Рішення № 20752380, 16.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/35216.12.11 За позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»

про стягнення заборгованості 10 839,29 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № юр-225 від 05.07.2010 року,

від відповідача: не зявився,

Суть спору:

26.10.2011 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк»(далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»(далі відповідач) про стягнення заборгованості 10 839,29 грн., з яких: 10186,02 грн. основної заборгованості та 653,27 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобовязання за договором інкасації № 632/1 від 11.02.2010 року, в звязку із чим станом на 01.05.2011 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 10186,02 грн.

Ухвалою суду від 28.10.2011 року порушено провадження у справі № 64/352, розгляд справи призначено на 25.11.2011 року.

Ухвалою суду від 25.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 16.12.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 16.12.2011 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 16.12.2011 року представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 16.12.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

11.02.2010 року між Акціонерним Банком «Експрес-Банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк»(за договором - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»(за договором - Замовник) було укладено договір на послуги з інкасації № 632/1 (надалі - Договір).

У відповідності до умов пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 Договору Виконавець власними силами і засобами в узгоджені дні та години надає Замовнику послуги з інкасації коштів за адресами, зазначеними п. 1.1 Договору, а Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги у визначених Договором розмірах і термінах (строках) та виконувати інші зобов'язання, визначені Договором, в повному обсязі.

Згідно із п. 4.1. Договору за послуги з інкасації Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, визначеному в п. 1.1. Договору.

Відповідно до пункту 4.4. Договору Замовник зобов'язаний здійснювати оплату наданого Виконавцем рахунку-фактури не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування суми коштів на рахунок Виконавця, зазначений у рахунку-фактурі.

Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями явочних карток, довідкою по рахунку позивача № 290950113 з 01.03.2011 року по 01.10.2011 року стверджується наявність заборгованості відповідача за надані послуги з інкасації коштів в березні-квітні 2011 року на суму 10186,02 грн.

Доказів належної оплати послуг за договором № 632/1 від 11.02.2010 року суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу претензію за № 08.3-3/644 із вимогою про сплату заборгованості за Договором та необхідності її погашення, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0304903191391, копія якого міститься в матеріалах справи.

Одночасно із претензією позивачем повторно було направлено відповідачу рахунки № 2703 від 31.03.2011 року та № 2862 від 30.04.2011 року за надані послуги та два екземпляри актів про надані послуги за договором № 632/1 від 11.02.2010 року.

Відповідно до п. 4.5. Замовник зобов'язується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання 2-х примірників акта про надані послуги за звітний місяць, повернути Виконавцю один підписаний уповноваженою особою Замовника примірник акту про надані послуги за звітний місяць.

Відповідно до п. 4.6 Договору, у випадку ненадання Замовником Виконавцю одною примірника акту про надані послуги за звітний місяць, підписаного Замовником та скріпленого його печаткою або мотивованої відмови від підписання у строк, вказаний в п. 4.5 Договору, вважається, що послуги з інкасації надані Виконавцем в повному обсязі та належним чином, і Замовник не має жодних претензій до Виконавця.

Тому, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за договором в сумі 10186,02 грн.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 653,27 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку порушення Замовником строків оплати послуг, наданих Виконавцем, відповідно до умов Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого невиконанням зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобовязання в сумі 653,27 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем заперечень на позовну заяву та доказів належного виконання зобовязань за договором № 632/1 від 11.02.2010 року суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Окрім того, 31.10.2011 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»в межах 10839,29 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову представник позивача зазначав, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 10 839,29 грн. за неналежне виконання умов по договору на послуги з інкасації № 632/1 від 11.02.2010 року.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання можливого судового рішення в майбутньому та полягає у вжитті відповідних мір, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання відповідного судового акта.

За оцінкою суду, позивач не надав достатніх і обґрунтованих доказів того, що є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти в сумі 10839,39 грн., які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, а тому викладене позивачем у заяві про забезпечення позову, не є обставиною, яка дає підстави для застосування судом заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57Б, код ЄДРПОУ 36885481) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк»(03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 20053145) заборгованість за надані послуги в сумі 10839,39 грн., з яких: 10186,02 грн. основної заборгованості та 653,27 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57Б, код ЄДРПОУ 36885481) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк»(03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 20053145) державне мито у розмірі 108,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

4. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк»про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»в межах 10839,29 грн. відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна