Постанова № 20733045, 15.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

15.12.2011

Постанова

Іменем України

14.12.2011 р. справа №41/92

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБогатиря К.В.

Дучал Н.М., Склярук О.І. При секретарі: Здоренко О.Ю.

за участю представників сторін:

від прокуратури:Кравцов В.І. посвідчення № 3248

від позивача 1:

від позивача 2

від відповідача:не зявився

ОСОБА_1- довір. № 03/02-09/11 від04.01.2011р.

ОСОБА_2 довір. №04/02-3322/11 від 22.11.2011р.

ОСОБА_3 довір. б/н від 11.08.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад»м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області

від06.10.2011р.

у справі№ 41/92 /суддя Гончаров С.А./

позовом Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:

1. Маріупольської міської ради Донецької області

м. Маріуполь

2. Державної екологічної інспекції Азовського моря

м. Маріуполь

до публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад»м. Маріуполь

простягнення 1404200, 01грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Електропобутприлад»м. Маріуполь звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2011р. у справі № 41/92, яким позовні вимоги Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області м. Маріуполь та Державної екологічної інспекції Азовського моря м. Маріуполь задоволені та стягнуто з апелянта 369 658,34 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач просить апеляційний суд змінити оскаржуване рішення в частині стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у сумі 54801,39 грн., державне мито у сумі 548,01грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

В обґрунтування доводів своєї скарги відповідач посилається на те, що він не заперечує проти висновку суду щодо відсутності у нього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами субєктів господарювання, але вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводів відповідача стосовно незаконності проведення перевірки, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. № 502 було тимчасово заборонено до 31.12.2010р. проведення перевірок.

По-друге, Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639 (далі-Методика), факт недотримання існуючих норм викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється при проведенні перевірки державними інспекторами, за результатами проведення перевірки вони складають акт. В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 17 від 12-30 квітня 2010р. відсутні розрахунки розміру збитків. Як стверджує апелянт вони надавались позивачами під час розгляду цієї справи у суді, з яким він не може погодиться, тому що ці розрахунки не відповідають вимогам Методики.

При розрахунку маси викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря позивач 2 застосував формулу (2) п. 3.1 Методики, mi = 3,6 х 10-3 х (qmi - qm норм) х T,

де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т;

qmi - середнє значення масової витрати i-тої забруднюючої речовини, г/с;

qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с;

T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Але на його думку, ця формула не може бути застосована, оскільки в акті перевірки не має відомостей (qm норм) значення затвердженого нормативу викиду забруднюючих речовин, які наведені у дозволі на викид у звязку з відсутністю самого дозволу; також в акті відсутні відомості про час роботи джерел викиду забруднюючої речовини.

По-третє, апелянт зазначає, що при розрахунку розмірів відшкодування збитків для визнання маси наднормованого викиду забруднюючої речовини повинні використовуватися вимоги п. 3.6 Методики замість п. 3.1, оскільки саме в п. 3.6 Методики передбачений розрахунок маси викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В акті перевірки позивач 2 встановив масу викидів забруднюючих речовин згідно з даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП за 2009 рік. Але при розрахунку позивачем 2 було допущено помилку, оскільки останнім не враховано, що у 2009 році у відповідача діяла ліцензія до 31.03.2009р., та нарахував за весь період.

Тому ПАТ «Електропобутприлад»вважає, що розрахунок розміру збитків повинен бути здійсненний з урахування вимог п. 3.6 Методики у відповідності до п. 4.1 Методики за формулою З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi.

За таких обставин апелянт дійшов висновку, що розрахунок Державної екологічної інспекції Азовського моря про відшкодування збитків внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є неправильним, оскільки не відповідає вимогам Методики.

Маріупольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що доводи апелянта не ґрунтуються на наявних доказах у матеріалах справи.

Державною екологічної інспекцією Азовського моря також надано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суд від 06.10.2011р. залишити без змін.

У судове засідання 14.12.2011р. не зявився представник Маріупольської міської ради Донецької області, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення прокурора та представників сторін, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ПАТ «Електропобутприлад»з урахуванням наступного:

Прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області м. Маріуполь та Державної екологічної інспекції Азовського моря м. Маріуполь, в якому зазначає, що відповідачем були допущені порушення природоохоронного законодавства України, а саме відповідач у період з 01.04.2009р. по 31.05.2010р. здійснював свою господарську (виробничу) діяльність без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Вказані факти були встановлені під час проведення перевірки позивачем-2 додержання вимог природоохоронного законодавства з боку відповідача, що підтверджується актом № 17 від 12.04 30.04.2010р.

Позивач-2 здійснив розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі неправомірними діями відповідача. Уточнений розрахунок суми збитків, доданий до пояснень позивача-2 від 26.09.2011 р., якими позивач зменшив суму позовних вимог, складає 369658,34 грн.

