовязаний використовувати кредит на поповнення обігових коштів.

Згідно п. 1.4 договору позичальник зобовязаний сплатити банку відповідну плату від суми кредиту в порядку та на умовах, визначених договором.

З метою забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, між сторонами у справі був укладений іпотечний договір № PL 08-438/900, посвідчений 02 червня 2008 р. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Відповідно до вказаного договору TOB «Сучасні будівельні технології»надало ПАТ «ОТП Банк»у іпотеку, в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № CR 08-287/900, будівлі складських та виробничих приміщень і будівлі виробничої бази, що розташовані за адресою: Луганська область, місто Луганськ, вулиця Цимлянська, буд. 2-г, що належить позивачу на праві приватної власності.

На виконання умов кредитного договору позивачем на підставі відповідних заявок (т. 1 арк. справи 25-34) було надано відповідачу траншами кредитні кошти в загальні сумі 577287,00 дол. США., що підтверджується як розрахунком позивача так і матеріалами справи, в тому числі виписками щодо руху коштів з банківських рахунків відповідача (т. 1 арк. справи 66-150, т. 2 арк. справи 1-146).

Відповідачем вказані обставини не оспорені та не спростовані.

Згідно п. 1.6.2. кредитного договору кожен із траншів підлягає поверненню відповідачем протягом 180 календарних днів з дати отримання такого траншу, при цьому сума кредиту повинна бути повернута в повному обсязі не пізніше 1095 календарних днів з дати отримання першого траншу, але в будь-якому випадку, не пізніше 15 червня 2011 року.

Відповідачем, умови договору в частині повернення кредиту та сплати процентів в повному обсязі не виконані. Так, за розрахунком позивача, відповідач повернув кредитні кошти частково в сумі 63399,82 дол. США, у звязку з чим залишилась заборгованість в сумі 513887,18 дол. США (еквівалент - 4099278 грн. 03 коп.).

Також, за користування кредитними коштами позивач нарахував відповідачу проценти в сумі 82485,88 дол. США, які останнім були оплачені частково в сумі 59789,24 дол. США, у звязку з чим, за розрахунком позивача, за відповідачем залишилась заборгованість за процентами в сумі 22696,64 дол. США (еквівалент 181051 грн. 09 коп.).

Відповідно до п. 1.10 кредитного договору визначено, що не зважаючи на інші положення цього договору, за обставини настання випадку невиконання умов цього договору, банк вправі вимагати виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині. При цьому, таке виконання повинне бути здійснено позичальником протягом 7 банківських днів з дня предявлення банком відповідної письмової вимоги.

З метою отримання заборгованості за кредитом, позивач склав та направив відповідачу вимогу від 22.12.08 про погашення заборгованості за кредитним договором, яка була отримана останнім, але залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позичем вже використано право щодо стягнення заборгованості за договором.

Так, із матеріалів справи вбачається, що на вимогу ПАТ «ОТП Банк»15 червня 2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 1065 про звернення стягнення на майно, а саме: будівлі складських та виробничих приміщень і будівлі виробничої бази, загальною площею 2866,9 кв.м., що розташовані за адресою: Луганська область, місто Луганськ, вулиця Цимлянська, буд. 2-г. (т.3 арк. справи 10).

Згідно вказаного виконавчого напису зазначено, що залишок заборгованості за кредитом в сумі еквівалентній 513887,18 дол. США, відсотки за період 03.06.08 по 15.06.09 в сумі еквівалентній 6937,44 дол. США, пеня ва період з 27.11.08 по 15.06.09 в сумі 65279,84 дол. США.

Тобто, на думку відповідача на цей час відсутній предмет спору.

Але вказані доводи є безпідставними та такими, що суперечать обставинам справи та діючому законодавству.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що за ним утворилась заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не доведено суду, що ним умови кредитного договору виконані в повному обсязі та погашено заборгованість перед позивачем.

Тобто, на момент розгляду справи, відповідачем не доведено суду, що зобовязання перед банком припинені шляхом повного погашення боргу.

В той же час, відомостей про погашення заборгованості за кредитним договором, за рахунок реалізованого майна описаного за виконавчим написом нотаріуса, відповідачем до суду не надано.

Також діючим законодавством не обмежено право позивача щодо стягнення заборгованості за кредитними зобовязаннями у випадку наявності виконавчого напису нотаріусу.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобовязань за договором про надання кредитної лінії № CR 08-287/900 від 02.06.08 не надав та доводи позивача в цій частині не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 513887,18 доларів США, еквівалент - 4099278 грн. 03 коп., та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 22696, 64 доларів США, еквівалент 181051 грн. 09 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 93443,68 доларів США, еквівалент 745400 грн. 24 коп. , в тому числі пеня за кредитом в сумі 93430,14 дол. США, пеня за процентами 13,54 дол. США за період з 01.12.08 по 15.09.09 слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 4.2.1. Кредитного договору, за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов'язань по поверненню Кредиту, та/або сплаті процентів за користування Кредитом в обумовлені Кредитним договором строки. Відповідач прийняв на себе зобов'язання сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язань Відповідачем.

Як було наведено вище, позивачем заявлена до стягнення пеня, нарахована за період з 01.12.08 по 15.09.09, що є неправомірним виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 258 ЦК України зазначено, що відносно вимог до пені застосовується позовна давність в один рік.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або нтересу.

В даному випадку, відповідач дізнався або міг дізнатися про порушення його прав щодо повернення кредитних коштів при простроченні повернення відповідачем кредиту за траншами, строк повернення яких був визначений в п. 1.6.2 кредитного договору.

Так, за розрахунком самого ж позивача, відповідно до положень кредитного договору повернення останнього траншу повинно бути здійснено відповідачем 19.01.09.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується за заявою сторони, а в даному випадку відповідач заявив про застосування положень ст. 258 ЦК України щодо спеціально позовної давності до пені.

Позивач звернувся до суду із позовом 31.10.11, тобто за межами встановленого законом річного строку позовної давності щодо пені, у звязку з чим у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 513887,18 доларів США, еквівалент -4099278 грн. 03 коп., заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 22696, 64 доларів США, еквівалент 181051 грн. 09 коп. (всього 4280329 грн. 12 коп.). В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології», м. Луганськ, вул. Магнітогорська, б.2, код 30761400, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ, вул. Жилянська, 43, код 21685166 (адреса для листування регіональне відділення АТ «ОТП Банк»в м. Луганськ, м. Луганськ, вул. Т.Г.Шевченко, 4/506), заборгованість за кредитом в сумі 513887,18 доларів США, еквівалент 4099278 грн. 03 коп., заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 22696, 64 доларів США , еквівалент 181051 грн. 09 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 21717 грн. 92 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 201 грн. 00 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 16.01.2012.

Суддя Т.А. Василенко