Рішення № 20745752, 10.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.12 Справа № 8/207/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромпостач", м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія", м. Луганськ, -

про стягнення 25093 грн. 94 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Чорній І.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник, - довіреність №10/3 від 10.0.112 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 23412,46 грн. та пені у сумі 1681,48 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання №90, укладеного між сторонами 01.12.10 року.

Одночасно з поданням позову позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму 25093,94 грн. (вих. №б/н від 29.11.11 року), - при цьому судовий збір у розмірі 1411,50 грн., встановлений п.2 ч.2 ст. 4 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" не сплатив.

За таких обставин суд вказану заяву залишив без розгляду.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 19.12.11 року до 10.01.12 року у звязку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 10.01.12 року позивач подав клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїми правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча був належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи.

Так, позивач у позовній заяві в якості юридичної адреси відповідача вказав м. Луганськ, вул. К.Лібкнехта,16А (а.с.2), що також підтверджується довідкою з ЄДР №12452177 від 15.12.11 року (а.с.25-29), - на яку суд спрямував ухвали про порушення провадження по справі і призначення її до слухання, а також про відкладення її розгляду.

Оператор поштового звязку повернув до суду письмові повідомлення про вручення першого та другого поштових відправлень (а.с.24 та ін.) уповноваженій особі відповідача.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що відповідач належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, суд, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити вирішення цього спору по суті у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.12.10 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі укладено договір №90, відповідно до якого постачальник зобовязується протягом терміну дії цього договору передати у власність покупця товар, найменування якого викладене у п.1.2 договору (далі товар),а покупець прийняти та оплатити його вартість в порядку, визначеному цим договором (п.1.1).

Найменування товару папір (п.1.2), кількість і ціна якого вказуються у накладних постачальника, які є невідємною частиною договору (п.1.3).

Поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця (п.2.1).

Зобовязання постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару представнику покупця (п.2.2); день постачання є днем виконання зобовязань постачальником (п.2.3).

Право власності на партію товару переходить до покупця з моменту виконання постачальником зобовязань по постачанню партії товару (п.2.2 договору) (п.2.7).

Підставою для оплати товару покупцем з підписання цього договору (п.4.1).

Виходячи зі змісту п.4.2 договору, конкретна дата сплати вартості товару ним не встановлена.

За порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки відповідно до чинного законодавства України (п.5.1).

За прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неперерахованих або недоперерахованих коштів (п.5.2).

Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31.12.12 року (п.7.5) (а.с.5).

На підтвердження виконання власних зобовязань за договором позивач надав до справи документальні докази поставки на користь відповідача товару на загальну суму 23412,30 грн., а саме:

видаткову накладну №247 від 06.06.11 року на відпуск підпергаменту "Сокольське ЦБК" 52/84 1 сорт масою 1076 кг за ціною 11,00 грн. за 1 кг на суму 11836,00 грн., а разом з ПДВ 14203,20 грн.;

видаткову накладну №161 від 21.04.11 року на відпуск товару в асортименті на загальну суму (з ПДВ) 9209,10 грн., - кожна з яких містить підпис особи, уповноваженої відповідачем на отримання товару (а.с.6-7);

довіреність ААА №504253 від 06.06.11 року на імя Стрункис М.Л. (а.с.8).

На підтвердження стану розрахунків за договором сторони склали акт звірення взаємних розрахунків на 13.10.11 року, відповідно до якого покупець має борг за отриманий товар у сумі 23412,46 грн. (а.с.10).

З огляду на те, що відповідач не вжив заходів до сплати зазначеної суми боргу, позивач 17.10.11 року за вих. №26 спрямував на його адресу претензію та висунув вимогу сплатити його у строк до 01.11.11 року (а.с.12), але відповідач таких дій не вчинив.

Керуючись умовами п. 5.2 договору, постачальник на суму основного боргу за період з 08.06.11 року по 25.11 11 року нарахував пеню у сумі 1681,48 грн. (а.с.2), яку, разом з основним боргом, просить стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлені договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій щодо сплати вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про її стягнення.

Отже, відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Позивач при визначенні суми пені дотримався зазначених вимог закону.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,662-664, 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36,43,44,49,66-67,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія", ідентифікаційний код 24188280, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. К.Лібкнехта, 16а, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромпостач", ідентифікаційний код 25356755, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Станіславського, 108, - основний борг у сумі 23412 (двадцять три тисячі чотириста дванадцять) грн. 46 коп., пеню у сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 48 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.01.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 січня 2012 року.

Суддя А.П.Середа