Рішення № 20752348, 29.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/48929.12.11 За позовомСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Укрбудмонтаж»

Пророзірвання договору та стягнення 117930, 40 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 дов.

Від відповідача ОСОБА_3 дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Укрбудмонтаж»про розірвання Договору оренди №01/04 від 01.04.2010р.; зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Укрбудмонтаж»повернути Субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 майно, отримане за Договором оренди, а саме: стійки (довжиною 4 метри) в кількості 32 шт., стійки (довжиною 2 метри) в кількості 16 шт., ригелі (довжиною 2 метри) в кількості 152 шт., пята (опора) в кількості 32 шт.; також Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь борг з орендної плати в сумі 34640, 00 грн., неустойку в розмірі подвійної плати за користування обєктом оренди за час прострочення в розмірі 69280, 00 грн., пеню в сумі 7013, 12 грн. та 6997, 28 грн. індексу інфляції.

В судовому засіданні від 24.11.2011р. представником відповідача був поданий суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив повністю.

08.12.2011р. за заявою представника відповідача, судом було продовжено термін розгляду справи №4/489 в порядку передбаченому ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні від 27.12.2011р. представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення суми пені з 7013, 12 грн. до 2962, 88 грн. та просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 2 962, 88 грн.

Заява Позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені, просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 2 962, 88 грн., тому має місце нова ціна позовних вимог в частині стягнення пені, виходячи з якої й вирішується спір.

27.12.2011р. за заявою представника позивача, судом було продовжено термін розгляду справи №4/489 в порядку передбаченому ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2010 року між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Укрбудмонтаж»був укладений договір оренди № 01/04/С.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець зобов'язався надати Орендарю за плату в тимчасове користування металеві конструкції ригельних (штиревих) будівельних лісів (далі - конструкції), їх кількість та вартість фіксується у відповідному акті прийому-передачі, а Орендар прийняти їх та своєчасно вносити орендну плату.

Згідно з п. 1.2. Договору, кількість конструкцій, а відповідно і їх загальна вартість та розмір орендної плати може змінюватись, що повинно підтверджуватись актами приймання-передачі (Додаток №1 до Договору), які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з актом приймання-передачі (Додаток №1 до Договору) від 01 квітня 2010 року Позивачем було надано Відповідачу наступні елементи будівельних лісів:

- стійки (довжиною 4 метри) в кількості 32 шт. вартістю 200 грн./шт.

- стійки (довжиною 2 метри) в кількості 16 шт. вартістю 100 грн./шт.

- ригелі (довжиною 2 метри) в кількості 152 шт. вартістю 80 грн./шт.

- пята (опора) в кількості 32 шт. вартістю 30 грн./шт.

Загальна вартість конструкцій на момент складання вище вказаного акту складала 21 120, 00 грн.

У відповідності до п. 5 Акту приймання-передачі від 01.04.201р., орендна плата по Договору станом на 01.04.2010р. складала 80, 00 грн. за добу.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач здійснив передоплату за обєкт оренди в розмірі 6800, 00 грн., тобто провів оплату за 85 днів (з 01.04.2010р. по 24.06.2010р.) користування конструкціями.

Згідно з п. 6.1. Договору, строк дії Договору починається від дня підписання додатку №1 (акту приймання-передачі) та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що підтверджується актами приймання-передачі конструкцій і відповідними фінансовими документами. Таким чином Договір має безстрокову форму Орендар може орендувати конструкції необхідний час при умові дотримання всіх зобов'язань.

Відповідно до п. 6.2. Договору, мінімальний строк дії Договору 60 днів. У випадку повернення Орендарем конструкцій раніше вказаного строку переплачена орендна плата не повертається.

Пунктом 2.3.4. Договору передбачено, що після спливу строку, за котрий сплачена орендна плата, або при розірванні Договору, Орендар зобов'язаний повернути конструкції в справному стані, на підставі акту приймання-передачі, в місце вказане Орендодавцем. Транспортні витрати при поверненні конструкцій сплачуються орендарем.

Згідно п. 2.4.1. Договору, сторони встановили, що Орендар наділяється правом пропонувати продовження дії Договору не пізніше ніж за три дні до дати його закінчення (дати до якої сплачена орендна плата).

Спір між сторонами Договору виник внаслідок не повернення Відповідачем на користь Позивача обєкту оренди.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

У відповідності зі ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є, зокрема, строк, на який укладається договір оренди.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.4.1. Договору передбачено, що Орендар наділяється правом пропонувати продовження дії Договору не пізніше ніж за три дні до дати його закінчення (дати до якої сплачена орендна плата).

Матеріалами справи підтверджується факт передачі конструкцій в оренду, користування ними відповідачем, а також здійснення 31.03.2010р. передоплати за обєкт оренди в розмірі 6 800, 00 грн.

Отже, Відповідач оплатив 85 днів користування конструкціями по 24 червня 2010р.

Умовами Договору передбачені вичерпні випадки припинення дії Договору, а саме:

- настала дата до котрої було оплачено оренду;

- від відповідача протягом трьох днів до дати закінчення дії Договору не надходили пропозиції щодо продовження дії Договору.

Таким чином, судом встановлено, що Договір оренди №01/04/С від 01.04.2010р. припинив свою дію 24.06.2010 року, а тому позовні вимоги про розірвання договору, стягнення боргу з орендної плати з 24.06.2010р. по 01.09.2011р. у сумі 34640,00грн., інфляційних втрат в сумі 6997,28грн. та нарахування штрафних санкцій у вигляді пені у сумі 7013,12грн. за цей період є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Вимоги Позивача про повернення обєкту оренди та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення підлягають задоволенню, з наступного:

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи зазначене та положення п. 2.3.4. Договору з моменту припинення дії Договору, а саме з 24.06.2010р. Відповідач зобов'язаний був негайно повернути обєкт оренди Позивачу.

Проте матеріалами справи підтверджується, що Відповідач на час звернення до суду та до теперішнього часу не виконав свій обовязок щодо повернення Позивачу в належному стані обєкта оренди, що відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України надає Позивачу право вимагати від Відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування обєктом оренди протягом всього часу прострочення обовязку щодо повернення конструкцій.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач зобов'язаний був негайно повернути обєкт оренди після припинення дії Договору, а саме з 24.06.2010р.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку що Позивач правомірно звернувся до Господарського суду з позовною вимогою до Відповідача щодо сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення обовязку щодо негайного повернення обєкта оренди.

Так, неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у відповідності зі ст. 785 Цивільного кодексу України та розрахунком Позивача з яким суд погоджується та вважає його обґрунтованим за період з 24 червня 2010р. по 01 вересня 2011р. складає 69 280, 00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині зобовязання повернути отримане за договором майно та стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користуванням обєктом оренди за час прострочення в розмірі 69280,00грн.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача та на позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Укрбудмонтаж»(вул. М. Котельнікова, 51, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код: 34482827) повернути Субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний НОМЕР_1) майно, отримане за Договором оренди, а саме: стійки (довжиною 4 метри) в кількості 32 шт., стійки (довжиною 2 метри) в кількості 16 шт., ригелі (довжиною 2 метри) в кількості 152 шт., пята (опора) в кількості 32 шт.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Укрбудмонтаж»(вул. М. Котельнікова, 51, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код: 34482827) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний НОМЕР_1) неустойку в розмірі подвійної плати за користування обєктом оренди за час прострочення в розмірі 69280 (шістдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп., 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 80 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.01.2012р.