Постанова № 20753365, 28.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 року Справа № 37/306-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, дов. б/н, від 22.02.2011 р.

1-го відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н, від 15.08.2011 р.

2-го відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна - Рибсервіс”, м. Харків (вх. № 4854Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2011 року по справі № 37/306-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна - Рибсервіс”, м.Харків

до 1. Приватного підприємства “Крептонит”, с. Ювілейне

2. Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 291000, 00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна Рибсервіс” звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства “Крептонит” та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення солідарно суми основного боргу у розмірі 194000,00 грн. та суми штрафу у розмірі 97000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Шатерніков М.І., Жигалкін І.П.) в позові до першого та другого відповідача відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Рибсервіс” на користь Приватного підприємства “Крептонит” 9165,00 грн. вартості судової експертизи.

Позивач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому зазначає про те, що факт укладання між сторонами дистрибюторського договору, поставка товару за договором та його часткова сплата 1-м відповідачем підтверджується матеріалами справи та ПП “Крептонит” не оспорюються, в звязку з чим вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 194000,00 грн. Крім того, не погоджується з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, оскільки вважає, що суд першої інстанції не обєктивно та упереджено поставився до висновків експертизи та пояснень позивача, довільно їх трактуючи на користь ПП “Крептонит”.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2011 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 20 грудня 2011 року.

В судовому засіданні 20 грудня 2011 року сторони підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Україна Рибсервіс» підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 03.01.2007р. між ТОВ «Україна Рибсервіс» та ПП «Крептонит»був укладений дистрибюторський договір №03/01/07.

Звертаючись до господарського суду позивач послався на неналежне виконання ПП «Крептонит»(1-м відповідачем) умов дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03 січня 2007 року щодо розрахунків за переданий товар та наявність у 1-го відповідача заборгованості в розмірі 194000,00 грн. Також, позивачем на підставі п.7.3 договору нарахована сума штрафу в розмірі 97000,00 грн.

Крім того, позивач зазначив про те, що в якості забезпечення ПП «Крептонит»зобовязань за дистриб'юторським договором № 03/01/07 від 03.01.2007 р. між позивачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (2-м відповідачем) був укладений договір поруки № 03/01/07/П від 03.01.2007 р., за умовами якого 2-й відповідач зобовязався відповідати за повне та своєчасне виконання 1-м відповідачем його грошових зобовязань перед позивачем в повному обсязі, а саме: зобовязань щодо оплати вартості поставленого товару, відшкодування можливих збитків, сплату пені, штрафу, інших штрафних санкцій передбачених у дистриб'юторському договорі № 03/01/07 від 03.01.2007 р.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму основного боргу в розмірі 194000,00 грн. та суму штрафу в розмірі 97000,00 грн.

В ході розгляду справи ПП «Крептонит»послався на те, що частина дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03.01.2007 р., доданого позивачем до матеріалів справи, не відповідає дійсності, а саме в ньому замінена сторінка № 3 з п. 7.2., п. 7.3. щодо штрафних санкцій на користь позивача та виключено п. 10.2. договору щодо заборони передавати свої права та обов'язки третій особі, і письмової згоди сторони. Копія договору, який доданий до матеріалів справи завірений директором ТОВ "Україна-Рибсервіс" Пасішником О.В. та скріплений на кожній сторінці печаткою підприємства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2011р. по справі № 37/306-09 призначено судову технічну експертизу оригіналу дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03 січня 2007 року та нотаріально посвідченої копії дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03 січня 2007 року, проведення якої було доручено ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Відповідно до висновку №6170/6273/6274 комплексної судово-технічної експертизи документів та експертизи волокнистих матеріалів (з дослідження паперу), а саме в частині дослідження нотаріально посвідченої копії дистрибюторського договору №03/01/07 від 03.01.2007р. встановлено, що:

«Дослідженням зображення контрольного талону, що розташований на зворотному боці четвертого аркушу, встановлено, що в копії не повністю відобразилися крайові лінії талону. Талон має вигляд паралелограму зі сторонами приблизно 5,0х4,6см. На талоні розташовані: повністю відтиск круглої печатки ПП "Крептонит", підпис та фрагмент підпису (особи не вказані), фрагмент зовнішнього обідка печатки ТОВ "Україна Рибсервіс", фрагмент рукописного запису "прошито, пронумеровано 4 (чотири) листа" та окремі штрихи, що не входять до змісту відтиску печатки ПП "Крептонит", але розташовані в середині відтиску».

