Ухвала суду № 2075095, 20.08.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-385/08                                         Головуючий у суді І інстанції –   Шабунін С.В.                                                          

                                                                                                Суддя-доповідач Бистрик Г.М.                                                                                                                                                                                                                                                                               

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2008 року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                     головуючого - судді  Бистрик Г.М.,   

                                суддів               Малиніна В.В., Ситникова О.Ф.,      

                         при секретарі         Шевчук О.М.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача – Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на  постанову Господарського суду м. Києва від 05.02.2007 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегра-Холдинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року  Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегра-Холдинг» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з адміністративним позовом до Державної податкової у Печерському районі м. Києва, в якому просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - відповідач) № 0007062309/0 від 12.09.2006 року, та № 0003311740/0 від 12.09.2006 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 05.02.2007 року позов задоволено, визнано нечинним податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0007062309/0 від 12.09.2006 року та №0003311740/0 від 12.09.2006 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Печерському  районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено,що з11.07.2006 року по 21.08.2006 року відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 01.01.2006 року, за результатами якої було складено акт № 409/23-9/31992061 від 30.08.2006 року.

Відповідно до акту перевірки, виявлено порушення позивачем п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період у сумі 99 595,00 грн., та пп. „ї" п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.1., 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 9.12.1, 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 8 698,00 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем 12.09.2006 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007062309/0, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) - основний платіж з податку на додану вартість 99 595,00 грн., штрафні санкції - 49 798,00 грн., всього - 149 393,00 грн., та № 0003311740/0, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) - основний платіж з податку з доходів фізичних осіб 8 698,00 грн., штрафні санкції - 17 396,00 грн., всього - 26 094,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-Холдинг» на підставі договору від 15.01.2004 р. № 01/15-01, протягом січня-липня 2004 року придбано товар (яєчний порошок) у підприємства-контрагента. Відповідно до договору позивач перераховував грошові кошти продавцю товару (контрагенту), та на підставі підпункту 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на відповідні перераховані суми виписало податкові накладні та показало свої податкові зобов'язання. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-Холдинг» відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону отримав право на податковий кредит, яким правомірно скористався, включивши суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Фінансово-господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл – Холдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меланта» підтверджуються договором, видатковими та податковими накладними, виписками з банківського рахунку, що є в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до вимог пп. 7.2.4 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

На час здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меланта» було зареєстроване як платники податку на додану вартість і внесено до реєстру платників податку на додану вартість.

Податкові накладні, які були видані позивачеві, виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку і підстав вважати їх недійсними у відповідача не було.

Згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргувідповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва – залишити без задоволення, апостанову Господарського суду м. Києва від 05.02.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: