Рішення № 20746842, 15.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2011 р.Справа №18/3282/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Гірник", вул. Київська, 85-а, м. Кременчук, Полтавська область,39631

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", вул. В.Тирнівська, 51, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область,39500

про Стягнення грошових коштів в сумі 38 855,36 гривень

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дор. №861 від 01.10.2011року

від відповідача: ОСОБА_2, дор. від 28.10.2011 року

В судовому засіданні 15.12.2011 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 38 855,36 гривень боргу за договором № 37 від 06.10.2009 року, з яких 29 596,20 гривень основний борг, 3 295,11 гривень пеня, 4 319,64 гривень інфляційні, 1 644,41 гривень 3% річних .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судовому засіданні усно проти позову заперечував, заявив усне клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки позивач не в повному обсязі виконав роботи, які передбачені договором.

Представник позивача проти призначення експертизи заперечував, оскільки предметом спору є стягнення боргу не за весь обсяг робіт, передбачений умовами договору, а лише вартість тих, які виконані позивачем та прийняті відповідачем за актом за жовтень 2009 року.

Відповідно до вимог ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В даному випадку суд не вбачає потреби у спеціальних знаннях у встановленні фактичних даних, що входять до предмета доказування, оскільки позивачем і не ставляться вимоги щодо стягнення вартості всього об'єму робіт , що передбачений п. 3.1 договору (капітальний ремонт свердловини глибиною 120 м.), натомість ставляться вимоги про стягнення вартості фактично виконаних робіт і прийнятих відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

06 жовтня 2009 року між ПАТ «Гірник» (Виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна» (Замовник, відповідач) укладено Договір № 37 . За умовами вказаного договору ПАТ «Гірник» зобов'язалося виконати роботи по капітальному ремонту свердловини, а ТОВ «Україна»прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору (копія Договору акр. справи 13-14).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст.837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно з пунктом 1 статті 843 Цивільного кодексу України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена також у кошторисі (пункт 1 статті 844 цього ж Кодексу). Строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 Цивільного Кодексу України).

Стаття 857 Цивільного кодексу України передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду.

Згідно з п.3.2 Договору Замовник проводить оплату вартості робіт за договором поетапно: передоплата в розмірі 31 485 грн. в т.ч. ПДВ 5 247,50 грн., остаточний розрахунок проводиться Замовником по факту виконання робіт протягом 5 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт.

Згідно ч. 1-2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені

при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору ЗАТ «Гірник»виконало роботи на загальну суму 91 081,20 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року ( арк. справи 15-18) та довідкою про вартість виконаних робіт на суму 91 081,20 грн. ( арк. справи 19).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач здійснив часткову оплату робіт в сумі 61 485,00 грн. згідно з платіжними дорученнями № 556 від 07.10.2009р. на суму 31 485,00 грн., та № 725 від 24.11.2009р. на суму 30 000,00 грн. ( виписка банку в мат. справи, арк. справи 20-21).

Таким чином, станом час розгляду справи заборгованість відповідача за договором № 37 становить 29 596,20 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 295,11 гривень пені, 4 319,64 гривень інфляційних та 1 644,41 гривень - 3% річних.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 7.2 Договору за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань за договором встановлена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати. Розмір пені за шість місяців за розрахунками позивача становить 3 295,11 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом здійснено перерахунок пені, річних та інфляційних з використанням калькулятора ІПС "Законодавство", сума пені, що підлягає стягненню за розрахунками суду становить 3 245,01 грн., інфляційні - 4319,64 грн., 3% річних - 1641,98 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 29596,20 грн., 3 245,01 грн. пені , 4319,64 грн. інфляційних , 1641,98 грн. - 3% річних є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи, тому підлягають задоволенню.

Відповідачем не спростовано обгрунтованості позовних вимог, не надано суду доказів на підтвердження своїх заперечень, протягом строку дії договору і після прийняття виконаних позивачем робіит відповідач з жодними претензіями щодо їх неналежного виконання до позивача не звертався.

Суду подано також докази понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000 грн., а саме Договір № 01/09 від 01.09.2011р., укладеним між ПрАТ «Гірник»та адвокатом Бакк Наталею Ігорівною, яка діє на підставі Свідоцтва № 332 від 20.04.2001р., платіжним дорученням про оплату послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн. ( арк. справи 10-12). Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи

Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,41,43,49,75,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»(код ЄДРПОУ 03770907,

39500 м. Карлівка Полтавської області, вул. Великотирнівська, 51 р/р 26007054601561 в ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Полтава, МФО 331401) на користь Приватного акціонерного товариства «Гірник»(код ЄДРПОУ 13928815,39600 м. Кременчук Полтавської області, вул. Київська, 85 «а»

р/р 26006050000063 в КФ АКБ «Індустріалбанк», м. Кременчук, МФО 331304) 29 596,20 грн. основного боргу, 3 245,01 грн. пені , 4319,64 грн. інфляційних , 1641,98 грн. - 3% річних, 388,03 грн. витрат по сплаті державного мита, 235,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1996 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ із набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

СуддяТимощенко О.М.

повне рішення складено 19.12.2011 року