Постанова № 20753345, 22.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р. Справа № 5023/5980/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Камишева Л.М. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №1/4-1124 від 16.04.2010 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 14.07.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4543 Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року по справі №5023/5980/11

за позовом Національного університету цивільного захисту України, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю МЖБК "Інтернаціоналіст-1", с. Високий

про розірвання договору та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Національний університет цивільного захисту України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МЖБК "Інтернаціоналіст-1", відповідача, про розірвання укладеного сторонами договору від 09.02.2004 року № 66/02-4/9 Про передачу майнових прав на проектування та будівництво житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Джерельна, 11 та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,5248 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Джерельна, 11. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови зазначеного договору та не побудував своєчасно житловий будинок.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року по справі №5023/5980/11 (головуючий суддя: Доленчук Д.О., суддя Жигалкін І.П., суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю.

Відповідач не погодився з рішенням, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд в порушення вимог статті 188 Господарського кодексу України та статті 53 Цивільного кодексу України не дослідив факту наявності одночасно всіх чотирьох умов, необхідних для доведення факту істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Також вказує на те, що господарський суд прийняв врішення, яке стосується прав АКБСР "Укрсоцбанк", який здійснював кредитуваня будівництва об"єктів на спірній земельній ділянці, та фізичних осіб, які є пойовими учасниками такого будівництва.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Пелипенко Н.М.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 23.11.2011 року на 15:00 год.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І. у зв"язку із перебуванням головуючого судді Бондаренка В.П. у відпустці.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року ( колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.) розгляд справи було відкладено на 14.12.2011 року на 15:30 год. у зв"язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через зайнятість його представника в іншому судовому процесі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року ( колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.) розгляд справи було відкладено на 21.12.2011 року на 15:30 год. у зв"язку із неявкою в судове засідання представників сторін.

В судовому засіданні 21.12.2011 року оголошувалась перерва до 15:00 год. 22.12.2011 року

Представник відповідача в судових засіданнях 21.12.2011 року та 22.12.2011 року підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судових засіданнях 21.12.2011 року та 22.12.2011 року проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, Національному університету цивільного захисту України (Академії цивільного захисту України) на підставі рішення XXV сесії IV скликання Харківської міської ради від 06.10.2004 року № 147/04 було надано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5248 га у м. Харкові по вул. Джерельної, 11 для будівництва та подальшої експлуатації житлового будинку.

09 лютого 2004 року між Національним університетом цивільного захисту України (Академією цивільного захисту України) та ТОВ Молодіжний житлово-будівельний комплекс “Інтернаціоналіст-1” був укладений договір № 66/02-4/9 “О передачі майнових прав на проектування та будівництво житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Джерельна, 11 (надалі договір).

На підставі акту приймання-передачі від 10.10.2005 р. земельна ділянка була передана позивачем відповідачу для будівництва на ній житлового будинку.

Судом встановлено, що згідно договору та додаткових угод позивач передав функції замовника (забудовника) та інші функції, пов'язані з виконанням будівництва житлового будинку, відповідачу з усіма правами та обов'язками забудовника.

Пунктом 2.3. договору було передбачено, що розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються шляхом передачі відповідачу земельної ділянки за актом приймання - передачі під будівництва, а відповідач в свою чергу повинен передати позивачу готове під заселення житло, в обсязі 5 % (п'яти) відсотків від загальної площі житлових приміщень житлового будинку.

Розділом 3.2. договору були передбачені обов'язки відповідача за даним договором. Так, відповідно до п.3.2.1. відповідач зобов'язувався забезпечити у повному обсязі фінансування розробки проектно-кошторисної документації та безпосереднього ведення будівництва об'єкту, його здачу в експлуатацію за рахунок власних і залучених коштів, у відповідності з вимогами чинних Державних будівельних норм і правил, інших керівних документів та умовами даного договору.

Згідно з п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язувався здійснювати за свій рахунок, власними та залученими силами будівництво об'єкту, із урахуванням відповідних технічних умов, проектно-кошторисної документації та дозволу на будівництво.

