ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.01.12 Справа№ 5015/7293/11
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сільгосппостач", м. Дніпропетровськ,
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Контекст", м.Львів,
про: стягнення 143152,00 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1 довіреність №04/2 від 04.01.2012 р.,
відповідача:не зявився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сільгосппостач" до товариства з обмеженою відповідальністю "Контекст" про стягнення 143152,00 грн. Ухвалою від 08.12.2011 року провадження у справі порушено, прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до судового розгляду на 21.12.2011 року. Розгляд справи відкладався на 11.01.2012 р. у звязку з неприбуттям сторін в судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов угоди купівлі-продажу №110413 від 13.04.2011 року не здійснив оплати за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 143152,00 грн. В судове засідання позивачем подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог (вх. №562/12 від 11.01.2012 р.). Згідно з цією заявою позивач відмовляється від стягнення частини основного боргу у сумі 3000,00 грн. у звязку з оплатою боргу до подання позову до суду.
Відповідач у судові засідання не зявлявся, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.12.2011 року, причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив, підписав акт звірки взаємних розрахунків. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено угоду купівлі-продажу №110413 від 13.04.2011 року (надалі Угода). За цією угодою продавець (позивач у справі) поставляє, а покупець (відповідач у справі) приймає та оплачує сировину для комбікорму, на умовах, вказаній в дійсній угоді. Покупець зобовязався прийняти товар та зробити проплату у строки, встановлені у цій угоді.
Графіком-додатком №2 від 18.04.2011 року до Угоди сторонами погоджено товар, який підлягає поставці сировина для комбікорму, кількість 35 т, загальну вартість 77000,00 грн., строк поставки квітень 2011 року, умови оплати 50% по факту доставки протягом одного дня, 50% протягом пяти банківських днів.
Графіком-додатком №2 від 12.05.2011 року до Угоди сторонами погоджено товар, який підлягає поставці сировина для комбікорму, кількість 35 т, загальну вартість 77000,00 грн., строк поставки травень 2011 року, умови оплати 50% по факту доставки протягом одного дня, 50% протягом пяти банківських днів.
На виконання умов Угоди позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 229152,00 грн., про що свідчать:
-видаткова накладна від 15.04.2011 року №80 на суму 75592,00 грн. та довіреність №44 від 15.04.2011 року,
-видаткова накладна від 22.04.2011 року №89 на суму 75988,00 грн. та довіреність №44 від 15.04.2011 року,
-видаткова накладна від 13.05.2011 року №100 на суму 77572,00 грн. та довіреність №49 від 12.05.2011 року.
Як убачається з представлених суду банківських виписок, відповідачем оплачено 86000,00 грн.
До матеріалів справи позивачем долучено акт звірки взаємних розрахунків, в якому заборгованість станом на 16.12.11 становить 143152,00 грн.
Як повідомлено позивачем та відображено в проекті нового акта звірки взаємних розрахунків, відповідачем здійснено дві проплати на загальну суму 3000,00 грн. ще до подання позову до суду. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 140152,00 грн.
При прийнятті рішення суд керувався таким.
Між сторонами у справі виникли зобовязання з приводу поставки товару на підставі Угоди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами у належній формі було погоджено строки оплати отриманого товару, що відображено в пункті 4.1 Угоди та графіках-додатках до Угоди. В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, оскільки сторони дійшли згоди стосовно строків оплати поставленого товару, відповідач своєчасно та в повному обсязі не здійснив такої оплати, він вважається таким, що прострочив виконання свого зобовязання, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з частиною 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України господарський суд про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Вислухавши представника позивача, розяснивши наслідки вчинення таких дій, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про припинення провадження у справі в частині відмови від позову, оскільки ця дія не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3000,00 грн. основного боргу потрібно припинити.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в частині відмови від позову залишається за позивачем, в решті підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 610, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Контекст" (адреса: вулиця Запольської, будинок 31, квартира 3, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79014; ідентифікаційний код 23271842 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сільгосппостач" (юридична адреса: вулиця Желваківського, будинок 6-А, квартира 23, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49081; поштова адреса: вулиця Янтарна, 32/116, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49024; ідентифікаційний код 31828942) 140152,00 грн. заборгованості, 2803,04 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
3.Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
4.В решті позовних вимог припинити провадження у справі в частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу.
Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2012 р.
Суддя Рим Т.Я.
Судове рішення № 20745992, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/7293/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: