Постанова № 20753358, 27.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Справа № 5023/5762/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 10.01.2011р.,

1-го відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 30.11.2011р.,

2-го відповідача - не з'явився,

3-ої особи - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. №4485Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2011 р. у справі № 5023/5762/11

за позовом Приватного підприємства "Орієнтир", м. Харків

до 1. Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "КАФ-БУД", м. Конотоп Сумська область

про стягнення 194 898,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 р. ПП «Орієнтир»звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПП «Регіональна компанія «Тавріясервіс»(перший відповідач) та ТОВ «Байкал-26»(другий відповідач) заборгованості в розмірі 194898,00 грн., яка виникла у звязку з невиконанням першим відповідачем грошового зобовязання по договору №03/06-08 від 03.06.2008 р. Наявність у нього права вимоги позивач обґрунтував посиланням на зміст договорів про відступлення права вимоги від 02 липня 2008 р., від 04 серпня 2008 р. та від 02 вересня 2008 р., укладених між позивачем (новий кредитор) та ПП «Каф-буд»(первісний кредитор, третя особа у даному спорі).

В ході вирішення спору позивач доповнив свої вимоги і просив стягнути з відповідача на свою користь основний борг в розмірі 194898,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 125998,76 грн., 3% річних в розмірі 21253,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 226265,21 грн., пеню в розмірі 99464,27 грн..

Рішенням господарського суду Харківської області у даній справі від 26.09.2011 р. (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю.

03.10.2011 р. до суду із апеляційною скаргою на вищезазначене рішення звернулося ПП «Регіональна компанія «Тавріясервіс». В своїй апеляційній скарзі перший відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду по даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПП «Орієнтир»відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги перший відповідач посилається на неналежне повідомлення його, як боржника, про заміну кредитора в зобовязанні, що полягає в отриманні факсом копії повідомлення поганої якості, окрім того, перший відповідач посилається на нікчемність договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., оскільки зі сторони апелянта він підписаний особою, що не мала достатніх повноважень (ОСОБА_3). Також перший відповідач заперечив факт виконання договору №03/06-08 від 03.06.2008 р. і зробив заяву про те, що роботи фактично не виконувалися, а акти виконаних робіт підписані ОСОБА_3 безпідставно, всупереч інтересів підприємства. Окрім того, апелянт посилається на ряд порушень процесуальних норм, а саме зазначає про не направлення на його адресу судом копії ухвали про порушення провадження у справі, що унеможливило своєчасне подання зустрічного позову; крім того, зазначає про безпідставне відхилення судом його клопотання про витребування доказів у третьої особи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2011 р. апеляційну скаргу ПП «Регіональна компанія «Тавріясервіс»було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 05 грудня 2011р. та запропоновано позивачу, 2-й відповідачу , третій особі надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а 1-му відповідачу - письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства в обґрунтування зайнятої по справі правової позиції та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

На виконання ухвали колегії суддів, представниками позивача та першого відповідача суду надані письмові пояснення в обґрунтування зайнятих у спорі правових позицій.

Другий відповідач -ТОВ "Байкал-26" та третя особа - Приватне підприємство "КАФ-БУД" в судове засідання не зявилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, про що свідчать направлені на їх адреси, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися з відміткою “за адресою не значиться “ ( не проживає ).

В судовому засіданні 5 грудня 2011р. було оголошено перерву до 19.12.2011 р.

12 грудня 2011 р. до канцелярії суду від ПП «Регіональна компанія «Тавріясервіс»надійшло клопотання про призначення судової експертизи для надання висновку стосовно справжності двох варіантів договору №03/06-08 від 03.06.2008р. та витребувати у позивача оригінал вказаного договору для здійснення експертизи, оскільки в процесі судового розгляду 1-ий відповідач звернув увагу на невідповідність копії договору, надіслану позивачем на його адресу, оригіналу цього ж договору, який зберігається у 1-го відповідача, а саме відмінності змісту п.2.2 договору щодо строку оплати замовником виконаних підрядником робіт.

