Рішення № 20733487, 28.10.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-303/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, штрафу за порушення умов договору застави та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого №02/113Ф від 02.04.2007 року в розмірі 17023 грн. 09 коп., штрафу за порушення умов договору застави №02/104дз від 02.04.2007 в розмірі 15500 грн. та судових витрат, мотивуючи тим, що згідно договору про надання споживчого кредиту №02/113Ф від 02.04.2007 року відповідачка ОСОБА_2 отримала кредитні кошти в сумі 15000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за ставкою 24% річних, з терміном погашення до 25.03.2009 року та зобовязалася проводити погашення кредиту щомісячно і сплачувати відсотки за користування кредитом у строк до 25 числа включно кожного поточного місяця, включаючи місяць надання кредиту, по останній календарний день поточного місяця та в розмірі, визначеному графіком погашення кредиту в Додатку №1 до кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів, визначених умовами договору про надання споживчого кредиту, станом на 09.07.2009 року відповідачка ОСОБА_2 заборгувала позивачу 17023 грн. 09 коп., в тому числі сума простроченого кредиту 10978 грн. 61 коп., сума прострочених відсотків 3135 грн. 89 коп., пеня 2908 грн. 59 коп. Згідно п. 5.8. договору про надання споживчого кредиту забезпеченням виконання зобовязань відповідачки за вказаним договором є застава рухомого майна: меблевої стінки "Вікторія" та мякої частини, що знаходяться у приватній власності відповідачки. В результаті перевірки наявності заставного майна встановлено факт його відсутності, що зафіксовано в акті від 12.11.2008 року. У звязку з цим позивач звернувся до відповідачки з письмовою вимогою про заміну заставного майна іншим майном такої ж вартості, яку остання отримала 20.11.2008 року. Однак дана вимого залишилась без реагування. Оскільки відповідачка порушила п. 3.2.3. договору застави, який передбачає, що при відчуженні майна заставодавець зобовязаний замінити його аналогічним (такого ж артикулу або марки) або іншим майном за письмовою згодою заставодержателя та на яке заставодавець повинен мати право власності, то вона зобовязана сплатити банку штраф у розмірі ринкової вартості заставного майна в сумі 15500 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила. З урахуванням положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважав належним повідомлення відповідачки про розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та штрафу за невиконання умов договору застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

02 квітня 2007 року між АКБ “Золоті ворота”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ “Банк Золоті Ворота”, та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №02/113Ф (а.с. 8), за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредитні кошти в розмірі 15000 грн. та зобовязалася повернути кредит до 25.03.2009 року. Умовами п. 1.1. кредитного договору (а.с. 8) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 24% річних та розділом 2 визначено порядок повернення кредитних ресурсів, порядок нарахування та сплату процентів за користування кредитними коштами. Відповідно до п. 2.2 Договору (а.с. 8) відповідачка зобов'язалася проводити погашення кредиту та процентів щомісячно у строк до 25 числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка ОСОБА_2 систематично їх порушувала, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №02/113Ф від 02.04.2007 року (а.с. 7) та листами-вимогами кредитора про погашення наявної заборгованості за кредитними зобов'язаннями, адресованими позивачем відповідачці (а.с. 14, 17), які останньою залишені без реагування.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до п. 4.1.3. договору про надання споживчого кредиту, за порушення взятих на себе зобов'язань та термінів по поверненню суми кредиту і своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Умовами п. 5.9. договору встановлено за домовленістю сторін позовну давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) тривалістю в три роки.

Позивачем станом на 09.07.2009 року проведено розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №02/113Ф від 02.04.2007 року (а.с. 7), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_2 за кредитними зобов'язаннями, що становить 17023 грн. 09 коп., в тому числі сума простроченого кредиту 10978 грн. 61 коп., сума прострочених відсотків 3135 грн. 89 коп., пеня 2908 грн. 59 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним договором про надання споживчого кредиту відповідачкою не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з договору про надання споживчого кредиту №02/113Ф від 02.04.2007 року, між відповідачкою ОСОБА_2 та АКБ “Золоті ворота” у м. Івано-Франківську в особі директора філії ОСОБА_3 02.04.2007 року укладено договір застави №02/104дз (а.с. 10), згідно п. 1.1. якого заставодавець ОСОБА_2 передала заставодержателю - банку в заставу належне їй на праві власності рухоме майно, а саме: меблеву стінку "Вікторія" (шафа 4-х секційна, матеріал дерево/ясен, колір "під дерево") вартістю 9300 грн. та мяку частину (складається з дивану і 2-х крісел, столика, 2-х пуфиків, колір бежевий, оббивка велюрова, матеріал дерево/ясен) вартістю 6200 грн.

Згідно п. 1.2. договору застави ринкова вартість предмету застави за згодою сторін становить 15500 грн.

Відповідно до п. 3.1.3. вказаного договору застави у випадку невиконання заставодавцем у встановлений строк зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право самостійно звернути стягнення на майно та/або реалізувати його для погашення зобовязань заставодавця.

Згідно акту перевірки наявності та стану предмету застави від 12.11.2008 року, складеного експертом по роботі із заставним майном філії АКБ "Золоті ворота" у м. Івано-Франківську ОСОБА_4 та начальником відділу безпеки філії АКБ "Золоті ворота" у м. Івано-Франківську ОСОБА_5 (а.с. 15) на момент перевірки заставного майна не виявлено.

Пунктом 3.2.3. договору застави передбачено, що заставодавець зобовязаний при відчуженні майна замінити його аналогічним (такого ж артикулу або марки) або іншим майном за письмовою згодою заставодержателя та на яке заставодавець повинен мати право власності. Вартість майна, що передається на заміну заставленого , не може бути меншою , ніж вартість заставленого майна.

Позивачем 12.11.2008 року надсилався відповідачці лист-вимога щодо заміни заставного майна (а.с. 16), який останньою залишений без реагування. Про отримання такого листа-вимоги ОСОБА_2 свідчить її підпис на листі-вимозі, де вона особисто написала “отримала 12.11.2008 року” (а.с. 16).

Згідно п. 4.10. договору застави за факт невиконання зобовязання, передбаченого пунктом 3.2.3. договору заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі ринкової вартості майна, вказаної в п. 1.2. договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та штрафу за невиконання умов договору застави є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 325 грн. 23 коп. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 554, 611, 612, 1054 ч. 2, 1050 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, штрафу за порушення умов договору застави та судових витрат задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Крепі Станично-Луганського району Луганської області, зареєстрованої на проживання в АДРЕСА_2, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Леніна, 36, код банку 336774, код ЄДРПОУ 34330981, на рахунок №29093950000080 в Філії ПАТ “Банк Золоті Ворота” у м. Івано-Франківську, призначення платежу "погашення заборгованості за кред. Договором №02/113Ф від 02.04.2007 року" 17023 грн. 09 коп. (сімнадцять тисяч двадцять три гривні 09 коп.) заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №02/113Ф від 02.04.2007 року, укладеним між АКБ “Золоті ворота”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ “Банк Золоті Ворота”, та ОСОБА_2, 15500 грн. (пятнадцять тисяч пятсот гривень) штрафу за порушення умов договору застави №02/104дз від 02.04.2007 року, 325 грн. 23 коп. судового збору і 250 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.