Рішення № 20746002, 11.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/7071/11

За позовом: Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМ-ЕКО-Львів”, м. Львів

До відповідача: Львівського комунального підприємства „За замком”, м. Львів

Про стягнення заборгованості в сумі 30 873,50 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Галамай О.З.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Шимчишин І.С. –представник

від відповідача: Синовят М.Б. –директор

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Спільним підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМ-ЕКО-Львів” до Львівського комунального підприємства „За замком” про стягнення заборгованості в сумі 30 873,50 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Відповідач позовні вимоги визнав, однак просить розтермінувати сплату заборгованості на двадцять чотири місяці починаючи з січня 2012 року (без врахування пені), щодо витрат на оплату послуг адвоката заперечив з підстав, викладених у клопотанні.

В судовому завданні 11.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.08.2010 року між Спільним підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМ-ЕКО-Львів” (надалі –Виконавець) та Львівським комунальним підприємством „За замком” (надалі –Споживач) було укладено договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, відповідно до умов якого Виконавець зобов’язується згідно графіком надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів (далі –послуги), а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов даного договору позивач надав послуги по вивезенню твердих побутових відходів, однак відповідач за надані послуги з серпня 2011 року не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 30 639,94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано три відсотки річних в сумі 233,56 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

01.08.2010 року між Спільним підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМ-ЕКО-Львів” (надалі –Виконавець) та Львівським комунальним підприємством „За замком” (надалі –Споживач) було укладено договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов’язується згідно графіком надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів (далі –послуги), а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

За надані позивачем послуги відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої зобов’язання повністю не виконав, заборгувавши позивачу з серпня 2011 року 30 639,94 грн.

Дана заборгованість визнана відповідачем, про що свідчить графік погашення заборгованості станом на 12.08.2011 року, що ним підписаний та скріплений його печаткою.

В судове засідання відповідач подав докази сплати 1 500,00 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 810 від 05.12.2011 р. (а.с.40). В цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних підлягають до сплати в розмірі 233,56 грн.

Відповідач позовні вимоги, крім сплати витрат на послуги адвоката, визнає, однак просить розтермінувати сплату заборгованості на двадцять чотири місяці починаючи з січня 2012 року (без врахування пені).

Згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також пунктом 6 статті 83 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Аналогічною є позиція ВГС України, відображена в п.2 Роз’яснення ВГС України № 02-5/333 від 12.09.96 р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” із змінами і доповненнями .

В обґрунтування свого клопотання щодо розстрочення виконання рішення, відповідач посилається на те, що ЛКП «За замком»знаходиться в складній фінансовій ситуації і своєчасне повернення заборгованості позивачу призведе до зупинки роботи підприємства.

Враховуючи вище наведені обставини, а також те, що позивач заперечив щодо розстрочення виконання рішення, суд прийшов до висновку в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення на 24 місяці - відмовити.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, то вони не підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав договору на отримання правової допомоги від 10.11.2011 року, доказів оплати послуг адвоката та свідоцтва Шимчишин І.С. про право його на зайняття адвокатською діяльністю.

З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати слід віднести на відповідача в розмірі 1 411,70 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства „За замком” (79024, м. Львів, вул. Зустрічна 1, код ЄДРПОУ 20822342) на користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМ-ЕКО-Львів” (79010, вул.Пекарська 95, код ЄДРПОУ 31442100) –29 139,94 грн. –основного боргу, 233,56 грн. –трьох відсотків річних, 1411,70 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 1500,00 грн. основного боргу провадження у справі - припинити.

4. В стягненні 3500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката –відмовити.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н. Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.01.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.