Рішення № 20732840, 10.01.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2012 р.Справа № 2/91/5022-1488/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Колубаєвої В.О. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" бул. Т. Шевченка вул.Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ, 01004, від імені якого діє Відділення "Тернопільська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" вул. Опільського, 5, м. Тернопіль, 46001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" вул. Грушевського, 97, смт.Великі Бірки, Тернопільського району, Тернопільської області, 47740

про стягнення 1 165582грн. 37коп. заборгованості та штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 880/11.5.2. від 20.09.2010 р.

відповідача: ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_1 від 31.07.98 р.

Суть справи: Позивач предявив позов про стягнення з відповідача 1165582грн. 37коп., із них: 488583грн. 24коп. прострочена заборгованість по кредиту, станом на 24.10.2011р., наданому згідно кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р.; 210526грн. 22коп. поточна заборгованість по кредиту; 357981грн. 59коп. прострочена заборгованість по відсотках станом на 24.10.2011р.; 1264грн. 14коп. поточна заборгованість по відсотках; 63224грн. 51коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за період з 25.10.2010р. по 24.10.2011р. та 44002грн. 67 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за період з 25.10.2010р. по 24.10.2011р.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що кредитний договір №17.09-07/СК від 20.12.2007р. є незаконним. Тому відсотки та пеню він платити не повинен.

В зустрічній позовній заяві відповідач просить визнати недійсним кредитний договір №17.09-07/СК від 20.12.2007р., посилаючись на те, що директор підприємства ОСОБА_2 не був уповноважений на підписання такого договору.

Позивач зустрічну позовну заяву не визнає, посилаючись на те, що:

- кредитний договір №17.09-07/СК від 20.12.2007р. підписаний повноважним директором і погоджений із засновниками;

- додаткова угода № 1 від 01.11.2008р. до кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р. підписана директором на підставі повноважень, наданих йому п.9.3.3 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП".

Просить у зустрічному позові відмовити.

Розглянувши матеріли справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін розяснено їх права і обовязки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) У виконання умов кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р. позивач надав відповідачеві кредит в сумі 800000грн., що підтверджується розпорядженням на видачу кредиту від 27.12.2007р. та випискою по кредитному рахунку боржника.

У кредитному договорі №17.09-07/СК від 20.12.2007р. та в додатковій угоді до даного договору №1 від 01.11.2008р., сторони домовились про наступне:

- термін остаточного повернення кредиту 19.12.2012р. (п. 1.1. договору);

- за користування кредитом позичальник сплачує 17,5 % річних (п. 1.1. договору) та з 01.11.2008р. сплачує 22,0 % річних (п. 1 додаткової угоди до кредитного договору №1 від 01.11.2008р.);

- погашення кредиту та сплата відсотків здійснюються згідно графіку, який є невід'ємною частиною кредитного договору (п. 3.1. договору);

- у випадку прострочення погашення заборгованості по кредиту та відсотках більше трьох днів, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, за кожен день прострочення (п. 8.1. договору);

- в разі прострочення сплати відсотків та кредиту, згідно графіку, більше трьох днів, банк має право вимагати від позичальника достроково повернути кредит та сплатити нараховані відсотки (п. 5.6. договору).

Позивач стверджує, що станом на 24.10.2011р. відповідач заборгував йому 1058355грн. 19коп., із них: 488583грн. 24коп. прострочена заборгованість по кредиту; 210526грн. 22коп. поточна заборгованість по кредиту; 357981грн. 59коп. прострочена заборгованість по відсотках та 1264грн. 14коп. поточна заборгованість по відсотках.

Даний борг підрахований з врахуванням п. 5.6. кредитного договору, яким передбачено, що в разі прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком та прострочення сплати кредиту, банк має право вимагати від позичальника достроково повернути кредитні кошти.

Відповідач не представив доказів виконання ним взятих на себе грошових зобовязань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування.

Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що на час розгляду справи за позичальником перед банком рахується борг в сумі 1058355грн. 19коп., з яких: 488583грн. 24коп. прострочена заборгованість по кредиту станом на 24.10.2011р.; 210526грн. 22коп. поточна заборгованість по кредиту; 357981грн. 59коп. прострочена заборгованість по відсотках станом на 24.10.2011р. та 1264грн. 14коп. поточна заборгованість по відсотках. Що є порушенням ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги позивача в частині стягнення 1058355грн. 19коп. слід визнати обґрунтованими.

3) П. 6 ст. 232 Господарського кодексу України тлумачить, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Законом і заключеним між банком та позичальником кредитним договором не встановлено, що нарахування пені не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Тому суд, згідно ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 8.1. кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р., стягує з позичальника пеню, нараховану за 6 місяців.

Відтак, за неналежне виконання грошових зобовязань за період з 25.10.2010р. по 25.04.2011р. відповідач повинен сплатити позивачеві: 28468грн. 52 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 19150грн.35коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків (розрахунки пені по кредиту та відсотках проведено судом та знаходяться в матеріалах справи).

4) По зустрічному позову, позивач просить визнати недійсним кредитний договір №17.09-07/СК від 20.12.2007р., посилаючись на те, що на підписання додаткової угоди № 1 до даного договору від 01.11.2008р. директор товариства обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" не був уповноважений загальними зборами учасників товариства.

Заявник не заперечує, що директора товариства обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" було уповноважено на підписання кредитного договору та договору застави.

Тобто, між сторонами відсутні розбіжності відносно наступного:

а) на час підписання кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р. та додаткової угоди № 1 до даного договору від 01.11.2008р. діяв Статут товариства обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП", затверджений установчими зборами учасників товариства 22.03.2007р. (протокол № 1). Державну реєстрацію юридичної особи проведено 26.03.2007р. зі змінами 29.05.2007р. та 08.10.2007р.

У даному статуті передбачено, що:

- до складу учасників товариства входили фізичні особи-громадяни (п.4.1.Статуту) ОСОБА_3 (п.4.1.1. Статуту) та ОСОБА_4 (п.4.1.2. Статуту);

- учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством, здійснювати відчуження часток у статутному капіталі товариства (п.4.1.2. Статуту);

- органами управління товариства є загальні збори учасників товариства та одноособовий виконавчий орган директор (п.9.1.Статуту);

- вищим органом управління є збори учасників (п.9.2.1. Статуту);

- загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства (п.9.2.3. Статуту);

- затверджувати договори, які укладаються на суму що перевищує 20 000 грн. та договори на відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства (п.9.2.4. Статуту);

- директор призначається загальними зборами учасників. Він вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників (п.9.3.1. Статуту);

- директор організовує виконання рішень зборів учасників. Директор діє від імені товариства (п.9.3.2. Статуту);

- директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Директор розпоряджається , згідно із законом, майном і засобами товариства, укладає договори на суму, яка не перевищує 20 000 грн. (п.9.3.3. Статуту).

Дані умови статуту відповідають ст.ст. 58, 59 ,62 Закону України "Про господарські товариства".

б) Позичальник надав в суд протокол № 8 учасників загальних зборів від 30.11.2007р., із якого вбачається, що учасники товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мають по 50% статутного фонду товариства, на загальних зборах учасників товариства вирішили звернутися до банку для отримання кредиту в сумі 800 000 грн.

Вищенаведене підтверджує, що кредитний договір №17.09-07/СК від 20.12.2007р. затверджений загальними зборами учасників товариства, а відтак, підписавши його, директор мав належні повноваження.

При укладенні кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р. банк перевірив кредитоспроможність позичальника, обезпечив забезпечення кредиту, дотримуючись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Дії банку відповідають ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Таким чином, слід вважати, що кредитний договір №17.09-07/СК від 20.12.2007р. підписаний уповноваженим на це директором ОСОБА_2 з врахуванням ст.ст.114, 115, 116, 117 Цивільного кодексу України.

Тому, не має підстав визнавати даний договір недійсним.

5) 01.11.2008р. між сторонами була укладена та додаткова угода № 1 до кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р.

