Рішення № 20753023, 30.11.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р.Справа № 15/94/5022-1558/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехторг", вул. Чигоріна, 55/41 в літ. "А", м. Київ, 01001

до Приватного підприємства "СК Захід" вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в сумі 87.197,14 грн., в тому числі 75.505,00 грн. - сума основного боргу, 5.771,48 грн. - пеня, 1.541,37 грн. - 3% річних, 4.379,29 грн. - інфляційні втрати.

за участю представників сторін:

позивача:представник ОСОБА_1 довіреність від 15.11.2011р.,

відповідача: представник ОСОБА_2 довіреність № 7 від 01.09.2011р..

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехторг" вул. Чигоріна, 55/41 в літ. "А", м. Київ, звернулося з позовом до Приватного підприємства "СК Захід" вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область, про cтягнення заборгованості в сумі 87.197,14 грн., в тому числі 75.505,00 грн. - сума основного боргу, 5.771,48 грн. - пеня, 1.541,37 грн. - 3% річних, 4.379,29 грн. - інфляційні втрати.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у відзиві на позов № 12/45 від 29.11.2011р. та його представник в судовому засіданні заперечив та пояснив, що поставка товару відбувалась на позадоговірних умовах. На підтвердження своїх доводів посилається на те, що накладні № 929 від 16.11.2010 р. та № 1020 від 16.12.2010р., на які посилається позивач, не містять жодних посилань на Договір, а у графі підстава вказано "рахунок", який підприємством не отримувався. Також зазначив, що договором обумовлено необхідність затвердження ескізів малюнка, який буде наноситися на товар, що поставляється за цим Договором. Проте, таких ескізів Сторонами не затверджувалось і в матеріалах справи вони відсутні. Оплата підприємством проводилася з призначенням платежу за "гофроящики згідно накладної" без будь-яких посилання на Договір. Також звертає увагу суду, що направлена на адресу відповідача претензія на оплату не є вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України. Вважає, що підприємством не отримувалося належної вимоги на оплати одержаного товару, а тому строк її оплати є таким, що не настав, а тому позов заявлено передчасно. Просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні та фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехторг", вул. Чигоріна, 55/41 в літ. "А", м. Київ, є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА № 408084 від 24.12.2010р. Головного управління статистики у м. Києві, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 701418 та свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 768408, а тому наділений правом на звернення до господраського суду за захистом своїх прав.

Як вбачається із матеріалів справи 04 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Промтехторг", вул. Чигоріна, 55/41 в літ. "А", м. Київ (Продавець) та Приватним підприємством "СК Захід" вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область (Покупець), укладено договір поставки товарів № 04/11-З, відповідно до якого продавець зобовязується поставити на підставі письмових (факсових) заявок, а Покупець прийняти і оплатити товар (гофропродукція) на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних, які Продавець надає Покупцю (п. 1.1. договору).

Пунктом 7.2. договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до остаточного виконання зобовязань сторонами. Якщо сторони не висловлюють заперечень письмово, дія договору продовжується на наступний рік на тих самих умовах.

Сторони погодили, що розрахунки за товар проводяться у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 30-ти календарних днів після поставки продукції на склад Покупця (п. 4.1. договору).

Як стверджує позивач, ним на виконання умов вищезазначеного договору згідно накладних № 929 від 16.11.2010р., № 1020 від 16.12.2010р. відвантажено, а Приватним підприємством "СК Захід", вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область, через його представника ОСОБА_3 (довіреності № 37 від 16.12.2010р.) прийнято товарно-матеріальні цінності, на загальну суму 105.505,34 грн..

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар в сумі 30.000,34 грн., що підтверджується листом Українського професійного банку № 12-04/745 від 15.11.2011р. та не заперечується позивачем, і станом на час звернення з позовом за відповідачем рахувалася заборгованість в сумі 75.505 грн..

Направлена позивачем претензія № 1 за вих. 1708/1 від 17.08.2011р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 75.505 грн. залишена відповідачем без відповіді та реагування.

