Рішення № 20752347, 27.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/47527.12.11 За позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Комунального підприємства Голосіївського району міста Києва «Розрахунковий центр «Голосіїво»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 100711,49 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратуриПилипенко Т.А.

від позивача1. Дудник Л.В.

2. Балдинюк Д.Ю.

від відповідача ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві «Розрахунковий центр «Голосіїво»про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 100711,49 грн. заборгованості з орендної плати разом із ПДВ та пенею за договором № 143-07 від 01.04.2007р.

Відповідач позовні вимоги не визнає свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 31.10.2011р. поясненнях від 22.11.2011р., подав заяву про застосування строку позовної давності

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007р. між Голосіївською районною у м. Києві радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 143-07.

Відповідно до п.1.1. договору, на підставі розпорядження Голосіївської районної у м. Києві ради від 16.11.2006 № 5/13 п.2.1. та ордеру № 27-07 від 18.01.2007р. орендодавець передає, а орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташоване таким чином: у цоколі площею 165,0 кв.м., використовується для складу.

Строк дії договору визначений у п. 5.1 з 01.04.2007р. до 01.03.2008р.

Згідно п.3.1. договору розмір орендної плати за перший календарний (повни/неповний) місяць встановлюється орендодавцем згідно рішень Голосіївської районної у м. Києві ради від 19.10.2006р. № 4/14 та від 16.11.2006 № 5/15 в розмірі 2899,70 грн. (без ПДВ) згідно розрахунку зазначеного у додатку 1 до цього договору.

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця та перераховується на розрахунковий рахунок Комунального підприємства Голосіївського району у м. Києві «розрахунковий центр «Голосіїво», що вказаний в договорі, платник податку на прибуток на загальних підставах (п.3.3. договору).

Відповідно до п.3.6. договору по закінченні терміну дії цього договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, повязаних з утриманнях земельної ділянки) сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно.

Пунктом 3.7. договору передбачено, зо несвоєчасне внесення орендних платежів орендар повинен сплатити орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки платежу (включаючи день оплати).

Пунктом 2.13 договору передбачено, що при достроковому припиненні дії договору або після закінчення його терміну дії, при не переукладенні договору на новий термін, орендар зобовязаний у 10-денний строк здати приміщення по акту експлуатуючій організації з усіма зробленими поліпшеннями, які не можна відокремити без шкоди для приміщення.

Згідно рішення Київської міської ради від 28.10.2010 за № 183/4995 «Про окремі питання організації управління районами в місті Києві»та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві»майно, яке було передано до комунальної власності громади Голосіївського району міста Києва передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій та закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація».

Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві ради від 06.04.11 за № 261 «Про забезпечення життєдіяльності Голосіївського району міста Києва у сферах управління, віднесених до повноважень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації»Комунальне підприємство «Розрахунковий центр «Голосіїво»визначено орендодавцем майна, яке передається до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, на яке покладено обов'язки щодо забезпечення обліку та контролю за рухом майна, передачу його в оренду або користування, контроль за збором та перерахуванням грошових коштів, отриманих від використання майна.

Також, керуючись ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 785 Цивільного кодексу України Голосіївська районна в місті Києві рада своїм листом від 21.03.08 р. повідомила відповідача про закінчення строку договору оренди та те, що орендар має звільнити займане приміщення.

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва правомірно звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Комунального підприємства Голосіївського району міста Києва «Розрахунковий центр «Голосіїво»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У звязку з несплатою Відповідачем заборгованості з орендної плати до бюджету Голосіївського району міста Києва не надходять грошові кошти. Це тягне за собою зменшення доходної частини бюджету. Порушує економічні інтереси територіальної громади Голосіївського району м. Києва та держави в цілому.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір від 03.03.2009р. № 10-09 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період з липня 2008 р. по грудень 2009 р. у розмірі 93807,78 грн. ( без ПДВ).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Голосіївська районна в місті Києві рада своїм листом від 21.03.08 р. повідомила відповідача про закінчення строку договору оренди та те, що орендар має звільнити займане приміщення.

