Рішення № 20746000, 28.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.11 справа№ 5015/6567/11

за позовом Приватне підприємство “Траст Тер”, м.Львів

до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління № 40”, м.Львів

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ламінат Сервіс”, м.Львів

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м.Львів

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 3: Об”єднане комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м.Львів

про визнання недійсним договору купівлі продажу приміщень

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача 1: не з”явився

від відповідача 2: не з”явився;

від третьої особи 1: не з”явився;

від третьої особи 2: не з”явився;

від третьої особи 3: не з”явився

Суть спору:

Приватне підприємство «Траст Тер»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління № 40”; відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ламінат Сервіс”, третя особа: відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, про визнання недійсним договору купівлі продажу приміщень.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 03.11.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11год. 30хв. 22.11.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 22.11.2011р., 06.12.2011р. та від 22.12.2011р.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 03.11.2011р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Красовську Аллу Володимирівну.

Ухвалою господарського суду Львівської області у даній справі від 06.12.2011р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Об”єднане комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”.

Представнику Позивача по явці оголошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначалось, що права та обовязки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу; клопотання про залучення в якості третьої особи Об”єднане комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (клопотання задоволено); клопотання про долучення копій документів згідно опису (клопотання задоволено) та повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача 1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, явка визнавалась обовязковою; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив; був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, підтвердженням чого є реєстри відправлення вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Проте, 18.11.2011р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Відповідача 1 про відкладення розгляду справи; розгляд справи відкладено.

Будь-яких інших документів, заяв чи клопотань з 19.11.2011р. по закінчення розгляду справи до господарського суду Львівської області від Відповідача 2 не надходило.

Відповідач 2 явку повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, явка визнавалась обовязковою, про причини неявки суду не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Конверти з ухвалами суду по даній справі, скеровані Відповідачу 2 за адресою: 43000, Волинська обл.., м.Луцьк, пр..-кт Волі, 45А/2, повертались із зазначенням у поштовій довідці причин повернення організація не значиться. Проте, відповідно до даних ЄДРПОУ, місцезнаходженням Відповідача 2 є: 43000, Волинська обл., м.Луцьк, пр..-кт Волі, 45А/2.

Відомостей щодо поштової адреси Відповідача 2 суду не надано.

Згідно ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою; у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі, як і ніші ухвали господарського суду Львівської області по даній справі, Відповідачу 2 вручена.

Третя особа 1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, явка визнавалась обовязковою, про причини неявки суду не повідомила, була належним чином інформована про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі в частині надання пояснень не виконала, про причини невиконання суду не повідомила.

Проте, 26.12.2011р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Третьої особи 1 про надання витребовуваних судом документів, до якого долучено копії договору купівлі-продажу від 14.10.2010р., витягу про державну реєстрацію прав, та витягу про включеня Відповідача 2 в ЄДРПОУ.

Треті особи 2, 3 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, явка визнавалась обовязковою, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судових засідань, вимог ухвал господарського суду Львівської області, в тому числі щодо подання документів, не виконали, про причини неявок та невиконання вимог ухвал суду не повідомили.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобовязувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи дату надходження позовної заяви до суду (31.10.2011р.), відсутність клопотання сторін про продовження строку розгляду спору, та вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11.03.2010р. господарським судом Львівської області у справі №13/8 за позовом приватного підприємства "ТрастТер" до ТзОВ "Львівське шляхово-будівельне управління №40" про стягнення 149075,72грн. винесено рішення, яким вирішено: 1.Позов задоволити повністю; 2.Стягнути з ТзОВ „Львівське шляхово-будівельне управління №40” (м.Львів, вул.Авіаційна,7а, код ЄДРПОУ 32408720) на користь ПП „ТрастТер” (м.Львів, вул.Стороженка,12, код ЄДРПОУ 19328849) 149075,72грн. основного боргу, 1490,76грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.07.2010р. на виконання зазначеного рішення видано судовий наказ.

19.08.2010р. державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ілюком В.В. відкрито виконавче провадження з виконання наказу №13/8 від 12.07.2010р., про що зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2010р. ВП №20986628.

11.10.2010р. державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Барилко Л.В. винесено постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП №20986628, якою накладено арешт на все майно, що належить ТзОВ «Львівське шляхо-будівельне управління №40»в межах суми звернення стягнення 150802,50грн., та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Також, 11.10.2010р. державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Барилко Л.В. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №20986628, якою накладено арешт в межах суми 165914,73грн. , що належать боржнику (ТзОВ «Львівське шляхо-будівельне управління №40») та містяться на всіх розрахункових рахунках ПАТ «Фольксбанк».