19.12.2011.р. в засіданні було оголошено перерву до 21.12.2011р.

Погоджуючись з редакцією договору 1-го відповідача, позивач надав суду та вручив 1-му відповідачу 20.12.2011р. розрахунок суми інфляційних втрат, 3% річних, пені та процентів за користування грошовими коштами, який було виконано відповідно до умов договору в редакції 1-го відповідача. Сума пені та інфляційних втрат, за результатами перерахунку, не змінилася, порівняно із заявленими в позові, а сума 3% річних, відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період до підписання сторонами договору б/н від 30.01.2009р. збільшилась, однак вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції не приймаються і не розглядаються в апеляційній інстанції. Враховуючи врегулювання відмінностей змісту договору колегія суддів відхиляє клопотання 1-го відповідача про призначення судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та поясненнях доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та першого відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Колегією суддів встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

03 червня 2008 року між приватним підприємством "КАФ-БУД" та приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" було укладено договір № 03/06-08.

У відповідності до умов п. 1.1., п. 1.2. цього договору ПП "КАФ-БУД" прийняв на себе зобов'язання в строк до 30 жовтня 2008 р. виконати роботи в Міжнародному дитячому оздоровчому центрі "Дельфін" в сел. Залізний Порт Херсонської області, до складу яких входило: вирубування чагарників, корчування пеньків, підрізка гілок з аварійних дерев, знесення сухостою, вивезення сміття власним транспортом, щотижневий покіс трави з її вивезенням власним транспортом, осушування території при необхідності, відновлення трав'яного покриття, інші види робіт, пов'язаних з підтриманням території Міжнародного дитячого оздоровчого центру "Дельфін" в робочому стані.

Пунктом 2.1. договору № 03/06-08 ПП "КАФ-БУД" та ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" узгодили, що вартість робіт, які планувалось виконати згідно цього договору, складається з сум, передбачених протоколами узгодження договірної ціни робіт, які складаються на кожний місяць окремо, а загальна вартість робіт складає 1 000 000,00 (один мільйон) грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 166666,67 грн.

Згідно п.4.1. договору № 03/06-08, здача та приймання виконаних робіт проводиться представниками ПП "КАФ-БУД" та ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" та оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками обох сторін за цим договором.

03 червня 2008 року між приватним підприємством "КАФ-БУД" та приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" було укладено протокол № 1 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р. згідно договору № 03/06-08. В протоколі № 1 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт: вирубування чагарників, корчування пеньків, підрізка гілок з аварійних дерев, знесення сухостою, вивезення сміття та щотижневий покіс трави з її вивезенням.

Вартість робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р., сторони за договором № 03/06-08 узгодили в протоколі № 1 в розмірі 105 000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 1 робіт, ПП "КАФ-БУД" та ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" 30 червня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 105000,00 грн. (засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

02 липня 2008 р. між ПП "КАФ-БУД" та приватним підприємством "Орієнтир" було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно умов вказаного договору від 02.07.2008 року ПП "КАФ-БУД" відступив позивачу свої права кредитора по договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року в обсязі та на умовах, що існують на час укладення цього договору, в тому числі право вимоги розрахунку за виконані ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р. роботи згідно договору № 03/06-08 на суму 105000,00 грн.

03 липня 2008 р. ПП "Орієнтир" вручив 1-му Відповідачу повідомлення № 02/07-1 від 02.07.2008 р. про те, що 02.07.2008 р. між ПП "КАФ-БУД" та ПП "Орієнтир" укладено договір про відступлення права вимоги по договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року, у зв'язку з чим Позивач є новим кредитором по договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року за виконані ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р. роботи. У повідомленні також міститься вимога до 1-го Відповідача щодо оплати Позивачеві 105000,00 грн. боргу за виконані ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р. для 1-го Відповідача роботи.