В ході дослідження експертним висновком встановлено, що «зображення контрольного талону є фрагментом зображення документу, що не належав до договору, наприклад, бланку видаткової накладної. Виготовлення документу шляхом монтажу передбачає під час виготовлення використовувати фрагменти двох або більшої кількості документів. Використання при нанесенні зображення контрольного талону фрагменту бланку іншого документу свідчить про те, що зворотній бік четвертого аркушу нотаріально посвідченої копії дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03.01.07 р. є зображенням документу, що був створений шляхом монтажу».

На підставі висновку №6170/6273/6274 комплексної судово-технічної експертизи документів суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Рибсервіс" до Приватного підприємства "Крептонит" в повному обсязі.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Рибсервіс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 господарським судом також відмовлено, оскільки відмовлено в задоволенні стягнення за основним договором, на забезпечення якого між позивачем та 2-м відповідачем було укладено договір поруки.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статтей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, суд першої інстанції в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України надав перевагу та поклав в основу рішення лише висновок комплексної судово-технічної експертизи документів, при цьому, встановивши факт укладання між позивачем та 1-м відповідачем дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03.01.07 р., не дослідив обставини справи та наявні документи щодо фактичного виконання сторонами умов даного договору.

Як свідчать матеріали справи, згідно укладеного між ТОВ «Україна Рибсервіс» та ПП «Крептонит»дистриб'юторського договору №03/01/07 від 03.01.2007р. позивач зобов'язався виробляти та передавати товар у власність 1-го відповідача, з одночасним наданням останньому комплексу прав та обов'язків відносно представництва інтересів позивача (пошук клієнтів (покупців), продаж товарів в узгодженому об'ємі, маркетингова, рекламна та торгово-посередницька діяльність та ін.) на договірній території, а 1-й відповідач зобов'язався приймати та своєчасно сплачувати товар на умовах цього договору.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив ПП «Крептонит»товар за видатковими накладними № РН-0000365 від 13.03.09р. на суму 18900,00 грн.; № РН-0000387 від 18.03.09р. на суму 18900,00 грн.; № РН-0000397 від 18.03.09р. на суму 102802,00 грн.; № РН-0000495 від 07.04.09р. на суму 68120,00 грн.; № РН-0000579 від 17.04.09р. на суму 81520,00 грн., всього на суму 290242,00 грн. (а.с.14-18, т. 1).

Вказані накладні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік», підписані обома сторонами та скріплені печаткою їх підприємств.

ПП «Крептонит»було повернуто позивачу товар за видатковою накладною № РВЗ-000009 від 09.06.2009р. на суму 72360,28 грн. (а.с. 19, т. 1), за видатковою накладною № № РВЗ-000010 від 04.08.2009р. на суму 526,25 грн. (а.с. 22, т. 1).

Крім того, згідно банківських виписок 1-м відповідачем частково сплачено товар на суму 23355,47 грн. з посиланням на договір №03/01/07 від 03.01.2007р. (а.с. 20, 23-28, т. 1).

Таким чином, станом на момент звернення до господарського суду несплаченим ПП «Крептонит»залишився товар на суму 194000,00 грн.

При цьому, факт укладання дистрибюторського договору №03/01/07 від 03.01.2007р. та факт поставки товару за вказаним договором ПП «Крептонит»визнається та не оспорюється, що також вбачається з відзиву на позовну заяву, підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків від 24.06.2009 р. (а.с.21, т. 1), а також підтверджується частковою сплатою ПП «Крептонит»отриманого товару з призначенням платежу згідно договору №03/01/07 від 03.01.2007р.

Таким чином, сторони своїми діями підтвердили наявність правовідносин з поставки товару за дистрибюторським договором №03/01/07 від 03.01.2007р., а наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку підтверджується факт поставки та отримання відповідачем товару за вказаними накладними.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупця), а покупець приймає, або зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.4 дистрибюторського договору №03/01/07 від 03.01.2007р. 1-й відповідач перераховує 100 відсотків вартості партії товару протягом 30-ти календарних днів з моменту здійснення поставки.

