Рішення № 20732952, 11.01.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р.Справа № 22/5025/1948/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", комплекс "Ямельня-1", с.Жорниська, Яворівський район, Львівська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дунаївці

про стягнення 13498,63 грн. заборгованості

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_2 - представник за довіреністю (присутній в судовому засіданні 12.12.2011 р.)

відповідач: ОСОБА_1 - підприємець (присутній в судовому засіданні 15.11.2011 р.)

Повне рішення складено та підписано 11.01.2012р.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі", м. Львів звернувся з позовом до суду про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дунаївці 13498,63 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно видаткової накладної №ПР04-0076 від 11.04.2011р. позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 15208,98 грн. Однак відповідачем не повністю оплачено за поставлено продукцію, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 13498,63 грн.

Позивачем направлялась відповідачу вимога №976 про погашення заборгованості за поставлену продукцію від 12.10.2011р. Однак остання залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі ст.ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 526, 530, 610, 625, 655, 663 ЦК України позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2011 р. підтримав позовні вимоги у повному об'ємі.

В судовому засіданні 15.11.2011р. та у своїй заяві відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі. До матеріалів справи надано Витяг серії НОМЕР_2 з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який долучено до матеріалів справи.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно даних довідки з ЄДРПОУ АА № 501806 від 22.09.2011р. позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 81083, Львівська область, Яворівський район, с.Жорниська, комплекс "Ямельня-1", ід. код 32730400.

Згідно даних витягу з ЄДР станом на 14.11.2011 р. відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: 32400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.

Позивачем згідно видаткової накладної № ПР04-0076 від 11.04.2011р. поставлено, а відповідачем - ФОП ОСОБА_1 отримано продукцію на загальну суму 15208,98 грн.

Відповідачем частково оплачено отриманий за даною накладною товар у сумі 1710,35 грн., при цьому враховано що станом на 10.06.2011 р. заборгованість відповідача складала 15498,63 грн. Останнє не заперечується самим відповідачем.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 13498,63 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 976 від 12.10.2011р., в якому просив погасити заборгованість в розмірі 13498,63 грн. Проте вимога залишена відповідачем без реагування.

Несплата відповідачем позивачу заборгованості в добровільному порядку стала підставою для останнього звернутись до суду з вимогою стягнути з відповідача 13498,63 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем дотримані всі вимоги, передбачені ст.530 Цивільного кодексу України, що підтверджується вимогою №976 від 12.10.2011р. та доказами її направлення відповідачу. Таким чином, у позивача виникло право вимагати від відповідача оплатити вартість отриманого товару в судовому порядку. При цьому, судом враховується позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2010 р. по справі №15/2385, згідно якої положення ч.1 ст. 692 ЦК України встановлюють подію, з настанням якої пов'язане виникнення обов'язку щодо оплати, а не строк чи термін здійснення такої оплати.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявна в матеріалах справи видаткова накладна № ПР04-0076 від 11.04.2011р. свідчать про отримання відповідачем товарну на загальну суму 15208,98 грн.

Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Факт наявності у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дунаївці заборгованості перед позивачем в сумі 13498,63 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме вищевказаною видатковою накладною, вимогою.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, окрім того відповідачем визнано заборгованість у повному розмірі 13498,63 грн.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 13498,63 грн. заборгованості обґрунтовані матеріалами справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному об'ємі.

При прийнятті рішення судом враховано визнання відповідачем позову у повному об'ємі відповідно до ст. 78 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст. 44, ст. 49, ст. 82, ст. 84-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", комплекс "Ямельня-1", с.Жорниська, Яворівський район, Львівська область до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дунаївці про стягнення 13498,63грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (32400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" (81083, Львівська область, Яворівський район, с.Жорниська, комплекс "Ямельня-1", ід. код 32730400) 13498,63 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 63 коп.) заборгованості, 134,99 грн. (сто тридцять чотири гривні 99 коп.) державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2- позивачу (Львівська область, Яворівський район, с.Жорниська, комплекс "Ямельня-1"), 3 - відповідачу (АДРЕСА_1) (всім рекомендованим).