Рішення № 20751621, 12.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" січня 2012 р.Справа № 20/5007/76/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар Інвест" (м.Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 4000,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 4000,00грн. боргу, 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.09.2011р. по справі №20/5007/76/11 (суддя Гнисюк С.Д.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар Інвест" (м.Київ) до ФОП ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар Інвест" було задоволено, ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.09.2011р. по справі №20/5007/76/11 скасовано, справу №20/5007/76/11 передано на розгляд до господарського суду Житомирської області.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Житомирської області Дєдух О.М. №106/2011 від 12.12.2011р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", відповідно до п.п. 3.8, 3.9.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено автоматичний розподіл справи №20/5007/76/11.

Відповідно до реєстру автоматизованого розподілу справ господарського суду Житомирської області, справу №20/5007/76/11 призначено для розгляду судді Костриці О.О.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.12.2011р. справу №20/5007/76/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар Інвест" (м.Київ) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4000,00грн. прийнято до провадження судді Костриці О.О.

11.01.2012р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі (а.с.76), в яких він зокрема зазначив, що в матеріалах справи є всі наявні докази, які підтверджують обгрунтованість та правомірність вимог позивача. Крім того, надіслав довідку від 11.01.2012р. (а.с.77), згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та складає 4000,00 грн.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений: копія ухвали господарського суду Житомирської області від 12.12.2011р., яка була направлена відповідачу на адресу:АДРЕСА_2, а також на адресу: АДРЕСА_1, отримана останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.74-75).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України).

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;

Згідно ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар Інвест" (позивач у справі) на підставі усної домовленості щодо поставки товару (4 куб.м. тарної дошки) та згідно виставленого Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) рахунку-фактури №ОЮ-0000001 від 28.01.2011р. на суму 4000,00 грн. (а.с.10), здійснило оплату (попередню) товару на суму 4000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №72 від 28.01.2011р., №73 від 01.02.2011р. (а.с.11-12).

Відповідно до ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами купівлі-продажу товару заснованими на усних домовленостях.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо поставки товару, позивач у відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, направив відповідачу претензію від 04.05.2011р. (а.с.13) (повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14) в якій просив відповідача добровільно перерахувати позивачу суму основного боргу за не отриманий товар у сумі 4000,00 грн.

Вищезазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 4000,00 грн., що підтверджується довідкою позивача №1101/1 від 11.01.2012р. (а.с.77), а також іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача адвокатських витрат в сумі 2000,00 грн., слід зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати по оплаті адвокатських послуг підлягають відшкодуванню лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", відповідно до якої адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір №8-06/11 про надання адвокатських послуг від 21.06.2011р., укладений між адвокатом ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Господар Інвест" (а.с.15), квитанцію №6 від 21.06.2011р. про здійснення позивачем адвокату ОСОБА_3 оплати в сумі 2000,00 грн. згідно договору №8-06/11 про надання адвокатських послуг від 21.06.2011р. (а.с.17), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю гр.ОСОБА_3 №257 від 27.04.2007р. (а.с.16).

Крім того, позивач у позовній заяві (а.с.3-4) зазначив, що сплачена сума за послуги адвоката включає витрати пов'язані зі складанням позовної заяви, аналізу законодавства, консультування замовника з приводу законодавства, виготовлення копій документів, їх завірення, безпосереднє складання позовної заяви, доставка документів до суду, участь в судових засіданнях, транспортні послуги, включаючи видатки на відрядження та амортизацію і вказана за договором ціна виходить з вартості відповідних послуг, яка склалася в країні про ціни на ринку юридичних послуг.

Відповідно до абз.3 п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Господарський суд, проаналізувавши всі наведені вище обставини, а також враховуючи ту обставину, що адвокат ОСОБА_3 в судових засіданнях участі не приймав, дійшов до висновку, що витрати по оплаті послуг адвоката є завищені, тому зменшує їх розмір до 1000,00 грн.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 4000,00 грн. боргу.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, а також по оплаті послуг адвоката покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар Інвест", 02156, м.Київ, вул.Магнітогорська, 1-А, ідентифікаційний код 33739231 - 4000,00 грн. боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1000,00 грн. витрат на оплату адвокатських послуг.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяКостриця О.О. <Текст ><Текст >