Однак, 1-м відповідач за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи всі обставини справи та докази в їх сукупності, а також беручи до уваги положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що наявність у 1-го відповідача основного боргу перед позивачем в сумі 194000,00 грн. повністю підтверджується документальними матеріалами, не спростована 1-м відповідачем в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обовязок доказування законодавчо покладений на сторони.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (2-м відповідачем) був укладений договір поруки № 03/01/07/П від 03.01.2007 р., за умовами якого 2-й відповідач зобовязався відповідати за повне та своєчасне виконання 1-м відповідачем його грошових зобовязань перед позивачем в повному обсязі , а саме: зобовязань щодо оплати вартості поставленого товару, відшкодування можливих збитків, сплату пені, штрафу, інших штрафних санкцій передбачених у дистриб'юторському договорі № 03/01/07 від 03.01.2007 р.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями частини 1 статті 543 Цивільного кодексу встановлено, що у разі солідарного обовязку боржників (солідарних) боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2009р. 2-му відповідачу була направлена вимога про виконання договору поруки (а.с. 30-31, т. 1), в якій вимагалось сплатити на поточний рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 194000,00 грн. та суми штрафу в строк до 02.11.2009р. У відповідь на претензію 2-й відповідач визнав заявлені позивачем вимоги, але заявив про неможливість виконання своїх обовязків поручителя в звязку з відсутністю коштів (а.с. 32, т. 1).

Згідно частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання.

Факт невиконання 1-м відповідачем своїх зобовязань за дистриб'юторським договором № 03/01/07 від 03.01.2007 р. встановлений під час судового розгляду справи, в звязку з чим у позивача є всі правові підстави вимагати виконання поручителем, 2-м відповідачем, своїх зобовязань за договором поруки.

Колегія суддів звертає увагу, що комплексна судово-технічна експертиза документів була призначена та проведена в звязку з порушеним 1-м відповідачем питанням про заміну позивачем сторінки дистриб'юторського договору стосовно відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за даним договором. При цьому, питання дійсності договору та його виконання сторонами під сумнів не ставилося, висновок експерта не стосується істотних умов договору щодо погодження сторонами предмету договору, його ціни, порядку розрахунків та умов поставки товару, та ніяким чином не впливає на зобовязання сторін за договором, в тому числі 1го відповідача з оплати отриманого товару.

Враховуючи викладене, висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для солідарного стягнення заборгованості з 1-го відповідача за дистриб'юторським договором № 03/01/07 від 03.01.2007 р. та з 2-го відповідача, як поручителя, не ґрунтується на матеріальному законі, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємства “Крептонит” та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна - Рибсервіс” грошових коштів у сумі 194000,00 грн., що виникла з дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03.01.2007 р.

Що стосується позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів суми штрафних санкцій в розмірі 97000,00 грн. нарахованих позивачем згідно п. 7.3 договору у розмірі 50% суми простроченого платежу, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для їх стягнення. Так, висновком №6170/6273/6274 комплексної судово-технічної експертизи документів та експертизи волокнистих матеріалів, підтверджено що зворотній бік четвертого аркушу нотаріально посвідченої копії дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03.01.07 р., який наданий позивачем, є зображенням документу, що був створений шляхом монтажу. Згідно наданому оригіналу дистриб'юторського договору № 03/01/07 від 03.01.07 р., який належить 1-му відповідачу, відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 50% суми простроченого платежу не передбачена, в звязку з чим в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1 , 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Рибсервіс”, м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2011 року по справі № 37/306-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства “Крептонит” (код ЄДРПОУ 3273723; місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 27-С, офіс 32; п/р 26007660050100 в ДОД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 305653) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1; місцезнаходження: 61037, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна - Рибсервіс” (код ЄДРПОУ 32030997; місцезнаходження 61166, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 11, оф. 306; п/р 26008054500702 в Полтавському ГРУ «Приватбанк», м. Полтава, МФО 331401) 194000,00 грн. основного боргу, 1940 грн. державного мита, 1940 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 97000,00грн. штрафу відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 26 грудня 2011 року.