Постанова № 20753368, 29.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 р. Справа № 5023/6625/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов В.О., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 716/11.5.2 від 16.08.2011р.,

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю від 12.09.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ (вх. 4774Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2011р. по справі № 5023/6625/11,

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ,

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Благодатне», с. Камяна Яруга,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «ВТБ Банк»в особі відділення «Харківська регіональна дирекція»звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПСП «Благодатне»553 362,17 грн. .заборгованості та судових витрат у звязку з неналежним виконанням кредитного договору № 23-Ю від 21.02.2005р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.10.2011 р. у справі № 5023/6625/11 (суддя Аюпова Р.М.) у задоволенні позову в частині стягнення кредиту у сумі 152766,80 грн., відсотків за його використання у розмірі 244003,73 грн., 30% річних у сумі 23228,92 грн. відмовлено, іншу частину позовних вимог залишено без розгляду.

Позивач, ПАТ «ВТБ Банк», не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2011 р. у справі № 5023/6625/11 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ «ВТБ Банк» до ПСП «Благодатне».

Апелянт вказує, що відповідно до рішення господарського суду Харківської області у справі № 44/457-06 з ПСП «Благодатне»на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 23-Ю від 21.02.2005р. Постановою ВДВС Чугуївського МУЮ від 10.09.2007р. № 742-5 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу № 44/457-06, виданого 25.05.2007р. господарським судом Харківської області про стягнення з ПСП «Благодатне»371298, 43 грн., однак рішення суду виконано частково, борг погашено у сумі 174038,00 грн., залишок боргу складає 197260,43 грн.

За таких підстав апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що кредитний договір № 23-Ю від 21.02.2005р. розірвано, зобовязання між сторонами припинено, вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що у період з 01.08.2008р. по 01.08.2011р. відповідно до діючого кредитного договору були нараховані проценти за користування грошовими коштами, інфляційні та річні, що підтверджується наданими ПАТ «ВТБ Банк»відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинними документами, які обґрунтовують заборгованість ПСП «Благодатне»за кредитним договором перед ПАТ «ВТБ Банк».

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції було необґрунтовано зазначено про безпідставність вимог ПАТ «ВТБ Банк»щодо стягнення з ПСП «Благодатне»індексу інфляції по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.08.2008р. по 01.02.2011р. у сумі 66896,60 грн., індексу інфляції по сплаті кредиту за період з 01.08.2008р. по 01.02.2011р. у сумі 52704,55 грн., а також 3% річних, нарахованих станом на 01.08.2011р. за прострочення погашення кредиту за період з 01.08.2008р. по 01.02.2011р. у сумі 13761,57 грн.

Позивачем на виконання вимог суду апеляційної інстанції було надано клопотання (вх. № 12433 від 21.12.2011р.), в якому він просить долучити до матеріалів справи належним чином засвідчені копії документів, а саме: позовну заяву ПАТ «ВТБ Банк»(правонаступник АКБ «Мрія») до ПСП «Благодатне»про стягнення заборгованості від 20.11.2006р.; розрахунок ціни позову від 20.11.2006р.; уточнення до позовної заяви у справі № 44/457-06 від 13.12.2006р.; уточнення до позовної заяви у справі № 44/457-06 від 12.01.2007р. Вказані документи були долучені до матеріалів справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, у звязку з чим просить рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2011 р. у справі № 5023/6625/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач вказує, що рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2007 р. у справі № 44/457-06 задоволені частково позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк»та стягнуто з ПСП «Благодатне»326 804,80 грн. заборгованості по кредиту в розмірі, 29 695,70 грн. заборгованості по процентам в розмірі, 10605,00 грн. індексу інфляції. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2007 року вказане рішення у справі № 44/457-06 залишено без змін.

