Рішення № 20745744, 11.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа № 9/233пд/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання", м. Луганськ

про розірвання договору

в присутності представників:

від позивача Супрун С.Н., директор, наказ № 32-К від 12.05.94,

від відповідача ОСОБА_1, дов. № 68 від 03.01.12

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "ПБТ "Луганськпромбуд", звернувся з позовом, в якому просить:

- розірвати договір про постачання електричної енергії № 2429 від 22.03.04, укладений між ним та відповідачем,

- визнати зобовязання та договору припиненими з 12.01.10.

Відповідач, ТОВ "ЛЕО", відзивом на позовну заяву, поданим у судовому засіданні 11.01.12, заперечує проти визнання зобовязань та спірного договору припиненими з 12.01.10.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір про постачання електричної енергії № 2429 від 22.03.04, згідно з яким відповідач здійснював постачання електроенергії до гуртожитку за адресою: м. Луганськ, кв-л Восточний, 5, який належав позивачу на підставі права приватної власності за договором купівлі-продажу державного майна від 24.12.93.

Згідно з рішенням господарського суду Луганської області від 02.11.09 по справі № 18/190пд договір купівлі-продажу державного майна від 24.12.93 в частині купівлі гуртожитку було визнано недійсним, внаслідок чого у позивача було припинено право власності на вказаний гуртожиток, тому останній припинив його обслуговування та вчинив дії щодо його повернення попередньому власнику РВ ФДМУ по Луганській області.

Зважаючи на цей факт, позивач вважає, що зобовязання за спірним договором про постачання електроенергії припинилися, оскільки він з моменту позбавлення права власності на гуртожиток не мав змоги виконувати цей договір і фактично не отримував електроенергію.

Виходячи з цього, листом за № 0411-1-10 від 04.11.10 позивач повідомив відповідача про припинення договору, однак відповідач з цим не погодився та продовжував виставляти рахунки на сплату спожитої електроенергії.

Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Інтерес позивача полягає у розірванні спірного договору про постачання електричної енергії, укладеного з відповідачем.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 2429 від 22.03.04 (а.с. 8 22), згідно з яким відповідач здійснював постачання електроенергії до гуртожитку за адресою: м. Луганськ, кв-л Восточний, 5, який належав позивачу на підставі права приватної власності за договором купівлі-продажу державного майна від 24.12.93.

Згідно з рішенням господарського суду Луганської області від 02.11.09 по справі № 18/190пд (а.с. 23 24) договір купівлі-продажу державного майна від 24.12.93 в частині купівлі гуртожитку було визнано недійсним, внаслідок чого у позивача було припинено право власності на вказаний гуртожиток, тому останній припинив його обслуговування та вчинив дії щодо його повернення попередньому власнику РВ ФДМУ по Луганській області (а.с. 30).

Виходячи з цього, листом за № 0411-1-10 від 04.11.10 (а.с. 28) позивач повідомив відповідача про припинення договору, однак відповідач з цим не погодився та продовжував виставляти рахунки на сплату спожитої електроенергії.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За правилом ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, розірвання договору у звязку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення договірних зобовязань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

Спірний договір уклався позивачем як власником спірного гуртожитку. В момент укладення договору сторони не передбачали, що у подальшому за судовим рішенням позивач позбавиться права власності на цей обєкт, тому зміна обставин зумовлена причиною, яку позивач не міг усунути після її виникнення.

Подальше виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін як неналежного споживача електроенергії, крім того, із суті спірного договору не випливає, що ризик зміни обставин несе саме позивач.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про розірвання спірного договору про постачання електричної енергії № 2429 від 22.03.04.

Разом з тим, вимога про визнання зобовязань за вказаним вище договором припиненими з 12.01.10 є такою, що суперечить як способам захисту, встановленим у ст. 15 ЦК України та ст. 20 ГК України, так і в цілому положенням чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1004,0 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачений судовий збір підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір про постачання електричної енергії № 2429 від 22.03.04, укладений між позивачем, ТОВ "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд", 91055, м. Луганськ, вул. Дзержинського, 33, код 01242751, та відповідачем, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії, 91005, м. Луганськ, вул. Штерівська, 17, код 26204065.

3. У задоволенні вимоги про визнання зобовязань за вказаним вище договором припиненими з 12.01.10 відмовити.

4. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937, на користь позивача, ТОВ "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд", 91055, м. Луганськ, вул. Дзержинського, 33, код 01242751, витрати зі сплати судового збору в сумі 470 грн. 50 коп.

5. Повернути позивачу, ТОВ "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд", 91055, м. Луганськ, вул. Дзержинського, 33, код 01242751, з державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 63 грн. 00 коп.

Підставою повернення зайво сплаченого судового збору є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду, оскільки оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 12.01.12.

Суддя А.Г.Ворожцов