01 липня 2008 р. між ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" було укладено протокол № 2 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в липні 2008 р. згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року. В протоколі № 2 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт як: відвід дощових вод з території, дренажування траншеями, відновлення трав'яного покриття. Вартість робіт, які належало виконати Виконавцю в липні 2008 р., ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" узгодили в розмірі 105000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 2 робіт, ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" 09 липня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 105000,00 грн. (засвідчена копія залучена до матеріалів справи).

09 липня 2008 р. між ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" було укладено протокол № 3 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" з 09 липня 2008 р. по 31 липня 2008 р. згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року. В протоколі № 3 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт як: осушування спортивних майданчиків шурфуванням та додаткове осушення території шляхом викопування відвідних траншей з наступним відновленням. Вартість даних робіт узгоджена сторонами в протоколі № 3 в розмірі 120000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 3 робіт, Сторони договору 21 липня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 120000,00 грн. (засвідчена копія залучена до матеріалів справи).

21 липня 2008 р. між ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" було укладено протокол № 4 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" з 21 липня 2008 р. по 31 липня 2008 р. згідно договору № 03/06-08. В протоколі № 4 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт як: разова підрізка дерев та кущів, періодичний покіс трави та вивіз відходів власним транспортом.

Вартість робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" з 21 липня 2008 р. по 31 липня 2008 р., ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" узгодили в протоколі № 4 в розмірі 105000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 4 робіт, ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" 31 липня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 105000,00 грн., належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, всього за липень 2008 р. ПП "КАФ-БУД", згідно актів здачі-приймання виконаних робіт від 09 липня 2008 р., 21 липня 2008 р. та 31 липня 2008 р., виконав для першого відповідача роботи на загальну суму 330000,00 грн.

04 серпня 2008 р. між ПП "КАФ-БУД" та ПП "Орієнтир" було укладено договір про відступлення права вимоги, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи. Згідно умов договору від 04.08.2008 р. ПП "КАФ-БУД" відступив ПП "Орієнтир" свої права кредитора по договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року в обсязі та на умовах, що існують на час укладення цього договору, в тому числі право вимоги розрахунку за виконані ПП "КАФ-БУД" в липні 2008 р. роботи згідно договору № 03/06-08 на суму 330000,00 грн.

08 серпня 2008 р. ПП "Орієнтир" вручив першому відповідачу повідомлення № 04/08-1 від 04 серпня 2008 р. про те, що між ПП "КАФ-БУД" та ПП "Орієнтир" укладено договір про відступлення права вимоги за виконані ПП "КАФ-БУД" в липні 2008 р. роботи, яке перейшло до позивача.

Крім того, в цьому повідомленні позивач вимагав від першого відповідача сплатити позивачу 330000,00 грн. за виконані ПП "КАФ-БУД" в липні 2008 р. роботи.

01 серпня 2008 р. між ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" було укладено протокол № 5 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р. згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року. В протоколі № 5 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт як: щотижневий покіс трави та її вивіз власним транспортом.

Вартість робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р., ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" узгодили в протоколі № 5 в розмірі 112000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 5 робіт, ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" 29 серпня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 112000,00 грн., засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

02 вересня 2008 р. між ПП "КАФ-БУД" та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно умов цього договору від 02.09.2008 р. ПП "КАФ-БУД" відступив Позивачу свої права кредитора по договору № 03/06-08 в обсязі та на умовах, що існують на час укладення цього договору, в тому числі право вимоги розрахунку за виконані ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р. роботи згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року на суму 112000,00 грн.

03 вересня 2008 р. ПП "Орієнтир" вручив першому відповідачу повідомлення № 02/09-1 від 02 вересня 2008 р. про те, що між ПП "КАФ-БУД" та ПП "Орієнтир" 02.09.2008 р. укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого новим кредитором по договору № 03/06-08 за виконані ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р. є позивач.

Крім того, в цьому повідомленні ПП "ОРІЄНТИР" вимагав від першого відповідача сплатити позивачеві 112000,00 грн. боргу за виконані ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р. роботи.

