Рішення № 20751506, 26.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.12.11 р. Справа № 24/304

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання (помічнику) Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка

до відповідача 1: Державного підприємства шахта „Південна” Виробничої одиниці ”Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ, Донецька область, ЄДРПОУ 00175395

до відповідач 2: Державного підприємства „Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ, Донецька область, ЄДРПОУ - 33839013

про: стягнення 40 326, 85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. № 51-11 „Д” від 26.04.11р.

від відповідача 1: ОСОБА_2 за дов. № 01-14/625 від 18.04.11 р.

від відповідача 2: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства шахта „Південна” Виробничої одиниці ”Дзержинськвугілля” Державного підприємства „Дзержинськвугілля” про стягнення 40326,85 грн., з яких: три відсотки річних у розмірі 8340,77 грн. та інфляційні у розмірі 31986,08 грн., донараховані на зобов»язання за мировою угодою від 15.04.2003р. по справі №20/836.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 202,509,525-526,599,625 Цивільного кодексу України, Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію ухвали господарського суду Донецької області від 15.05.2003р. по справі №20/836, копію мирової угоди від 15.04.2003р. розрахунок 3% річних та інфляційних, копію ухвали від 10.01.2007р. по справі №50/543, копію листа №5-54/251 від 14.02.2011р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, вважає безпідставним нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних на суму 40326,85 грн., так як позивачем не додано до позову жодного доказу виконання зобов»язань з порушенням строку, встановленим за мировою угодою. В підтвердження своїх доводів будь-яких доказів не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго».

Як вбачається, 15.05.2003р. у справі №20/836 господарським судом Донецької області винесено ухвалу про затвердження мирової угоди між ВАТ «Донецькобленерго» в особі Центральних електричних мереж та ДП «Шахта «Південна» Виробничого об»єднання по видобутку вугілля «Дзержинськвугілля», відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що заборгованість за електричну енергію за договорами №15 від 06.06.1997р. та №4 від 01.01.1991р. склала 4081449,04 грн. та припинено провадження у справі, відповідно до умов мирової угоди відповідач зобовязався погасити заборгованість у повному обсязі за період з 01.07.03р. до 30.06.05р. шляхом щомісячних перерахувань відповідно до графіку погашення кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію, затвердженому сторонами (а.с.11-12)

Згідно частин 1, 4 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Мирова угода сторін за своєю правовою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами і який не призводить до вирішення спору по суті. Така угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах і виконується, як правило, добровільно. В іншому випадку, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового її виконання, оскільки є судовим актом, для якого передбачено особливий порядок його виконання.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України).

Ухвала господарського суду є виконавчим документом згідно з п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент прийняття ухвали про затвердження мирової угоди) і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України та статтею 19 названого Закону) ознаки і відомості.

Статтею 19 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент прийняття ухвали про затвердження мирової угоди) встановлено вимоги до виконавчого документа. Так, у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

За умов недодержання відповідних вимог ухвала суду про затвердження мирової угоди не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Як вбачається, ухвала господарського суду від 15.05.2003 у справі N 20/836, якою затверджена мирова угода сторін від 20.02.2003р., не містить усіх даних (ознак та відомостей) щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язання сторонами, дати набрання чинності рішенням, строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, обов'язковість яких передбачена ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" та наявність яких є необхідною умовою для набрання вказаною ухвалою суду статусу виконавчого документу, тому така ухвала не є виконавчим документом для її виконання державною виконавчою службою.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст. 629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлений права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст. 16 Цивільного Кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі та відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За поясненнями позивача, у встановлений мировою угодою строк відповідач розрахунків не здійснив і станом на момент звернення з відповідним позовом до суду заборгованість відповідача складає 92931,82 грн.

Відповідач не спростував належними доказами тверджень позивача щодо порушення ДП „Дзержинськвугілля” умов мирової угоди щодо оплати заборгованості саме у визначеному розмірі.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції і відсотків річних є способом захисту його майнового права і інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, що підлягали сплаті кредитору у певний термін.

Позивач нарахував відповідачу на суму боргу 3% річних за період з 01.11.2008р. по 28.10.2011р. у розмірі 8340,77 грн. та інфляційні за період з 01.11.20008р. по 30.06.2011р. у розмірі 31 986,08 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 3 % річних 8340,77 грн. та інфляційні 31986,08 грн.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не спростував належними доказами тверджень позивача щодо порушення ДП „Дзержинськвугілля” умов мирової угоди щодо оплати заборгованості саме у визначеному розмірі і у встановлений строк, тому позовні вимоги ПАТ „Донецькобленерго” є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, до Державного підприємства ”Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ, про стягнення 40 326, 85 грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Дзержинськвугілля” (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, ЄДРПОУ 33839013) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130903, на п/р відокремленого підрозділу Центральних ЕМ № 26004305551560 філії Центрально-міського відділення ПАТ ПІБ у м Горлівка, МФО 334464) 3% річних в сумі 8340,77грн., інфляційні 31986,08 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Дзержинськвугілля” (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, ЄДРПОУ 33839013) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 403,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.01.2012р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >