Ухвала суду № 2075097, 31.07.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    Справа № 22-а-407/08                                                                                Головуючий у суді І інстанції –  Сташків Р.Б.                                                            

                                                                                                                                           Суддя-доповідач Бистрик Г.М.                                                                                                                                                                                                                                                                               

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2008 року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                     головуючого - судді  Бистрик Г.М.,   

                                суддів              Попович О.В. та Усенка В.Г.,   

                    при секретарі             Шевчук О.М.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 16.01.2007 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Центрспецмонтаж» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення – рішення № 0000222302/3 від 14.08.2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2007 року Закрите акціонерне товариство «Центрспецмонтаж» звернулось до Господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000222302/3 від 14.08.2006, яким Інспекцією згідно з підпунктом "б" пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки від 20.02.2006 № 66/1-23-02-31604928 та рішення про результати розгляду скарги № 14763/7/25-0515 від 04.08.2006, відповідно до п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 50 185 грн. 50 коп., в тому числі 33 457 грн. основного платежу та 16 728 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду м. Києва від 16.01.2007 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000222302/3 від 14.08.2006 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києваподала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши  доказами доводи апеляційної скарги, та матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі  проведено невиїзну документальну перевірку з питань сплати податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства «Центрспецмонтаж» в частині взаємовідносин з Державним підприємством «Екопромбуд», за результатами якої складено акт № 66/1-23-02-31604928 від 20.02.2006 року (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що відповідно до укладеної угоди № 4 від 12.05.2003 року між ЗАТ «Центрспецмонтаж» та ДП «Екопромбуд», останнє передає, а ЗАТ «Центспецмонтаж» приймає у строкове використання будівельне риштування 300 м2., згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): №25 за травень 2003 року на суму 15000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.), №25 за червень 2003 року на суму 16498,80 грн. ( в т.ч. ПДВ 2749,80 грн.), №25 за липень 2003 року - 16498,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2749,80 грн.), №25 за серпень 2003 року - 16498,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2749,80 грн.), №25 за вересень 2003 року -16498,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2749,80 грн.), №25 за жовтень 2003 року - 16498,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2749,80 грн.), №25 за листопад 2003 року - 16498,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2749,80грн.), №25 за грудень 2003 року - 16498,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2749,80 грн.), №25 за січень 2004 року - 16498,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2749,80 грн.).

Відповідно до видаткових накладних №65 від 03.04.2003 року, №71 від 04.04.2003 року, №73 від 08.04.2003 року, №80 від 15.04.03 року, №92 від 22.04.2003 року, №112 від 06.05.2003 року, №145 від 01.04.2003 року, ДП "Екопромбуд" відпущено, а ЗАТ «Центрспецмонтаж» отримано щебень.

Сума ПДВ у розмірі 33457,00 грн. ЗАТ «Центрспецмонтаж» включена до складу податкового кредиту в деклараціях по ПДВ за відповідні періоди, згідно податкових накладних, чим порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». ЗАТ «Центрспецмонтаж» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаних послуг у ДП "Екопромбуд", якому рішенням Голосіївського районного суду м Києва у справі № 2-4658/5 від 03.11.2004 року, яке набрало законної сили 04.12.2004 року, визнані недійсними установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту реєстрації (акт про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 595/19-4013-1 від 11.01.2005 року), так як підприємство за адресою зазначеною в установчих документах не знаходиться, особи, які вказані як засновники та керівники підприємства не мають відношення до підприємницької діяльності вищезазначеного підприємства, оскільки засновник за вказівкою невідомих осіб за винагороду, не усвідомлюючи до кінця свої дії, здійснював усі необхідні дії для реєстрації підприємства.

В результаті чого ЗАТ «Центрспецмонтаж»  порушені вимоги п.п. 7.2.1., 7.2.3., 7.2.4., п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження чистої суми податкового зобов'язання по ПДВ у 2003-2004 роки на суму 33 457 грн., а також відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про податок на додану вартість» накладено штрафні санкції.

На підставі акта перевірки, відповідно до п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», Інспекцією 23.02.2006 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222302/0, яким ЗАТ «Центрспецмонтаж» визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 50 185 грн. 50 коп., в тому числі 33 457 грн. основного платежу та 16 728 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2006 року № 0000222302/0, позивач подав до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі скаргу про його перегляд та скасування.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва 20.03.2006 року розглянувши скаргу  винесла рішення про результати розгляду скарги № 5562/10/25-011, яким податкове повідомлення-рішення від 23.02.2006 року № 0000222302/0 залишено без зміни, а скаргу позивача без задоволення.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі 24.02.2006 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222302/1 аналогічного змісту з податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2006 року № 0000222302/0 про визначення ЗАТ «Центрспецмонтаж» суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 50 185 грн. 50 коп., в тому числі 33 457 грн. основного платежу та 16 728 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2006 року № 0000222302/1, позивач подав до Державної податкової адміністрації м. Києва скаргу про його перегляд та скасування.

Державна податкова адміністрація м. Києва розглянувши зазначену скаргу 29.05.2006 року винесла рішення про результати розгляду скарги № 1311/10/25-114, яким податкове повідомлення-рішення від 24.02.2006 року № 0000222302/1 залишено без зміни, а скаргу позивача без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 05.06.2006 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222302/2 аналогічного змісту з податковими повідомленнями-рішеннями від 23.02.2006 року № 0000222302/0 та від 24.02.2006 року № 0000222302/1 про визначення ЗАТ «Центрспецмонтаж» суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 50 185 грн. 50 коп., в тому числі 33 457 грн. основного платежу та 16 728 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2006 року № 0000222302/2, позивач  подав до Державної податкової адміністрації України скаргу про його перегляд та скасування.

Державна податкова адміністрація України розглянувши зазначену скаргу, 04.08.2006 року винесла рішення про результати розгляду скарги № 8543/6/25-0515, яким податкове повідомлення-рішення від 24.02.2006 року № 0000222302/1 залишено без зміни, а скаргу позивача без задоволення.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 14.08.2006 року було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0000222302/3 аналогічного змісту з податковими повідомленнями-рішеннями від 23.02.2006 року № 0000222302/0, від 24.02.2006 року № 0000222302/1 та від 05.06.2006 року № 0000222302/2 про визначення ЗАТ «Центрспецмонтаж» суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 50 185 грн. 50 коп., в тому числі 33 457 грн. основного платежу та 16 728 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне  рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва є таким, що не відповідає вимогам Закону, та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правовий аналіз  ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 року №165 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037) дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

З матеріалів справи вбачається, що на час здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних, що видані Закритому акціонерному товариству «Центрспецмонтаж», ДП «Екопромбуд» було зареєстроване як платники податку на додану вартість і внесено до реєстру платників податку на додану вартість, підприємство вело фінансово – господарську діяльність, не було ліквідоване, що підтверджується самим Актом перевірки.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку оцінку,  доказам наданими позивачем на підтвердження того, що у нього є належним чином оформлені податкові накладні, а отже вони правомірно віднесли до складу податкового кредиту в періоді, що перевірявся відповідачем, податок на додану вартість, сплачений у вартості придбаних товарів (робіт, послуг), а тому податкові накладні, які були видані позивачеві, виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку і підстав вважати їх недійсними у відповідача не було.

Згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Господарським судом м. Києва вірно визначено, що висновки відповідача про те, що позивачем порушені вимоги п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованим, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення положень даної статті.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 – 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 16.01.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: