Рішення № 20751663, 10.01.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2012 Справа № 5008/1648/2011

18/5008/1648/2011 273/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №9 Закарпатської філії ПАТ „Укртелеком”, м. Рахів

до Акціонерного товариства „Євроцентр”, м. Рахів

про стягнення 2998,70 грн.

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача ОСОБА_1, довіреність №1250, від 31.12.11р.

Відповідача Бариський В.П., директор АТ;

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №9 Закарпатської філії ПАТ „Укртелеком”, м. Рахів заявлено позов до Акціонерного товариства „Євроцентр”, м. Рахів про стягнення 2998,70 грн.

У судовому засіданні 22.11.2011 року за клопотаннями сторін в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва.

За клопотаннями сторін справу вирішено в строк з урахуванням положень ст. 69 ГПК України.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №9 Закарпатської філії ПАТ „Укртелеком” та Акціонерним товариством „Євроцентр” типового Договору №156 від 25.12.2006р. про надання послуг електрозвязку, позивачем надавалися послуги у період з березня 2009 по серпень 2011 року, повну оплату за які відповідачем здійснено не було, внаслідок чого, в останнього утворився борг в сумі 2 368,26 грн., який позивач і просить стягнути. Зважаючи на прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань, позивачем відповідно до умов договору та закону проведено нарахування штрафних та фінансових санкцій і просить стягнути 2998,70 грн., в тому числі 2 368,26 грн. основного боргу, 159,55 грн. пені, 115,76 грн. - три відсотки річних, 355,13 грн. - інфляційних нарахувань.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі покликаючись на долучені до матеріалів справи докази та додаткові письмові пояснення по суті спору.

Відповідач під час судового розгляду проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях по суті спору з доданням підтверджуючих документів. Зокрема стверджує, що за заявлений позивачем період заборгованості ним проводилась оплата наданих послуг помісячно в повному обсязі, про що подав копії платіжних документів із зазначенням призначення платежів, а саме оплатив надані з березня 2009 року по липень 2011 року послуги звязку.

Під час судового розгляду даної справи за клопотаннями сторін судом неодноразово розгляд справи відкладався для забезпечення можливості провести розгорнуту звірку взаєморозрахунків, а також врегулювання спору в позасудовому порядку, між тим розгорнутої звірки взаєморозрахунків сторонами проведено не було, в тому числі на вимоги вміщені в ухвалах суду, врегулювання спору в позасудовому порядку не досягнуто, тому суд вирішує спір по суті предявлених вимог за наявними матеріалами та заявлений позивачем період виникнення боргу з урахуванням доводів та заперечень сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін,

суд встановив:

25 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №9 (Підприємство звязку) та Акціонерним товариством „Євроцентр” (Споживач) укладено типовий Договір №156 про надання послуг електрозвязку. Відповідно до умов зазначеного договору Підприємство звязку надає Споживачу послуги електрозвязку, перераховані в додатку 2 до договору та безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (а.с.8-10).

Згідно п.п. 4.2 - 4.5 Споживач повинен своєчасно здійснювати оплату за надані послуги електрозвязку за спільно погодженою кредитною з поданням рахунків системою оплати, а Підприємство звязку у відповідності з нормативними документами приймає від відповідача оплату цих послуг або доручає провадити приймання оплати іншим організаціям та установам, з якими укладені відповідні договори. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями АТС. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

На виконання умов договору, підприємством звязку надавались відповідачу послуги у період з березня 2009 по серпень 2011 року, при цьому з серпня 2010 року надання послуг телефонного звязку було призупинено з огляду на наявну заборгованість за надані послуги і відповідачу виставлявся до оплати тільки абонентний платіж, як це і передбачено Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, оскільки такий і надалі залишався абонентом. Як стверджує уповноважений представник позивача, відповідач не оплатив телекомунікаційних послуг за вказаний період та допустив заборгованість на загальну суму 2368,26 грн., про що подав розгорнутий розрахунок заборгованості (а.с. 12, в тому числі додатково на вимогу суду а.с. 33) та виставлені до оплати рахунки за спірний період (а.с. 87-106). Водночас вказав, що платежі які надходили від відповідача у вказаний період, підприємством звязку зараховувались в рахунок погашення заборгованостей за попередній період в т.ч. пені, при цьому покликається на положення ст. 534 ЦК України.

Між тим, заперечуючи проти доводів заявника відповідач вказав, що ним повністю оплачувались надані позивачем послуги телефонного звязку за заявлений період заборгованості, своєчасно та в повному обсязі, як це і обумовлено договором, а саме за період з березня 2009 року по липень 2010 року. В підтвердження зазначених обставин уповноважений представник відповідача надав суду копії помісячних платіжних документів, згідно яких ним повністю оплачено отримані послуги телефонного звязку за вказаний в рахунках конкретний розрахунковий період, що чітко видно із призначення цих платежів (а не пені), визначеного платником у кожному платіжному дорученні (а.с. 48-57). Поряд з цим також зазначив, що виставлені до оплати рахунки за період з серпня 2010 року по серпень 2011 року, які містили абонентний платіж на загальну суму 540,77 грн. ним не оплачувались, оскільки в цей час телефон було відключено. Зарахування позивачем проведених платежів за вказаний період в рахунок оплати заборгованостей поза межами строку позовної давності на яку також нараховувалась пеня, вважає безпідставними та протиправними (а.с. 23-24).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України). Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 N 22, та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95, отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Отже, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, передбачена ст. 534 ЦК України, на яку посилається позивач, за даних обставин може застосовуватись лише при недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання, отриманого без реквізиту «Призначення платежу». При цьому, статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, тобто неустойка не відноситься до грошового зобовязання, а є санкцією за його порушення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов договору відповідачем виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг за період з березня 2009 року по липень 2010 року, позивач зарахувавши перераховані відповідачем грошові кошти з конкретно визначеним у платіжних документах призначенням платежу в рахунок оплати боргу за попередній період та нарахувань пені, порушив принципи ведення бухгалтерського обліку та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Українивід 21.01.2004 р. № 22, тому заявлені позивачем за зазначений період вимоги про стягнення боргу за надані послуги та проведені ним нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат до задоволення не підлягають, у звязку з недоведеністю факту наявності боргу за заявлений період.

Поряд з цим, заявлені вимоги про стягненні заборгованості за період з серпня 2010 року по серпень 2011 року на загальну суму 540,77 грн. підлягають до задоволення. Заперечення відповідача в зазначеній частині спростовуються вищенаведеним та положеннями п. 113 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМ України, від 09.08.2005, № 720.

У звязку з цим, проведені позивачем нарахування суми пені, три відсотки річних та інфляційні втрати у звязку з простроченням грошових зобовязань, обумовлені п. 5.8 договору, ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” та ст. 625 ЦК України підлягають до задоволення частково в сумі 28,12 грн. пені, 7,16 грн. трьох відсотків річних та 11,39 грн. інфляційних нарахувань.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог і становлять 19,99 грн. державного мита та 46,26 грн. витрат по сплаті інформаційно технічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 43, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства „Євроцентр”, м. Рахів, вул. Миру, 24 (код ЄДРПОУ 19114203) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №9 м. Рахів Закарпатської філії ПАТ „Укртелеком, м. Рахів, вул. Миру, 46 (код ЄДРПОУ 25438186) суму 587 (пятсот вісімдесят сім) грн. 44 коп., а також суму 19 (Девятнадцять) грн. 99 коп. держмита та 46 (Сорок шість) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В звязку з оголошенням в судовому засіданні 10.01.2012 року лише вступної і резолютивної частини, повний текст рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 13.01.2012 року

Суддя В.Кривка