Рішення № 20745991, 11.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/7233/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Кохановській Ю.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «Аеромакс-Львів», м. Львів

до відповідача: ПП «Аеромакс-Монтаж», м. Львів

про: визнання недійсною угоди

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність № 09-11/11 від 09.11.2011 р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 представник (Довіреність № 14/12 від 14.12.2011 р.)

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ «Аеромакс-Львів», м. Львів до відповідача ПП «Аеромакс-Монтаж», м. Львів про визнання недійсною Угоди про зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.08.2011 р.

Ухвалою суду від 15.12.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.12.2011р. Для надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку в судовому засіданні 22.12.2011 р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Заявлені у позові вимоги позивач обґрунтовує тим, що Угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.08.2011 р. на суму 112074,60 грн. за кожну із сторін підписано директором ОСОБА_3 тобто однією і тою ж особою, що суперечить вимогам ст.203 та ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги відповідач заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити. Як зазначається у відзиві, відповідно до умов оспорюваної Угоди обидві юридичні особи провели взаємозалік грошових вимог. Тобто інтереси позивача жодним чином не порушені і не могли бути порушені. Представник відповідача, у даному випадку, жодним чином не діяв в інтересах ПП «Аеромакс-Монтаж», а тому в його діях відсутні ознаки порушення вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

12.05.2011 р. між сторонами у справі укладено Угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.08.2011 р. п. 1 , якої передбачено, що ТзОВ «Аеромакс-Львів»та ПП «Аеромакс-Монтаж», маючи один до одного зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 112074,60 грн.

Як встановлено судом вищевказану Угоду як зі сторони-1 (позивача) так і зі сторони сторони-2 (відповідача) підписано директором ОСОБА_3.

Право директора ОСОБА_3 на укладення від імені ПП «Аеромакс-Монтаж»та ТзОВ «Аеромакс-Львів»договорів (угод) передбачено Статутами вказаних юридичних осіб (п. 9.14 Статуту ТзОВ «Аеромакс-Львів»; п.7.6. Статуту ПП «Аеромакс-Монтаж»).

За твердженням позивача підписання договору однією і тією ж особою від імені двох сторін Договору суперечить вимогам ст.203 та ч. 3 ст. 238 ЦК України, та є підставою для визнання Договору недійсним.

Відповідач твердження позивача щодо недійсності Договору про надання позики заперечив, наголосивши, що юридичні особи провели взаємозалік грошових вимог, а відтак інтереси позивача жодним чином не порушені. Ознаки порушення вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України при підписанні Угоди в діях представника ПП «Аеромакс-Монтаж»відсутні.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ст.ст. 203, 215 ЦК України однією з підстав недійсності правочину є відсутність в особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Як вбачається із оспорюваної Угоди про зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.08.2011 р., від імені сторін Угоду підписано однією і тією ж особою директором ОСОБА_3. Право директора на підписання договорів від імені ПП «Аеромакс-Монтаж»та ТзОВ «Аеромакс-Львів»передбачено Статутами вказаних юридичних осіб.

Згідно визначення ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно приписів ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 243 ЦК України передбачено, що комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Враховуючи те, що Угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.08.2011 р. підписано ОСОБА_3, який перебував одночасно на посаді директора ТзОВ «Аеромакс-Львів»та ПП «Аеромакс-Монтаж», суд вважає, що вказаний Договір укладено з порушенням нормативної заборони, встановленої ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Докази виконання оспорюваної Угоди, а саме докази проведення між сторонами зарахування зустрічних вимог в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсною Угоди про зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.08.2011 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись, ст.ст. 203, 215, 237, 238, 243 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Визнати недійсною Угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог від 29.08.2011 р., укладену між ТзОВ «Аеромакс-Львів»(м. Львів) та ПП «Аеромакс-Монтаж»(м. Львів).

3.Стягнути з ПП «Аеромакс-Монтаж»(79035, м. Львів, вул. Керчинська, 9/46. Ідентифікаційний код 36462303) на користь ТзОВ «Аеромакс-Львів»(79070, м. Львів, вул. Довженка, 1/229. Ідентифікаційний код 35327697) 941,00 грн. судового збору.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.01.2012 р.