Відповідач підтверджує, що у листопаді 2007р. він частково погасив заборгованість в розмірі 174 038,00 грн. Тому на даний час заборгованість за кредитом складає 152 766,80 грн., що підтверджується листом директора ПСП «Благодатне» ОСОБА_3 від 19.11.2007р., заявою-пропозицією позивача на адресу ПСП «Благодатне»від 14.11.2007р., а також визнанням саме цієї суми заборгованості позивачем у поданому позові та у судовому засіданні.

Відповідач зазначає, що сума заборгованості за кредитом в розмірі 152 766,80 грн., яку просить стягнути позивач, вже була стягнута за рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2007р. у справі № 44/457-06), що підтверджується наступним розрахунком: 326 804,80 грн. - сума заборгованості за кредитом, стягнута за рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2007 р.; 174038,00 грн. - погашена заборгованість за кредитом в листопаді 2007 р.; 152 766,80 грн. - заборгованість за кредитом в даний час (326 804,80 грн. -174038,00 грн. = 152 766,80 грн.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони не базуються на нормах чинного законодавства та матеріалах справи.

Як встановлено колегією суддів, між Акціонерним комерційним банком «Мрія», правонаступником, якого відповідно до належним чином засвідченої копії нової редакції Статуту є ПАТ «ВТБ Банк»(надалі - Банк) (а.с. 67-69), та ПСП «Благодатне»(надалі Позичальник) укладено Кредитний договір № 23-Ю (надалі - Кредитний договір) 21.02.2005р. та додаткові угоди до нього №1 від 27.04.2005р., №2 від 28.12.2005р., №3 від 27.06.2006р., які є невідємними частинами Кредитного договору (а.с. 12-21).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору, Банк відкриває Позичальникові відкличну не відновлювальну кредитну лінію на строк до 01.12.2006р. (в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.12.2005р. до Кредитного договору). Протягом визначеного строку Банк зобов'язався в межах кредитної лінії надавати Позичальникові кредити у майбутньому у розмірах та на умовах, визначених договором, без проведення додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобов'язався повністю повернути кредит та сплатити проценти у той же строк.

Згідно п. 1.1.2 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 27.04.2005р. до Кредитного договору) загальний обсяг наданих протягом дії не відновлювальної кредитної лінії коштів (по дебету позичкового рахунку) не може перевищувати ліміту кредитної лінії 450000, 00 грн.

Пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що Позичальник сплачує проценти за користування кредитом за ставкою 21 відсоток річних.

У відповідності до пункту 8.2 Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Позичальника на рахунок Банку в терміни, що встановлені графіком погашення до цього договору (додаток № 1).

Пунктом 9.1 Кредитного договору, сторони встановили, що у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобовязався сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Кредитний договір з Додатковими угодами до нього були підписані уповноваженими представниками обох сторін та засвідчений їх печатками, без заперечень та зауважень.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, на вимогу відповідача у визначеному розмірі перерахував грошові кошти.

Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, кредит у визначені графіком погашення заборгованості терміни не повернув, в результаті у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 390000,00 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2007р. у справі № 44/457-06 за позовом АКБ «Мрія»в особі Харківської дирекції АКБ «Мрія»до ПСП «Благодатне»про стягнення 407 492,82 грн., яким позовні вимоги задоволені, стягнуто з ПСП «Благодатне»на користь АКБ «Мрія»в особі Харківської філії АКБ «Мрія», 326 804,80 грн. заборгованості по кредиту, 29 695,70 грн. заборгованості по процентам, 10605,00 грн. індексу інфляції, 4 074,93 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 103-106).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду 28.08.2007р. рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2007 року у справі №44/457-06 залишено без змін (а.с. 107-110).

Вказане рішення набрало законної сили, і є обовязковим на всій території України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2007 року у справі №44/457-06 виданий відповідний наказ від 25.05.2007р., який був надісланий на виконання до органів виконавчої служби.

10.09.2007р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайуправління юстиції прийнято постанову № 742-5 від 10.09.2007р. про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу № 44/457-06 виданого 22.05.2007р. (а.с. 111).

