Рішення № 20751605, 10.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" січня 2012 р.Справа № 17/5007/126/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. б/н від 24.10.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош Лтд" (м.Київ)

до Приватного підприємства "Інтер-Сервіс" (м.Житомир)

про стягнення 363393,74грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 363393,74грн., з яких: 202438,40грн. основного боргу, 114023,39грн. 24% річних, 35054,52грн. інфляційних нарахувань, 11877,43грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу №VK/D/TT/BU-27-09 від 22.01.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 10.01.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 69).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош Лтд" - продавець (позивач у справі) та Приватним підприємством "Інтер-Сервіс" - покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу №VK/D/TT/BU-27-09 від 22.01.2009р. (а.с. 12-25), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 220122,00грн., що підтверджується видатковими накладними: №614 від 26.06.2009р., №615 від 26.06.2009р., довіреностями: серія ЯПР №908360 від 23.06.2009р., серія ЯПР №908359 від 13.06.2009р. (а.с. 29-32), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 6.3 вищезазначеного договору, сторони погодили, що всі рахунки та/або товарні накладні позивача повинні бути оплачені відповідачем у строк вказаний у цих документах, якщо тільки сторони письмово не погодили інші терміни оплати за товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2009р. між сторонами по справі була укладена кредитна угода (додаток №11 до договору №VK/D/TT/BU-27-09 від 22.01.2009р.) (а.с. 26-28).

Відповідно до п. 1.1 кредитної угоди, оплата товару, що поставляється за договором, здійснюється з відстрочкою платежу на умовах товарного кредиту протягом 7 календарних днів з моменту підписання уповноваженою особою відповідача товарної накладної. Зобов'язання відповідача з оплати товару вважаються виконаними в момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, оплату за товар отриманий за зазначеними видатковими накладними, відповідач повинен був здійснити не пізніше 03.07.2009р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість в сумі 202438,40грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 1.2 кредитної угоди сторони погодили, що при користуванні товарним кредитом відповідач сплачує позивачу 24% річних від вартості поставленого товару. Зазначені відсотки за користування товарним кредитом оплачуються відповідачем щомісячно до кінця місяця, наступного за звітним, на підставі відповідного рахунку-фактури, що виставляється позивачем до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з розрахунку, позивач нарахував відповідачу інфляційні нарахування в сумі 35054,52грн., 3% річних - 11877,43грн. та 24% річних - 114023,39грн.

Слід зазначити, що на виконання умов п. 1.2 кредитної угоди позивач нарахував 24% річних в сумі 114023,39грн. та виставив відповідачу рахунки (а.с. 81-109).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у період з 27.07.2009р. по 28.10.2009р., тобто до пред'явлення позову до суду (згідно поштового штемпелю на поштовому конверті (а.с. 53) позовна заява була відправлена на адресу суду 27.10.2011р.), перерахував позивачу 9532,90грн. 24% річних на підставі виставлених позивачем рахунків, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 110-112).

Таким чином, станом на день розгляду справи 24% річних складає 104490,49грн.

Суд вважає, що позивачем необґрунтовано нараховані 3% річних, оскільки п.1.2 кредитної угоди встановлений інший розмір процентів.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 341983,41грн., з яких: 202438,40грн. основного боргу, 104490,49грн. 24% річних, 35054,52грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 9532,90грн. 24% річних, 11877,43грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 655, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтер-Сервіс", 10020, м.Житомир, пр-к 3-й Винокурний, 8, кв. 3, ідентифікаційний код 30314683 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош Лтд", 02660, м.Київ, вул. Крайня, 1, ідентифікаційний код 14347262 - 202438,40грн. основного боргу, 104490,49грн. 24% річних, 35054,52грн. інфляційних нарахувань, 3419,83грн. витрат по сплаті державного мита, 222,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 9532,90грн. 24% річних, 11877,43грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання 12 січня 2012р.

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу;

2-позивачу;

3-відповідачу (рек. з повід.).

<Текст >

<Текст >