Відповідно до п.3.6. договору по закінченні терміну дії цього договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, повязаних з утриманнях земельної ділянки) сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно.

Суду не надано доказів звільнення приміщення Відповідачем до 17.12.2009р. (до дати передачі спірного приміщення приватизованих шляхом викупу Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.3 Договору відповідач повинен був сплачувати платежі не пізніше 15 числа поточного місяця.

Комунальне підприємство Голосіївського району міста Києва «Розрахунковий центр «Голосіїво»направляло 2 претензії від 02.06.2009р. за №182 та від 22.01.2009р. за №12 та лист попередження від 21.07.2010р. за №200 про сплату заборгованості.

Проте, відповідач свого обовязку зі сплати платежів за фактичне використання нежитлового приміщення належним чином не виконав, у звязку із чим виникла заборгованість відповідача, а строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у справі настав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за фактичне використання нежитлового приміщення у розмірі 74284,87 грн. + ПДВ в сумі 14856,97грн. за період з 06.10. 2008р. по 17.12.2009р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача 8431,03грн. заборгованості за фактичне використання приміщення, 1686,21грн. ПДВ за період з липня по 06.10.2008р. та пені у сумі 1452,41 грн. за період з 16.07.2009р. по 17.12.2009, відповідно до п. 3.7 договору не підлягає задоволенню з наступного.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 Цивільного Кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до умов Договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно, в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця та перераховується на розрахунковий рахунок Комунального підприємства Голосіївського району у м. Києві «Розрахунковий центр «Голосіїво», що вказаний в договорі, платник податку на прибуток на загальних підставах (п.3.3. договору).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 16.07.2009р. по 17.12.2009р.

Тобто, як вбачається з умов договору, позивач довідався про порушення свого права на отримання коштів за надані послуги за період з 01.07.2008р. по 06.10.2008р. в листопаді 2008р., але позовну заяву позивач подав лише 06.10.2011р., що перевищує загальний та спеціальний строк позовної давності, встановлений цивільним кодексом України для звернення з вимогами до суду.

Господарський суд вважає, що зазначені Позивачем причини пропуску строку позовної давності не є поважними, оскільки Позивач дізнався про порушення свого права ще в листопаді 2008р. і мав строк для належної підготовки позовних матеріалів для передачі спору в господарський суд для захисту своїх прав та інтересів. Господарський суд з матеріалів справи не вбачає поважних причин для відновлення строку позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої, заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тому в частині позову про стягнення заборгованості за період з липня 2008р. по 6 жовтня 2010р. та стягненні пені суд відмовляє.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача 8431,03грн. заборгованості за фактичне використання приміщення, 1686,21грн. ПДВ та вимога Позивача про стягнення пені згідно Договору знаходяться за межами строку загальної та спеціальної позовної давності.

Наданий Відповідачем розрахунок суми боргу не приймається судом до уваги, оскільки Відповідачем в своєму розрахунку не було враховано відшкодування витрат, повязаних з утриманням земельної ділянки, що обумовлено п. 3.6 Договору оренди №143-07 від 01.04.2007р.

Твердження відповідач щодо перебування в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 сторонніх осіб не підтвердженні належним чином.

Наведені в обґрунтування заперечень на позов посилання є немотивованими, тому їх не можна розцінювати в якості доказів згідно ст.ст. 32-36 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині вимог про стягнення заборгованості за фактичне використання нежитлового приміщення у розмірі 74284,87 грн. + ПДВ в сумі 14856,97 грн. за період з 06.10. 2008р. по 17.12.2009р.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за фактичне використання нежитлового приміщення у розмірі 89141,84 (з ПДВ) за період з 06.10. 2008р. по 17.12.2009р. В решті частині позову суд відмовляє, з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Голосіївського району в місті Києві Розрахунковий центр «Голосіїво»(03028, м. Київ, пр. Науки, 13, код ЄДРПОУ 32525507) 74284 грн. 87 коп. заборгованості за орендну плату, 14856 грн. 97 коп. ПДВ.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в Державний бюджет України 891 грн. 41 коп. державного мита та 210 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині заборгованості та в частині вимоги про стягнення пені відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.01.2012р.