Матеріалами справи підтверджується та представники сторін не заперечують, що виконавчий документ виконано частково: борг погашений в сумі 174038,00 грн.

05.08.2011р. ПАТ «ВТБ Банк»в особі відділення «Харківська регіональна дирекція»звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПСП «Благодатне»заборгованості, у звязку з неналежним виконанням Кредитного договору № 23-Ю від 21.02.2005р., що становить 553 362,17 грн., з якої 152766,80 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 244003,73 грн. прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом; 23228,92 грн. - 30% річних за прострочення погашення кредиту за період з 01.08.2010р. по 01.02.2011р.; 13761, 57 грн. 3% річних за прострочення погашення кредиту за період 01.08.2010р. по 01.08.2011р.; 52704,55 грн. сума індексу інфляції по сплаті кредиту за період з 01.08.2008р. по 01.06.2011р.; 66896,60 грн. сума індексу інфляції по сплаті процентів за період з 01.08.2008 р. по 01.06.2011р.

У статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стосовно суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 152766,80 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2007р. у справі № 44/457-06 задоволено позовні вимоги Банку в частині стягнення з відповідача 326 804,80 грн. заборгованості за кредитом.

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи на те, що з відповідача на користь Банку вже була стягнута сума заборгованості за кредитом у розмірі 326 804,80 грн., у звязку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь Банку простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 152766,80 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду або іншого органу, якій в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і зі тих же підстав.

Щодо вимог Банку в частині стягнення з відповідача 244003,73 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти за користування кредитом за ставкою 21 відсоток річних.

З матеріалів справи вбачається, що Банком ні до позовної заяви, ні на вимогу суду першої інстанції не було надано розрахунку із зазначенням помісячно періоду з якого по який нарахована прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 244003,73 грн., в тому числі з урахуванням рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2007р. у справі № 44/457-06.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у? справі і додатково поданими д?оказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежа?ли від нього. В апеляційній інстанції не приймаютьс?я і не розглядаються в?имоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Банком лише на виконання вимог суду апеляційної інстанції було надано деталізований розрахунок суми заборгованості за відсотками ПСП «Благодатне» перед ПАТ «ВТБ Банк» за Кредитним договором № 23-Ю від 29.12.2005р. станом на 01.08.2011р. за період з 01.11.2006р. по 01.08.2011р., з урахуванням рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2007р. у справі № 44/457-06 (т.2, а.с. 60)

Колегія суддів, з урахуванням пояснень Банку прийшла до висновку про неприйняття наданих до суду апеляційної інстанції доказів (т.2, а.с.60), зважаючи на те, що Банк не надав відповідних та належних доказів на підтвердження неможливості надання до суду першої інстанції наданого до суду апеляційної інстанції деталізованого розрахунку; пояснень або доказів, що перешкоджали його наданню суду першої інстанції з причин, що не залежали від Банку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги у розмірі 244003,73 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, підлягають залишенню без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 ГПК України, оскільки позивач без поважних причин не надав на вимогу суду першої інстанції обґрунтований розрахунок суми заборгованості за відсотками ПСП «Благодатне»перед ПАТ «ВТБ Банк»за Кредитним договором № 23-Ю від 29.12.2005р., необхідний для вирішення спору - для встановлення за який період нараховані відсотки, у якому розмірі, на яку суму заборгованості, чи в межах строку позовної давності, про застосування якої заявляв відповідач.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011р. № 01-06/1642/2011, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, перевіривши вимоги Банку в частині стягнення з відповідача 23228,92 грн. 30% річних за прострочення погашення кредиту за період з 01.08.2010р. по 01.02.2011р., 52704,55 грн. інфляційних за прострочення виконання зобовязання по сплаті кредиту за період з серпня 2008р. по червень 2011р., 66896,60 грн. і інфляційних по сплаті процентів за період з серпня 2008 р. по червень 2011р., колегія суддів визнає їх обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимог позивача у розмірі 13761, 57 грн. - 3% річних за прострочення погашення кредиту за період 01.08.2010р. по 01.08.2011р., колегія суддів прийшла до висновку, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 9.1 Кредитного договору встановлено зобовязання Позичальника сплатити 30% процентів річних від простроченої суми у разі несвоєчасного повернення кредиту. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а кредитним договором встановлено інший розмір процентів - 30% процентів річних від простроченої суми у разі несвоєчасного повернення кредиту.

