Постанова № 20762170, 12.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" січня 2012 р. Справа № 1/5005/7587/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддівБондар С.В., Грека Б.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

за участю представників : Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", в особі Центру поштового зв’язку № 6 Дніпропетровської дирекції українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" від позивача: Анісімова О.В. від відповідача: не з’явились

від третьої особи: не з’явились

на рішенняГосподарського суду Дніпропетровського області від 02.08.2011 року

та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року

у справі№ 1/5005/7587/2011

за позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", в особі Центру поштового зв’язку № 6 Дніпропетровської дирекції українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" доВідкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України ", в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 Дніпропетровської області Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України, в особі регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області простягнення 8 524,24 грн. та виселення з приміщення ВСТАНОВИВ: Українське державне підприємство поштового зв’язку "Укрпошта", в особі Центру поштового зв’язку № 6 Дніпропетровської дирекції українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" (далі позивач) звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 Дніпропетровської області (постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду здійснено заміну відповідача на Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України", в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 Дніпропетровської області далі –відповідач) про стягнення 5 063, 50 грн. неустойки, 3 460,74 грн. матеріальної шкоди та виселення відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року позовні вимоги задоволені частково, а саме: в частині виселення відповідача. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням сторони у справі звернулись з апеляційними скаргами до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою апеляційної інстанції, апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено повністю.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано лише у судовому порядку, у разі недосягнення згоди сторонами щодо його розірвання. Оскільки у відповідача відсутній обов’язок повернути приміщення, то у позивача відсутні підстави для нарахування стягнення неустойки. В матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем своїх зобов’язань, щодо сплати орендної плати. Орендна плата сплачувалась орендарем у розмірі, який встановлено договором. Позивач просив стягнути матеріальну шкоду у вигляді недоотриманих доходів у розмірі 3 460,74 грн. дана сума складає різницю між отриманою сумою орендної плати та сумою яку міг би отримувати позивач у разі підписання відповідачем додаткової угоди № 3 від 01.06.2007 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. В касаційній скарзі зазначається, що хоча судом першої інстанції було визнано, що договір оренди розірвано, але не було визнано право наймодавця на стягнення неустойки, відповідно до п.2 ст.785 ЦК України. У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2008 року виставлення рахунків по сплаті платежів за користування майном, які оплачуються орендарем не можна розцінювати, як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди. Судами не було досліджено те, що своїми діями відповідач наносив матеріальну шкоду підприємству у вигляді недоотриманої орендної плати.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

01 грудня 2000 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди №235 нежитлового приміщення площею 40 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Марганець, вул. Радянська, 25 (далі Договір).

05.01.2001 року регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі третя особа) надано дозвіл за № 384 на укладання Договору.

Враховуючи те, що предметом оренди є державне майно, взаємовідносини між сторонами регулюються спеціальним законом –Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон) та нормами ГК та ЦК України (якщо Законом не передбачено інше).

02.01.2001 року, згідно акту прийому передачі, позивач передав, а орендар прийняв об’єкт оренди (т.1 а.с.34).

Відповідно до розділу 3 Договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця та перераховується орендарем таким чином: 30% - до державного бюджету; 70 % - орендодавцю.

Відповідно до п.7.1 Договору термін його дії один рік.

01.12.2002 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, згідно якої орендна плата вноситься орендарем орендодавцю в розмірі 163,90 грн. (30%- до держбюджету –49,17 грн.; 70 %- орендодавцю –114,73 грн., без урахування ПДВ).

До матеріалів справи залучено копія додаткової угоди № 3 до Договору № 235, згідно до якої позивачем змінена ставка орендної плати до 465,78 грн., без ПДВ (т.1 а.с.36). Зазначена додаткова угода №3 не підписана відповідачем і в зв’язку з цим, не має підстав вважати, що ставка орендної плати, яка передбачена договором змінилась.

Враховуюче викладене підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 460,76 грн. (частини орендної плати, яку не отримав позивач, на його думку) не має.

01.01.2003 року сторонами укладена додаткова угода до Договору, згідно до якої п.7.1 Договору доповнений реченням: "Цей договір діє до заключення нового договору".

Оскільки статтею 10 Закону однією з істотних умов договору оренди є термін на якій укладається договір оренди, статтею 17 Закону не передбачено, що договір може бути укладений на невизначений термін, зазначені вище зміни до п.7.1 Договору не можуть бути прийняти судом до уваги, щодо терміну дії Договору, в зв’язку з тим, що вони протирічать діючому законодавству.

До матеріалів справи залучено лист відповідача № 286 від 18.03.2009 року (т.1 а.с.38) з якого вбачається, що ним отримано пропозицію позивача від 16.03.2009 року, оформлену у вигляді додаткової угоди до Договору, в якій зазначено, що у зв’язку з порушенням умов договору оренди відповідачем та необхідністю використання орендованого приміщення позивачем у виробничому процесі, позивач пропонує розірвати з 19.03.2009 року (договір ) та передати приміщення позивачу, згідно акту приймання передачі.

Дану додаткову угоду слід розцінювати, як пропозицію позивача про припинення договірних відносин.

Відповідно до п.12 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 року № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" заінтересована сторона може також подати заяву про припинення або зміну умов договору оренди і до закінчення строку дії договору.

З урахуванням терміну на який було укладено Договір (один рік) та відповідно до статті 17 Закону, слід вважати, що термін дії договору припинився 01.12.2010 року.

Пунктом 5.2.5 Договору передбачено, що орендар зобов’язаний повернути орендоване майно у відповідному стані, з урахуванням його зносу у випадку припинення його дії або розірванні договору.

Статтею 27 Закону передбачені правові наслідки припинення або розірвання договору оренди, а саме: у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що спірне майно знаходиться у розпорядженні відповідача і відповідно відповідач повинен сплатити неустойку, стягнення якої передбачено п.2 ст.785 ЦК України, згідно до якої наймач, який не виконує обов’язку щодо повернення речі, повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення на вимогу наймодавця (орендодавця).

У даному випадку неустойку слід обчислювати з 01.12.2010 року.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", в особі Центру поштового зв’язку № 6 Дніпропетровської дирекції українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду Дніпропетровського області від 02.08.2011року підлягає скасуванню, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 178,78 (дві тисячі сто сімдесят вісім)грн. неустойки за договором оренди, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року скасуванню.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", в особі Центру поштового зв’язку № 6 Дніпропетровської дирекції українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 178,78 (дві тисячі сто сімдесят вісім)грн. неустойки за договором оренди, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року у справі № 1/5005/7587/2011 скасувати повністю. Резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року доповнити пунктом наступного змісту:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України ", в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 Дніпропетровської області (53407 м.Марганець, вул. 50 років Жовтня,15, код ЄДРПОУ 02758669) на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", в особі Центру поштового зв’язку № 6 Дніпропетровської дирекції українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" (53200, Дніпропетровська область м.Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 113 а код ЄДРПОУ 25771603) 2 178,78 (дві тисячі сто сімдесят вісім)грн. неустойки за договором оренди.; 204 (двісті чотири )грн. державного мита та витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог."

В частині виселення Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України ", в особі філії Марганецького відділення ощадного банку № 6696 Дніпропетровської області (53407 м.Марганець, вул. 50 років Жовтня,15, код ЄДРПОУ 02758669) з приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Марганець, вул. Радянська, 25, загальною площею 40 кв.м. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року залишити без змін.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити."

3.Матеріали справи № 1/5005/7587/2011 направити до Господарського суду Дніпропетровського області для видачі відповідного наказу.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

                                                                                                    Б.М.Грек