Крім того, згідно з п.п. 3.2.3., 3.2.4. та 3.2.5. договору відповідач зобов'язувався ввести об'єкт в експлуатацію та передати його на баланс експлуатаційних організацій, робити всі інші дії, які необхідні для виконання цього договору; забезпечити будівництво об'єкту проектно-кошторисною документацією, погодженою та затвердженою у встановленому порядку; забезпечити оформлення дозволу на виконання будівельних робіт в управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова.

Згідно з умовами додаткової угоди № 2 від 10.10.2005 року до договору на виконання п. 7.2. остаточним терміном виконання цього договору сторони визначили термін закінчення будівництва, який відповідно до проектно-кошторисної документації був визначений 31 грудня 2008 року, а згідно додаткової угоди № 3 від 10.02.2009 року до договору сторони визначили термін закінчення будівництва до 31.12.2010 р.

Однак, ТОВ Молодіжний житлово-будівельний комплекс “Інтернаціоналіст-1” своєчасно не виконав умови договору та не побудував своєчасно житловий будинок, він з початку 2008 року зупинив будівництво та не проводив жодних будівельно-монтажних робіт.

Рішенням Харківської міської ради 16 сесії 5 кликання від 21.11.2007 року № 240/07 “Про продовження строків будівництва (реконструкції) об'єктів»позивачу був продовжений строк будівництва житлового будинку до 31.12.2012 року.

Між сторонами 01.01.2010 р. була укладена додаткова угода № 4 до договору, відповідно до п. 1.4 якої сторони визначили термін закінчення будівництва до 31.12.2011 р.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що починаючи з 2011 року на адресу позивача стали надходити листи та скарги щодо затримки будівництва житлового будинку. Так, на адресу позивача був направлений лист-запит від Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 18.02.2011 року про хід виконання будівельних робіт та термінів уведення житлового будинку в експлуатацію.

Позивач у позові вказує, що відповідачем була вказана основна із причин зупинки будівництва - призупинення іпотечного кредитування, що вплинуло на неможливість подальшого виконання ним своїх зобов'язань

Слід зазначити, що з 01.01.2010 року у ТОВ МЖБК “Інтернаціоналіст-1” закінчився термін Дозволу на будівництво та в матеріалах справи відсутні докази його отримання чи продовження на теперішній час.

Згідно з гарантійним листом від 28.03.2011 року вих. 17/1 відповідач зобов'язувався поновити виконання будівельно-монтажних робіт у термін до 01.07.2011 року.

При цьому, слід зазначити, що відповідних доказів поновлення відповідачем виконання будівельно-монтажних робіт за договором в матеріалах справи не міститься, як не міститься і доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених розділом 3.2. договору.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене та те, що в матеріалах справи не міститься доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених розділом 3.2. договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачем були істотно порушені умови договору № 66/02-4/9 від 09.02.2011 року, внаслідок чого позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, у зв'язку з чим на вимогу позивача даний договір може бути розірвано за рішенням суду.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд в порушення вимог статті 188 Господарського кодексу України та статті 53 Цивільного кодексу України не дослідив факту наявності одночасно всіх чотирьох умов, необхідних для доведення факту істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Також вказує на те, що господарський суд прийняв врішення, яке стосується прав АКБСР "Укрсоцбанк", який здійснював кредитуваня будівництва об"єктів на орендованій відповідачем земельній ділянці, та фізичних осіб, які є пойовими учасниками такого будівництва.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями, так як, по-перше, стаття 53 Цивільного кодексу України взагалі не стосується питання розірвання договору, а по-друге, позивач як на підставу для розірвання посилався на істотне порушення відповідачем умов договору та статтю 651 Цивільного кодексу України, а не на істотну зміну обставин, яка є зовсім іншою окремою підставою для розірвання договору і регулюється статтею 652 цього Кодексу.

Крім того, вказані позивачем особи особи - АКБСР "Укрсоцбанк" та пойовики будівництва об"єктів на спірній земельній ділянці перебувають у зобов"язальних цивільно-правових відносинах із відповідачем, і захист у судовому порядку прав позивача, який не перебуває з ними у правовідносинах, не позбавляє АКБСР "Укрсоцбанк" та пайовиків будівництва прав відносно відповідача щодо виконання ним взятих на себе зобов"язань.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року по справі №5023/5980/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Повний текст постанови складено 23.12.2011 року.