Постанова № 20762171, 12.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" січня 2012 р. Справа № 5024/919/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддівБондар С.В., Грека Б.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

за участю представників : Приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс" від позивача: Івченко А.А.

від відповідача: не з’явились

на рішенняГосподарського суду Херсонської області від 13.09.2011 року

та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року

у справі№ 5024/919/2011

за позовомПублічного акціонерного товариства "Кредобанк"

доПриватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс"

простягнення коштів ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс" (далі відповідач) про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 3 727 961,98 грн.; заборгованості по сплаті відсотків –1 438 803,05 грн.; по сплаті комісії 2 100 грн.; та пені у сумі 200 930, 48 грн. Борг розрахований станом на 18.05.2011 року.

До прийняття рішення у справі позивач уточнив свої позовні вимоги, з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості та просив суд стягнути заборгованість по кредиту в сумі 3 727 961,98 грн.; по сплаті відсотків –1 485 319,15 грн.; по сплаті комісії –1200 грн.; пені - 269 948,57 грн.

В заяві позивачем перераховані номери меморіальних ордерів, згідно до яких ним і були скореговані позовні вимоги.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.09.2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не надав доказів сплати позивачу ні 1 900 000 грн., які мав сплатити за графіком повернення кредиту частинами до дати пред’явлення позову, ні інших складових ціни позову, а саме заявлених сум на повернення кредиту та сплати відсотків нарахованих до 13.09.2011 року, суми комісії за управління кредитом, нарахованих до цієї ж дати. Відповідно до договору відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за весь період прострочки.

Частково не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати судові рішення в частині стягнення 318 316,19 грн. відсотків; 1200 грн. комісії та 69 018,09 грн. –пені.

Відповідач в своїй касаційній скарзі звертає увагу на наступні обставини: в період розгляду справи ним було частково погашено заборгованість по відсоткам і цю обставину не було враховано. Відповідач також сплатив 1 200 грн. комісії. Відповідач вважає, що судом при прийнятті рішення не застосовано ч.4 ст.22 ГПК України, якою передбачено, що позивач може подати заяву про збільшення позовних вимог лише за умови дотримання порядку досудового врегулювання спору, передбаченого ст.5 ГПК України. Відповідач просить суд зменшити штрафні санкції (пеню) з 269 948,57 грн. до 10 000 грн.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

30.10.2006 року між сторонами у справі було укладено Договір кредитної лінії №63 (відповідач –позичальник), (далі Договір). В період з жовтня 2006 року по листопад 2008 року між сторонами у справі була укладена низка додаткових договорів. Останній додатковий договір укладено 14.11.2008 року.

Відповідно до договору кредитної лінії позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 4 077 961,98 грн. Повернення кредиту встановлено до 28.10.2011 року із сплатою 26,05%. Пунктом 4.1 Договору передбачена щомісячна сплата відповідачем позивачу 300 грн. за управління кредитом

Пунктом 4.2 Договору передбачені щомісячні проценти за користування кредитом, які нараховуються щомісячно за користуванням кредитом.

Відповідно до п.7.1 Договору за несвоєчасне повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісії позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за весь період прострочки.

Позивач у випадках передбачених п.2.9 Договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Договором про що письмово повідомляє відповідача (п.5.9 Договору).

Розділом 10 Договору (порядок вирішення спорів) не передбачено досудове врегулювання господарського спору, шляхом надсилання однією із сторін Договору претензій іншій стороні.

Відповідно до ст.ст.526, 625 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, у відповідності з вимогами цивільного законодавства та умовами договору; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання має сплатити кошти за вимогою кредитора.

Ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою (штраф, пеня).

Зібрані матеріали у справі, свідчать про те, що відповідач допустив прострочку виконання зобов’язання і відповідно з нього за умовами договору, підлягає стягнення пеня.

Відповідно до ст.83 ГПК України зменшення у виняткових випадках розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, є право, а не обов’язок суду. Доводи викладені в касаційній скарзі не дають підстав для зменшення неустойки у вигляді пені.

Що стосується доводів відповідача щодо безпідставного, на його думку, стягнення з нього комісійних за управління кредитом у сумі 1200 грн. та відсотків у розмірі 318 316 грн. судова колегія зазначає наступне.

До заяви позивача про уточнення позовних вимог, які і були задоволені судами, долучені меморіальні ордери, які перелічені у зазначеній заяві з урахуванням яких були уточнені позовні вимоги.

Разом з тим, серед перелічених меморіальних ордерів наданих позивачем залучені не зазначені в заяві меморіальні ордери, а саме: м/о №23564239 від 13.09.2011 року на суму 312 921 грн. з призначенням платежу –нарахування відсотків за період 21.05.2001 року –13.09.2011 року за кредитним договором № 63 від 30.10.2006 року; м/о № 23562442 від 13.09.2011 року на суму 300 грн., з призначенням платежу - нарахування за управління кредитом; м/о № 23562464 від 13.09.2011 року на суму 300 грн., з призначенням платежу нарахування - за управління кредитом; м/о № 23562496 від 13.09.2011 року на суму 300 грн., з призначенням платежу - нарахування за управління кредитом; м/о № 23562505 від 13.09.2011 року на суму 300 грн., з призначенням платежу -нарахування за управління кредитом; а також платіжне доручення № 382 від 08.06.2011 року на суму 20 000 грн. з призначенням платежу - сплата відсотків по кредиту.

Зазначеним обставинам, не дана оцінка судами. Факт оплати за переліченими вище платіжними документами може суттєво вплинути на розмір заборгованості позивача перед відповідачем та, в зв’язку з цим може вплинути на розмір нарахування штрафних санкцій

Відповідно до вимог ст.111-7ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені у рішенні або у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа повинна бути направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, в частині стягнення з відповідача 318 316,19 грн. –відсотків; 1 200 грн. - комісійних; 69 018, 09 грн.- пені.

При новому розгляді судам слід дати належну оцінку матеріалам, які містяться в справі щодо часткової сплати відповідачем заборгованості.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 13.09.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року скасувати, в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс" - 318 316,19 грн. –відсотків; 1 200 грн. - комісійних; 69 018, 09 грн. –пені та направити справу на новий розгляд в цій частині позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 13.09.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5024/919/2011 направити до Господарського суду Херсонської області для розгляду по суті в іншому складі суду, в частині позовних вимог щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс" - 318 316,19 грн. –відсотків; 1 200 грн. - комісійних; 69 018, 09 грн. –пені.

.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

                                                                                                    Б.М.Грек