В ході судового розгляду відповідачем подано докази про погашення 1.505 грн. суми основного боргу, що підтверджується випискою по особовому рахунку за 04.11.2011р., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на день розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість в сумі 74.000 грн..

Суд приймає твердження відповідача, що поставка товарно-матеріальних цінностей згідно накладних № 929 від 16.11.2010р., № 1020 від 16.12.2010р. відбувалася у позадоговірному порядку, оскільки відповідно до "Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку N КО-1 і N М-20" затвердженої наказом Держкомстату України від 27.07.1998р. № 263, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (типова форма N М-20) оформлюється на кожну партію вантажу в послідовності визначеній у п.п. 2.2. п. 2 зазначеної інструкції. Зокрема у рядку "Підстава" записується N документа, що став підставою для видачі товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається із матеріалів справи, у долучених позивачем в обґрунтування позовних вимог накладних № 929 від 16.11.2010р., № 1020 від 16.12.2010р. міститься посилання на рахунки № 929 від 16.11.2010р. та № 1020 від 16.12.2010р., які долучені позивачем до матеріалів справи. Водночас, вищезазначені накладні та рахунки посилання на укладений між сторонами договір поставки товарів № 04/11-З від 04.11.2010р. не містять.

Також, слід зазначити, що позивачем не надано належних доказів одержання відповідачем рахунків № 929 від 16.11.2010р. та № 1020 від 16.12.2010р..

Враховуючи, що представником відповідача не заперечено наявності заборгованості перед позивачем в сумі 74.000 грн. за поставлені товарно-матеріальні цінності, а тому суд розцінює подану позивачем претензію № 1 за вих. 1708/1 від 17.08.2011р., як вимогу про сплату заборгованості в розумінні ст. 530 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заперечення відповідача, що дане претензія не може вважатися вимогою у відповідності до ст. 530 ЦК України, до уваги не береться, оскільки містить посилання на договір та претензію, а не вимогою, до уваги не приймається оскільки законодавчо не визначено обовязкові вимоги по ст. 530 ЦК України; претензія надіслана позивачем містить також посилання на накладні № 929 від 16.11.2010р. та № 1020 від 16.12.2010р., поставка за якими не заперечується відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 74.000 грн. підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобовязань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобовязань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 75,50 грн. інфляційних нарахувань за період з 28.08.2011р. по 03.11.2011р. та 422 грн. 3 % річних за період з 28.08.2011р. по 03.11.2011р. нарахованих на суму 75.505 грн. (вартість поставлених товарно-матеріальних цінностей, згідно накладних № 929 від 16.11.2010р., № 1020 від 16.12.2010р. та які залишилась неоплаченою станом на момент надіслання претензії № 1 за вих. 1708/1 від 17.08.2010р.), правомірними.

В частині стягнення 1.119,37 грн. 3 % річних, 5.771,48 грн. пені та 4.303,79 грн. інфляційних нарахувань в позові відмовляється, так як позивачем не надано доказів на підтвердження підставності їх нарахування.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехторг", вул. Чигоріна, 55/41 в літ. "А", м. Київ, про стягнення з Приватного підприємства "СК Захід" вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область, 74.000,00 грн. заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності, 75,50 грн. інфляційних нарахувань та 422 грн. 3 % обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 44 49, 69, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "СК Захід" вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область, код 36687532 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехторг", вул. Чигоріна, 55/41 в літ. "А", м. Київ, код 25275985 74.000,00 грн. заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності, 75,50 грн. інфляційних нарахувань та 422 грн. 3 % та 1.520,04 грн. судового збору.

3.В частині стягнення 1.505 грн. боргу провадження у справі припинити.

4.В решті позову відмовити.

5.Повернути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехторг", вул. Чигоріна, 55/41 в літ. "А", м. Київ, код 25275985 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7.Наказ та довідку на повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

8.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "05" грудня 2011 року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9003

СуддяГ.Б. Бучинська