Даною угодою сторони змінили п.1.1. кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р., а саме: замість плати за користування в розмірі 17,5% річних встановили 22% річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" вважає, що дану додаткову угоду директор ОСОБА_2 підписав без належних на те повноважень, так-як дана додаткова угода не затверджена загальними зборами товариства.

Банк не погоджується із думкою представника товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП". Вважає, що директор ОСОБА_2 був уповноважений на укладення додаткової угоди № 1 від 01.11.2008р. Статутом товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП".

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України додатковий договір є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. Тому, даний договір слід вважати правочином. Правочин, який змінив умови договору за згодою сторін (ст. 651 Цивільного кодексу України).

Підписуючи даний правочин, директор товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" ОСОБА_2 був уповноважений на вчинення таких дій, а його повноваження по підписанню даного правочину виникло на підставі п.9.3.3. Статуту товариства, що не суперечить ст. 237 Цивільного кодексу України.

В п.9.3.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" директору надано право укладати договори на суму, яка не перевищує 20 000 грн. у тому випадку, коли даний правочин не затверджений загальними зборами учасників.

При таких обставинах, слід вважати, що директор ОСОБА_2, підписавши додаткову угоду № 1 від 01.112008р. до кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р., вчинив дії, які не протирічать вимогам чинного законодавства та Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП".

Тому, у суду немає підстав визнавати його недійсним.

Тим паче, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому (ст. 217 Цивільного кодексу України).

Слід також відмітити, що із протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" вбачається, що учасники вирішили звернутися в банк для отримання кредиту в сумі 800 000 грн. терміном на 60 місяців. Поскільки, в даному протоколі не зазначено на яких умовах директор ОСОБА_2 повинен одержати кредит, то слід вважати, що загальні збори надали директору право виходити із ситуації, яка склалася при укладенні і виконанні договору. Чого він і додержався, коли банк звернувся до нього з проханням підписати додаткову угоду.

6) Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що не перевищує вказану у статуті товариства.

Цією нормою передбачено не укладання договорів, а їх затвердження. Поскільки, директор підписав додаткову угоду до суми 20 000 грн., то сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним (п. 9.4. розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням угод недійсними).

7) Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України до спорів про визнання недійсним угод застосовується загальна позовна давність тривалістю у 3 роки. Додаткова угода № 1 до кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р. укладена 01.11.2008р. З цієї дати і починається перебіг позовної давності (ст. 261 Цивільного кодексу України).

Строк позовної давності збіг 01.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" із зустрічною позовною заявою звернулося в суд 09.12.2011р.

Вище наведене підтверджує, що позивач звернувся в суд з вимогою визнати додаткову угоду № 1 від 01.11.2008р. до кредитного договору №17.09-07/СК від 20.12.2007р. недійсною з пропуском позовної давності, тому згідно ст. 267 Цивільного кодексу України, це також є підставою для відмови відповідачеві в задоволенні зустрічного позову.

8) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по держмиту в сумі 11059грн. 74коп. слід покласти на відповідача (пропорційно до задоволеного позову).

9) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

10) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по судовому збору по зустрічній позовній заяві в сумі 941 грн. покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП".

Керуючись вищезазначеним та ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Первісний позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" вул.Грушевського, 97, смт.Великі Бірки, Тернопільського району, Тернопільської області (ідент. код 34950967):

- на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" бул. Т. Шевченка вул.Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ (ідент. код 14359319) в особі Відділення "Тернопільська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" вул. Опільського, 5, м. Тернопіль (ідент. код 14359319): 488583грн. 24коп. простроченої заборгованості по кредиту; 210526грн. 22коп. поточної заборгованості по кредиту; 357981грн. 59коп. простроченої заборгованості по відсотках; 1264грн. 14коп. поточної заборгованості по відсотках; 28468грн. 52коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 19150грн.35коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків; 11059грн. 74коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3) В решті частині позову відмовити.

4) В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5) Видатки по судовому збору по зустрічному позову покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП"

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «10»січня 2012 року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9490

СуддяВ.О. Колубаєва