Відповідач, у відзиві на позов та у відзиві на апеляційну скаргу (т.1, а.с. 96-102, т.2, а.с. 17-21) посилається на пропуск Банком строків позовної давності в частині стягнення з відповідача: 23228,92 грн. - 30% річних за прострочення погашення кредиту за період з 01.08.2010р. по 01.02.2011р.; 13761, 57 грн. - 3% річних за прострочення погашення кредиту за період 01.08.2010р. по 01.08.2011р.; 52704,55 грн. індексу інфляції по сплаті кредиту за період з 01.08.2008р. по 01.02.2011р.; 66896,60 грн. індексу інфляції по сплаті процентів за період з 01.08.2008 р. по 01.02.2011р.; 244003,73 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідач вважає, що за основною вимогою витік строк позовної давність, що відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору саме 01.12.2006р. почався перебіг позовної давності для звернення банку з позовом до відповідача, який скінчився 01.12.2009р., а Банк звернувся з даним позовом 05.08.2011р., тобто після закінчення трирічного строку.

Колегія суддів, вважає безпідставним вказане посилання відповідача зважаючи на викладене.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2007 року у справі №44/457-06 сума основної заборгованості за кредитом вже була стягнута, але у розмірі 152 766,80 грн. залишилась невиконаною.

З урахування практики Верховного суду України, колегія суддів зазначає, що саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не повністю здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статтею 625 ЦК України.

Також Верховний Суд України в ухвалі від 20.10.2010 зазначає, що набрання законної сили рішенням суду про стягнення грошового боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання, а боржник несе обов'язок відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час до виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не встановила підстав для відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення 23228,92 грн. - 30% річних за період з 01.08.2010р. по 01.02.2011р., 52704,55 грн. інфляційних за порушення грошового зобовязання щодо сплаті кредиту за період з серпня 2008р. по червень 2011р., 66896,60 грн. інфляційних за порушення грошового зобовязання щодо сплати процентів за період з серпня 2008 р. по червень 2011р., оскільки зазначені вимоги заявлені в межах позовної давності.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає вимоги викладені у апеляційній скарзі такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2011р. по справі № 5023/6625/11 прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права права, у звязку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 статті 80, пунктом 5 статті 81, статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2011р. у справі № 5023/6625/11 скасувати частково та викласти в наступній редакції.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Благодатне»(63512, Харківська область, Чугуївський район, с. Камяна Яруга, вул. Чапаєва, 26, код ЄДРПОУ 31869926) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі відділення «Харківська регіональна дирекція»Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 66) 23228,92 грн. - 30% річних за період з 01.08.2010р. по 01.02.2011р., 52704,55 грн. інфляційних за порушення грошового зобовязання щодо сплаті кредиту за період з серпня 2008р. по червень 2011р., 66896,60 грн. інфляційних за порушення грошового зобовязання щодо сплати процентів за період з серпня 2008 р. по червень 2011р., 2 142,45 грн. судового збору за подання позову і за подання апеляційної скарги, 60,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині позовних вимог у розмірі 152766,80 грн. заборгованості за кредитом провадження у справі припинити.

У частині позовних вимог у розмірі 13761, 57 грн. 3% річних за прострочення погашення кредиту у позові відмовити.

Позовні вимоги у розмірі 244003,73 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом - залишити без розгляду.

Доручити господарському суду Харківської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 26.12.2011р.