30.01.2009 року між ПП "ОРІЄНТИР" (Кредитор) та ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (Боржник) був укладений договір б/н.

У відповідності з умовами пункту 1.2. вищевказаного договору від 30.01.2009 р. перший відповідач зобов'язується оплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від прострочених сум за кожний день прострочення виконання зобов'язання за весь час прострочення до моменту остаточного розрахунку, при цьому сторони визначили, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не застосовується.

Також, у відповідності з умовами пунктів 1.3. та 2.2. договору від 30.01.2009 р., перший відповідач зобов'язується оплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від прострочених сум процентів за користування грошовими коштами позивача за кожний день прострочення виконання зобов'язання за весь час прострочення до моменту остаточного розрахунку. При цьому сторони визначили, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не застосовується.

У відповідності з умовами пункту 1.3. договору від 30.01.2009 р., за користування першим відповідачем грошовими коштами позивача, перший відповідач, починаючи з 31.01.2009 р., зобов'язується оплачувати позивачу 40% річних від прострочених сум.

Відповідно до наданого місцевому господарському суду розрахунку, сума заборгованості першого відповідача, нарахована відповідно до умов договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року, положень законодавства та норм договору б/н від 30.01.2009 р., складає: основний борг 194 898,00 грн., збитки від інфляції - 125 998,76 грн., 3% річних - 21 253,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами 226 265,21 грн., пеня 99 464,27 грн.

Заперечуючи свій обовязок сплати зазначених сум, перший відповідач послався на те, що роботи за договором № 03/06-08 від 03.06.2008 року фактично не виконувалися, а акти виконаних робіт підписані директором ОСОБА_3 протиправно, про що свідчить факт порушення кримінальної справи відносно останнього. Також на підтвердження заперечень перший відповідач надав суду акт перевірки виконання договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року, складений 08.09.2009 р.

Дослідивши наведені докази, колегія суддів вважає, що заперечення першого відповідача в цій частині суперечать доказам, наданим ним самим, а також не ґрунтуються на приписах законодавства.

Так, відповідно до змісту акту перевірки виконання договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року, складеного 08.09.2009 р., «встановлено, що деякі роботи , зазначені у вищевказаному Договорі, підрядник у 2008 р. не виконував зовсім чи виконав умови договору неналежно. А саме:

-взагалі не здійснювалася вирубка чагарників;

- корчування пнів не робилося;

-під сумнів поставлено виконання ряду інших робіт.».

У резолютивній частині акту вирішено провести незалежну експертизу щодо якості виконаних робіт.

Аналіз змісту акту приводить колегію суддів к висновку про те, що першим відповідачем встановлено, що роботи за договором виконані частково.

Однак перший відповідач не надав суду ані даних експертизи, яку вирішено провести відповідно до цього акту, ані пояснень, на яку ж суму слід зменшити вартість виконаних робіт у звязку з їх неналежним виконанням.

Таким чином, змістом цього акту спростоване твердження першого відповідача, що роботи за договором № 03/06-08 від 03.06.2008 р. не виконувалися взагалі.

Факт порушення кримінальної справи щодо колишнього директора ПП «Регіональна компанія «Тавріясервіс»ОСОБА_3 не є преюдіційним для даної справи, оскільки першим відповідачем не надано жодних доказів притягнення вказаної особи до кримінальної відповідальності за діяння, що повязані із спірними правовідносинами.

Крім того, з огляду на положення п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України, оцінці при вирішенні спору підлягає і поведінка сторін з точки зору справедливості, розумності і добросовісності у виконанні приписів законодавства.

Як встановлено колегією суддів і не заперечується першим відповідачем, ОСОБА_3 2 роки як звільнений з посади директора ПП «РК «ТАВРІЯСЕРВІС». За період часу, що сплинув, перший відповідач не звертався ані до позивача, ані до 3-ї особи з вимогою про повернення перерахованих позивачу грошових коштів, тим самим підтвердивши відсутність претензій та законність і обґрунтованість перерахування цих грошових коштів.

