Рішення № 20732870, 03.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2012 р. Справа № 5023/8980/11

вх. № 8980

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Аюпова Р.М.

суддя Доленчук Д. О.

суддя Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Клімова О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - <Текст >позивача - ОСОБА_1, дов. №100 від 19.01.2011р.

Представник відповідача - ОСОБА_2, дов. від 20.07.2011р.

3-й особи - <Текст >відповідача - <Текст >3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк"м. Харків в інтересах держави в особі< Текст >3-я особа <Текст >

до Приватного підприємства "Астек", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Публічне АТ "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ПП “Астек” на свою користь суму заборгованості за договором № 64/09-2008 про надання овердрафта від 25.09.2008 року в розмірі 339776,50 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором за договором № 64/09-2008 про надання овердрафта від 25.09.2008 року щодо своєчасного внесення кредитних платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21 листопада 2011 року о 10:20 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року продовжено строк розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України до 12 січня 2012 року, розгляд справи відкладено на 14 грудня 2011 року о 10:20 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 грудня 2011 року для розгляду справи № 5023/8980/11 призначено судову колегію. Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 14 грудня 2011 року для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Доленчук Д.О. та суддя Погорелова О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2011 року відкладено розгляд справи на 03 січня 2012 року о 10:00 год.

У призначеному судовому засіданні 03 січня 2012 року представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Присутній у судовому засіданні відповідач проти позову заперечував, надав заперечення проти позову (вх. № 13), в якому заперечує проти стягнення пені.

Присутні в судовому засіданні 03 січня 2012 року позивач та відповідач пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

16 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Харківської філії ВАТ "Кредобанк" (позивач, Банк) та Приватним підприємством «Астек»(відповідач, позичальник) був укладений Договір № 64/09-2008 про надання овердрафта (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати Позичальнику Овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти за користування ним та комісії. Пунктом 2.1 договоур встановлено максимальний ліміт заборгованості овердрафту - 500000,00 грн., з річною відсотковою ставкою, яка встановлюється в залежності від строку безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника строку використання (з урахуванням додаткового договору від 27.05.2009 року), а саме: 25,5% - за строк використання від 1 до 3 днів (включно); 26,5% - за строк використання від 4 до 7 днів (включно); 27,5% - за строк використання від 8 до 15 днів (включно); 28,5% - за строк використання від 16 до 30 днів (включно); 29,5% - за строк використання від 31 до 45 днів (включно); 30,5% - за строк використання від 46 до 60 днів (включно); 31,5% - за строк використання від 61 дня.

Пунктом 2.2 договору встановлено дату остаточного повернення Овердрафту - 24 грудня 2008 року.

Додатковими договорами від 23.12.2008 року, № 1 від 05.11.2008 року, № 2 від 04.12. 2008 року, № 4 від 05.02.2009 р.;№ 5 від 03.03.2009 р., № 6 від 03.04.2009 р., № 7 від 08.04.2009 р., № 8 від 05.05.2009 р., № 9 від 03.07.2009 р., № 10 від 03.08.2009 р., від 16.09.2009 р., № 11 від 03.09.2009 р.,№ 12 від 02.10.2009 р., № 13 від 03.11.2009р., № 14 від 03.12.2009 р.№ 15 від 04.01.2010 р.№ 16 від 03.02.2010 р., № 19 від 03.05.2010 р., № 20 від 03.06.2010 р.№ 21 від 02.06.2010 р., сторонами продовжувався строк дії максимального ліміту заборгованості.

Додатковим договором № 21 від 02.06.2010 року з 07.07.2010 року встановлено максимальний ліміт заборгованості у розмірі 500000,00 грн., який діє до 06.08.2010 року.

Свої зобов'язання згідно п.2.1 Договору позивач виконав у повному обсязі, надав відповідачеві (Позичальнику) передбачену договором суму овердрафту, що підтверджується наданим до матеріалів справи довідкою про рух коштів по рахунку відповідача та не спростовується відповідачем у судовому засіданні.

За умовами п. п. 1.1. та 5.1. Кредитного договору Відповідач зобов'язаний повернути Банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені Договором.

Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повернення кредитних коштів у строк, встановлений договором з урахуванням додаткових договорів до нього не виконав, внаслідок чого, станом на 24.10.2011р., у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за кредитом у розмірі 276 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 242 від 12.02.2011 року про сплату кредитних коштів, проте зазначена претензія залишилась не задоволеною, заборгованість не погашеною, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний та іпотечний) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін неповно та несвоєчасно здійснив виплату кредиту (овердрафту), та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання за договором про надання овердрафту № 64/09-2008 від 25.09.2008 року, який укладено сторонами 02 червня 2010 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати суду документи, які б підтверджували сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам за користування ним за договором про надання овердрафту № 64/09-2008 від 25.09.2008 року, який укладено сторонами 02 червня 2010 року та не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення боргу у сумі 276000,00 грн. по кредиту, правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Пунктом 7.1. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки від несплаченої суми за весь час прострочки.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення повернення кредитних коштів позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості, яка за розрахунком позивача за період з 28.09.2010 року по 23.10.2011 року, станом на 24.10.2011 року, склала 63776,50 грн.

Відповідач заперечуючи проти стягнення зазначеної суми пені посилається на те, що пеня нарахована за період коли договір вже не діяв, а тому, на думку відповідача, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України , відповідно до якої закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Колегія суддів критично оціню зазначені заперечення відповідача, оскільки пеня нарахована позивачем за прострочку виконання зобовязання щодо повернення кредиту, заборгованість за яким виникла під час дії договору.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача, які викладені ним у запереченнях проти позову щодо хибності визначення п. 7.6 договору щодо строку позовної давності, виходячи з наступного

У відповідності до статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Так судом встановлено, що відповідно до п. 7.6 договору сторонами встановлено що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) за договором, прирівнюється до строку позовної давності, встановленої законом для основної вимоги за Договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи, що сторони договору, відповідно до 7.6 договору визначились щодо застосування для стягнення неустойки (штрафу, пені) загального строку позовної давності, доказів визнання недійсним цього пункту договору у передбаченому законодавством порядку суду не надано, приймаючи до уваги доведеність вини відповідача в невиконанні взятих на себе зобовязань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 28.09.2010 року по 23.10.2011 року у розмірі 63776,50 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 257, 525, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 611, 626, 627, 629, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 179, 232 Господарського кодексу України статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 46, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Астек», ідентифікаційний код 31800424 (61003, м. Харків, вул.. Кузнечна, 40 кв. 1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул.. Сахарова, 78) в особі Харківського відділення Центральної філії Публічного Акціонерного Товариства "КРЕДОБАНК" (місцезнаходження філії: 61024, м. Харків, вул. Петровського, 29-а, код ЄДРПОУ 22360822, МФО 325365)- 276000,00 грн. заборгованості за кредитом; 63776,50 грн пені. а також 3397,76 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя (підпис< Текст >Аюпова Р.М.

суддя (підпис< Текст >Доленчук Д. О.

суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 04 січня 2012 року

справа № 5023/8980/11