Судова колегія погоджується з засосуванням чинного законодавства, оцінкою доказів та висновками суду першої інстанції, за винятком наступного:

В основу розрахунку збитків позивач крім п. 4.1 поклав п. 3.1 Методики, відповідно до якого здійснюється розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів. Але вказаний пункт Методики не повинен застосовуватися при розрахунках, коли відсутній дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, оскільки цією ж Методикою передбачена спеціальна норма для проведення розрахунків при таких видах порушень, а саме п. 3.6 Методики. Крім того, неможливість проведення розрахунку згідно п. 3.1 Методики у даному конкретному випадку підтверджується відсутністю обєктивних даних щодо (qm норм) значення затвердженого нормативу викиду забруднюючих речовин, які наведені у дозволі на викид, у звязку з відсутністю у відповідача самого такого дозволу. Вказані значення є складовою частиною формули для проведення розрахунків по п.3.1 Методики. Позивач-2 у звязку з відсутністю фактичних даних щодо значення qm норм безпідставно вставляв у формулу замість значення qm норм цифру 0. Але такий розрахунок на думку колегії суддів не може прийматися до уваги як належний доказ в порядку ст. 36 ГПК України щодо розміру заподіяної шкоди державі, оскільки при цьому не були дотриманні відповідні вимоги Методики як спеціального нормативного документа з цього питання.

З цього приводу колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони засновані на діючих правових нормах.

Пунктом 3.6 Методики, як спеціальною нормою при виявленні спірного правопорушення, встановлено: «Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди».

Також при проведенні розрахунку розміру шкоди позивач-2 використав дані щодо часу роботи джерел викидів згідно інвентаризації, які були зазначені у довідці у вигляді таблиці за підписом інженера відповідача ОСОБА_4 (вказана довідка є в матеріалах справи). Але як пояснила сама інженер ОСОБА_4 у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги та у письмових поясненнях до апеляційного суду, вказана довідка дійсно містить деякі узагальнені відомості щодо часу роботи джерел викиду, але ці дані не були призначені для використання їх позивачем при проведенні розрахунків розміру шкоди, оскільки містять сумарний час роботи технологічного обладнання, яке підключено до витяжної вентиляційної системи, котра й є організованими джерелами викидів. У таблиці відображено час роботи обладнання, якому відповідають організовані джерела викидів.Час роботи джерела викиду повинен визначатися, виходячи з максимального часу роботи однієї одиниці технологічного обладнання. Узагальнені показники, які відображені у таблиці, призначалися для внутрішнього використання підприємством відповідача щодо відповідності даним інших технічних служб підприємства. Детальні письмові пояснення інженера ОСОБА_4 з відповідними прикладами з цього питання долучені до матеріалів справи та приймаються судовою колегією до уваги.

У звязку з запереченнями на розрахунок позивача щодо розміру заподіяних збитків, відповідач надав до суду власні розрахунки розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі від 21.10.2011 р. за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 54801,39 грн.; від 05.12.2011 р. за період з 01.04.2009 р. по 31.05.2010 р. на загальну суму 88369,35 грн. Вказані розрахунки виконані у відповідності до п.п. 3.6, 4.1 Методики, відрізняються тільки періодом нарахування, останній розрахунок є більш достовірним, оскільки відповідач здійснював викиди в атмосферу забруднюючих речовин без дозволу саме у цей період. Розрахунки відповідача виконані та підписані ОСОБА_4, яка є представником відповідача у суді по даній справі на підставі довіреності, крім того займає посаду інженера з охорони навколишнього середовища на підприємстві відповідача, тобто має необхідний досвід та знання в цій галузі.

З врахуванням викладених обставин судова колегія приймає до уваги розрахунок відповідача від 05.12.2011 р. на суму 88369,35 грн. як належний доказ розміру заподіяної шкоди державі, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Таким чином, оскаржуване рішення суду підлягає зміні з вищевикладених підстав, позовні вимоги частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад»м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2011р. у справі №41/92 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2011р. у справі № 41/92 змінити.

Позовні вимоги Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, Державної екологічної інспекції Азовського моря до Публічного акціонерного товариства „Електропобутприлад” про стягнення 369658,34 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Електропобутприлад” (87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, ЄДРПОУ 14312447) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, ЄДРПОУ 34686694) 88369,35 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Електропобутприлад” (87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, ЄДРПОУ 14312447) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 883,69 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Електропобутприлад” (87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, ЄДРПОУ 14312447) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в сумі 56,43 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

ГоловуючийК.В. Богатир

Судді:Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 8 прим.:

3. позивачам,

1. відповідачу,

1. прокурору Дон. обл.,

1. апеляційному суду,

1. до справи,

1. ГСДО