Крім того, між першим відповідачем в особі головного бухгалтера ОСОБА_4 був підписаний акт звірки з позивачем (том 1, а.с. 31), в якому відображена заборгованість першого відповідача перед позивачем станом на 30.01.2009 р. Цей акт учасники спору ніколи не оскаржували.

Також перший відповідач надав в суд "акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами" (том 3, а.с. 19), в якому в пункті 6 вказані взаємовідносини з Позивачем на суму 352102,00 грн.

За таких умов до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ч.1,2 ст. 853 ЦК України: замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

В силу наведеної норми перший відповідач втратив право посилатися на недоліки виконаних робіт.

Оцінюючи заперечення першого відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений про заміну кредитора в зобовязанні, колегія суддів вважає, що дане заперечення не ґрунтується на законі.

Такё відповідно до приписів ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, навіть в разі неналежного повідомлення боржника про заміну кредитора, новий кредитор несе ризики, повязані із виконанням зобовязання старому кредитору. Але неналежне повідомлення не припиняє зобовязання боржника, і, оскільки у даній справі виконання старому кредитору не відбувалося, факт належного або неналежного виконання не впливає на дійсність зобовязання відповідачів.

Оцінюючи заперечення першого відповідача про те, що угода сторін є нікчемною як така, що підписана з боку відповідача не уповноваженою особою, колегія суддів зауважує наступне.

Дійсно, в ході вирішення спору колегією суддів встановлено, що гр. ОСОБА_3 на день підписання спірної угоди не працював у першого відповідача, а був призначений на посаду директора тільки 20.06.2008 р.

Однак даний факт не тягне нікчемності спірної угоди.

Нікчемність угоди передбачена ч.2 ст. 215 ЦК України і відповідно до приписів зазначеної статті нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія суддів вважає, що зазначена першим відповідачем підстава підписання угоди не уповноваженою особою, не є підставою для кваліфікації угоди як нікчемної, оскільки такий наслідок прямо не передбачений в законі.

Норма ч.1 ст. 215 ЦК України, на яку посилається перший відповідач, регламентує недійсні (але не нікчемні угоди). Для такого виду угод необхідне визнання їх недійсним судом і такого рішення на час вирішення даного спору не існує.

Крім того, колегія суддів зауважує, що з огляду на встановлені в ході вирішення спору факти посвідчення підпису ОСОБА_3 відбитком печатки підприємства, прийняття першим відповідачем виконання за угодою, часткового виконання ним свого грошового зобовязання, визнання у акті звіряння заборгованості, угода є схваленою відповідно до положень ст. 241 ГК України.

Оцінюючи заперечення першого відповідача щодо безпідставної відмови місцевого господарського суду у поновленні строку на подання зустрічного позову, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до матеріалів даної справи, ухвала місцевого господарського суду про порушення провадження у справі від 14.07.2011 р. була направлена першому відповідачу в той же день (14.07.2011 р., вих.. №015899) і належним чином.

Ця ухвала повернулась в суд з відміткою поштової установи - "за закінченням терміну зберігання" (том 3, а.с. 38-40).

Згідно листа № 9-1766-7 від 20.10.2011 р. Центру поштового зв'язку №1( т.4, а. с. 62 ), перший відповідач не отримував цю ухвалу на протязі більш місяця, тому ця ухвала була повернута до господарського суду Харківської обл. по закінченні строку зберігання. Таким чином, неотримання ухвали є прямим наслідок бездіяльності самого відповідача.

Крім цього, перший відповідач проігнорував виклик суду на наступне засідання суду по цій справі, призначене на 11.08.2011 р., а саме - представник цього учасника ОСОБА_5 09.08.2011 р. отримав ухвалу суду про призначення судового засідання на 11.08.2011 р., тобто, за 2 дні до дати судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення йому поштовою установою замовного листа суду (том 1, а.с. 139), однак до суду не зявився.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8М228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, місцевим господарським судом не допущено порушень у процедурі повідомлення першого відповідача про дату та місце вирішення спору.