Крім того, 19.07.2010р. у справі №7/81 за позовом приватного підприємства “ТрастТер” до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління №40” про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних; ціна позову: 37328,92грн. винесено рішення, яким вирішено: 1.В позові відмовити частково; 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління №40”( 79040, м.Львів, вул.Авіаційна, буд.7А, ідентифікаційний код 32408720) на користь приватного підприємства “ТрастТер”(79052, м.Львів, вул.Широка, 69, кв.99., ідентифікаційний код 19328849) 12642грн. 85коп. пені, 1848грн. 52коп. 3% річних за невиконання зобовязання, 6857грн. 48коп. інфляційних нарахувань, 373грн. 29коп. державного мита, 134грн. 52коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах; 3.В частині стягнення пені в розмірі 9867грн. 84коп., 6112грн. 23коп. інфляційних нарахувань відмовити.

На виконання зазначеного рішення 13.01.2011р. видано судовий наказ.

02.12.2010р. державним виконавцем Барилко Л.В. винесена постанова про передачу матеріалів виконавчого провадження Головному управлінні юстиції у Львівській області.

Наказ передано на виконання головному державному виконавцю Відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області Шестак О.В. і об'єднано у зведене виконавче провадження із іншими кредиторами ТзОВ “Львівське шляхо-будівельне Управління №40”.

Наведений факт встановлений і судовим рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. у справі №13/8, та, в силу ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що станом на 14.10.2010р. на майно Відповідача 1 накладено арешт та заборону відчуження; в матеріалах справи відсутні, Учасниками не наведені доводи та не подані докази оскарження чи скасування станом на час розгляду справи та винесення рішення постанови державного виконавця від 11.10.2010р. про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП №20986628.

Проте, 14.10.2010р. між ТзОВ «Львівське шляхо-будівельне управління»(Продавець) та ТзОВ «Ламінат Сервіс» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу приміщень (далі Договір), відповідно до якого, Продавець передав, а Покупець прийняв у власність приміщення ІІІ-го поверху: що на плані позначено цифрою «6», площею 1407,1м2; приміщення IV поверху, позначені на плані цифрою «7», площею 1407,1м2; приміщення технічного поверху, позначені на плані цифрою «8», площею 26,9м2; позначені цифрою «9», площею 260,6м2; позначені цифрою «10», площею 24,4м2, загальною площею 3126,1м2 за адресою м.Львів, вул.Сахарова А, буд.39 (далі Приміщення).

Згідно даного Договору, приміщення належать Продавцеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу приміщень, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 12.03.2007р. за реєстровим №2292, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12.03.2007р., зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»14.03.2007р., реєстраційний №12494403.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що Відповідач 1 безперервно був власником Приміщення, проданого за Договором, з березня 2007р., а відтак, станом на момент винесення постанови про накладення арешту та заборони відчуження (11.10.2010р.) арешт та заборона поширювались і на Майно, щодо якого укладено Договір від 14.10.2010р.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстровано в реєстрі за №8376; та проведено держану реєстрацію Договору.

Укладення Договору порушує права та інтереси Позивача з причин відчуження Відповідачем 1 арештованого майна, заборона відчуження щодо якого встановлена постановою державного виконавця при виконанні рішення суду, де Позивач зазначений стягувачем, а відтак, Позивач правомірно звернувся до господарського суду Львівської області в порядку ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Також, згідно ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду; до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.68 розділу ІІ (Права, свободи та обовязки людини і громадянина) Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що права Позивачем порушено укладенням Договору, враховуючи також те, що станом на момент укладення Договору діяла постанова про арешт та заборону відчуження майна Відповідача 1, та те, що Відповідач 1 не вправі був відчужувати майно за Договором при наявності арешту та заборони відчуження, а відтак, укладення Договору суперечить актам цивільного законодавства та порушує публічний порядок, оскільки вчинений щодо майна, до якого існувала заборона на відчуження, та на яке накладено арешт, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

28.12.2011р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.01.2012 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача 1.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщень від 14.10.2010р., укладений між ТзОВ «Львівське шляхо-будівельне управління»(79040, м.Львів, вул..Авіаційна, 7а, ідентифікаційний код 32408720) (Продавець) та ТзОВ «Ламінат Сервіс»(43000, Волинська обл., м.Луцьк, пр..-кт Волі, 45А, кв.2, ідентифікаційний код 32608310) (Покупець) , відповідно до якого, Продавець передав, а Покупець прийняв у власність приміщення ІІІ-го поверху: що на плані позначено цифрою «6», площею 1407,1м2; приміщення IV поверху, позначені на плані цифрою «7», площею 1407,1м2; приміщення технічного поверху, позначені на плані цифрою «8», площею 26,9м2; позначені цифрою «9», площею 260,6м2; позначені цифрою «10», площею 24,4м2, загальною площею 3126,1м2 за адресою м.Львів, вул.Сахарова А, буд.39, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстровано в реєстрі за №8376.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40»(79040, м.Львів, вул..Авіаційна, 7а, ідентифікаційний код 32408720) на користь приватного підприємства «Траст Тер»(79052, м.Львів, Широка, 69, кв.99, ідентифікаційний код 19328849) 85грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.