Зустрічний позов по незалежним від суду причинам не був поданий в строк, встановлений ст. 60 ГПК України, тобто до початку слухання справи по суті.

Діюче господарське процесуальне законодавство не передбачає поновлення строку, встановленого ст. 60 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 6 ч.2, ст. 19 ч.2 Конституції України, суди зобовязані діяти тільки в порядку і способом, передбачених законом.

Таким чином, колегія суддів не вбачає процесуальної можливості поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову.

Крім того, колегія суддів не вбачає порушень у відхиленні клопотання про витребування доказів у ПП "КАФ-БУД", оскільки таке клопотання не відповідає приписам ст. 38 ГПК України.

Наведене свідчить про відсутність процесуальних порушень у діях місцевого господарського суду.

Оцінюючи вірність визначення місцевим господарським судом розміру сум, що підлягають стягненню, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду підлягає частковому скасуванню.

Так, позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами нараховані виходячи з двох ставок облікової ставки НБУ (до підписання сторонами договору б/н від 30.01.2009 р.) і 40% річних (узгоджений у договорі б/н від 30.01.2009 р. відсоток за користування чужими коштами). Аналіз цих правовідносин свідчить про те, що до підписання договору б/н від 30.01.2009 р., сторонами відсоток за користування чужими грошовими коштами не узгоджувався.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 536 ЦК України відсоток за користування чужими коштами встановлюється законом або договором і положеннями даної норми розмір таких відсотків не встановлений.

Позивачем при визначення відсотків за період, коли сторони не узгодили їх розмір, застосована облікова ставка НБУ, що передбачене ст. 1048 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що застосування позивачем до спірних правовідносин ст. 1048 ЦК України є безпідставним, оскільки аналогія в даних відносинах не допускається і дані правовідносини не є відносинами позики.

За таких умов колегія суддів вважає безпідставним нарахування відсотків за користування чужими коштами до визначення розміру цих відсотків договором сторін і, відповідно, зменшує суму відсотків на 24498, 06 грн.( 226265,21 грн. загальна сума відсотків, заявлена в позові 201767,15 грн. сума 40% річних ).

Окрім того, колегія суддів вважає таким, що підлягає зменшенню, розмір пені.

Так, відповідно до положень ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Доказів наявності збитків позивачем суду не надано.

Іншими обставинами можуть бути факти, що стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" із змінами та доповненнями). Господарський кодекс України (ст. 233) визначає в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Колегія суддів в цій частині приймає до уваги часткове добровільне виконання боржником свого зобовязання, значну суму нарахованих відсотків за користування чужими грошовими коштами, що забезпечує достатній захист майнових інтересів позивача, і приходить до висновку про необхідність зменшення пені на 50 %, тобто на суму 49732, 13 грн.

Інші доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, в звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, в частині зменшення розміру відсотків за користування чужими коштами та пені, а в іншій частині оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, п.2 ч.1 ст. 103, п.4 ч.1 ст.104, 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2011 р. у справі № 5023/5762/11 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2011 р. у справі № 5023/5762/11 скасувати в частині стягнення 24498,06 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 49732, 13 грн. пені та в цій частині у позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 9-В, код 31865612 р/р 26004301310204 в АТ "ОТП Банк" м. Києва, МФО 300528) на користь приватного підприємства "Орієнтир" (61177, м. Харків, вул. Чуваська, буд. 3, код 24344885 р/р 26004114541980 в філії "Слобожанське РУ ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Харків, МФО 350697) витрати по сплаті державного мита в сумі 5936,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 209,77 грн.

Стягнути з приватного підприємства "Орієнтир" (61177, м. Харків, вул. Чуваська, буд. 3, код 24344885 р/р 26004114541980 в філії "Слобожанське РУ ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Харків, МФО 350697) користь приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 9-В, код 31865612 р/р 26004301310204 в АТ "ОТП Банк" м. Києва, МФО 300528) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 371,15 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови складено та підписано 26.12.2011 року