Ухвала суду № 20732493, 15.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

підготовчого засідання

"15" листопада 2011 р. Справа № Б8/157-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши матеріали

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ», ідентифікаційний код: 36415443, місцезнаходження: 08543, Київська обл., Фастівський р-н, с. Червоне, вул. Білоцерківська, 25 (надалі за текстом: «Заявник» / «Кредитор»),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», ідентифікаційний код: 35221819, місцезнаходження: 08503, Київська обл., Фастівський р-н, с. Королівка, пров. Польовий, 4 (надалі за текстом: «Боржник»),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1

про банкрутство,

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника: ОСОБА_2 який діє на підставі довіреності від 01.01.2011 року за №1/МК/11;

від Боржника: ОСОБА_3., яка діє на підставі довіреності від 08.08.2011 року за №5/С/11;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2011 року до господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ», ідентифікаційний код: 36415443, місцезнаходження: 08543, Київська обл., Фастівський р-н, с. Червоне, вул. Білоцерківська, 25 (Заявник / Кредитор), із заявою від 11.10.2011 року за №51 про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», ідентифікаційний код: 35221819, місцезнаходження: 08503, Київська обл., Фастівський р-н, с. Королівка, пров. Польовий, 4, з підстав, передбачених ст. ст. 1, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Разом з заявою про порушення справи про банкрутство Боржника, Заявником подано клопотання про призначення розпорядника майна, яким Заявник просить призначити арбітражного керуючого Максимова А.А., до якого долучено заяву арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство та копію ліцензії арбітражного керуючого на право провадження діяльності арбітражних керуючих.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2011 року порушено провадження у справі №Б8/157-11 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.11.2011 року; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1; зобовязано учасників провадження надати документарні докази у справі; зобовязано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у порядку ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі за текстом також «Закон про банкрутство»).

Доказом належного повідомлення учасників провадження про судове засідання є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області №912 від 18.10.2011 року та повідомлення про вручення поштових відправлень (форма 119): Р 01032 2766723 4, адресоване товариству з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ»; Р 01032 2766722 6, адресоване товариству з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм».

В ході підготовки справи до розгляду господарським судом Київської області направлено запити: Фастівському РЕВ ДАІ щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності автомобілів, автобусів, інших самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів; Головному управлінню Держкомзему у Фастівському районі Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; комунальному підприємству «Міжміське бюро технічної інвентаризації Фастівського району Київської області»щодо наявності чи відсутності зареєстрованого за Боржником на праві власності нерухомого майна; інспекції Державного технічного нагляду Київської області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; державному нотаріусу Фастівської районної державної нотаріальної контори стосовно інформації щодо правочинів, які укладались Боржником та інформації щодо майна Боржника, яке перебуває у заставі та його заставодержателів, щодо діючих заборон відчуження майна Боржника.

Станом на поточну дату на запити господарського суду Київської області надійшов лист Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області від 27.10.2011 року за №942/01-14, яким нотаріальна контора повідомила про перенаправлення судового запиту від 17.10.2011 року за №Б8/157-11 в зв'язку з тим, що витяги з реєстрів на запит державних органів надаються Державним підприємством «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України; лист комунального підприємства Київської обласної ради Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації, яким останнє повідомило, що згідно архівних даних КП КОР «Фастівське МБТІ»станом на 01.11.2011 року за товариством з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», ідентифікаційний код: 35221819, місцезнаходження: 08503, Київська обл., Фастівський р-н, с. Королівка, пров. Польовий, буд. 4 нерухомого майна в м. Фастові і Фастівському районі не зареєстровано; лист Фастівського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області, яким було повідомлено, що згідно облікових даних Фастівського ВРЕР ДАІ за товариством з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Королівка, пров. Польовий, 4, автомототранспортні засоби не зареєстровано. Інших відповідей на запити суду не надходило.

19.10.2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява б/н від 19.10.2011 року (вх. №14322 від 19.10.2011 року) арбітражного керуючого Мальцевої А.В. про участь у справі про банкрутство з долученими інформацією про кандидатуру арбітражного керуючого від 19.10.2011 року, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих, свідоцтва арбітражного керуючого щодо присвоєння кваліфікації арбітражного, диплому серії НОМЕР_1 від 29.07.1987 року, інших доказів.

20.10.2011 року через канцелярію господарського суду Київської області від арбітражного керуючого ОСОБА_5. надійшла заява б/н від 20.10.2011 року (вх. №14335 від 20.10.2011 року) про участь у справі про банкрутство із долученими Інформацією про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, дипломів серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_2 про вищу освіту, інших доказів.

01.11.2011 року у судове засідання зявилися представники Заявника та Боржника, які надали пояснення та частково виконали вимоги ухвали господарського суду Київської області від 17.10.2011 року. Представник Боржника у судовому засіданні подав відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, яким Боржник повідомив, що 04.01.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм»та товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ»було укладено договір за №61 про поставку мяко-кісткового борошна та сухої свинячої крові. Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ»здійснило поставку товару на загальну суму 304000,00 гривень (триста чотири тисячі гривень 00 коп.). В зв'язку з тим, що умовами договору поставки передбачався розрахунок шляхом видачі простого векселя (п. 7.4 Договору), підприємством було видано простий вексель серії АА №1895640 від 01.01.2011 року. Також Боржник повідомив, що на даний час господарська діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм»призупинена, нерухоме майно, рухоме майно та грошові кошти у підприємства відсутні, фінансова можливість сплатити заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ»та виконати зобовязання також відсутня. У судовому засіданні 01.11.2011 року було оголошено перерву до 15.11.2011 року.

У судовому засіданні 15.11.2011 року суд заслухав пояснення представника Заявника. Представники Боржника та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Аудиторського висновку на вимогу суду у цій справі Боржник не надав.

Абзацом 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. В звязку з неповним виконанням Боржником вимог суду, суд розглядує справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 у ч. 2 п. 27 передбачено, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження». Перелік документів, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»підлягають виконанню державною виконавчою службою визначені ч. 2 ст. 17 зазначеного закону, в тому числі виконавчі написи нотаріусів.

Згідно абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі написи нотаріусів підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Доказами безспірності зобовязань Боржника перед Заявником є: виконавчий напис від 12.05.2011 року за №423, вчинений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу по опротестованому 11.05.2011 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу простому векселю серії АА №1895640, складеного товариством з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм»01.01.2011 року зі строком платежу за предявленням на суму 304000,00 грн. (триста чотири тисячі гривень 00 коп.); постановою про повернення виконавчого документу стягувачеві від 04.10.2011 року ВП №26578385 ВДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції, якою встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке згідно закону може бути звернене стягнення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15 у ч. 1 п. 31 передбачено, що терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору.

Відповідно до виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який вчинено 12.05.2011 року на підставі протесту про неоплату векселя №420 від 11.05.2011 року, цей виконавчий напис може бути предявлений до виконання протягом року з дня його вчинення. Відповідно, зобовязання є безспірними та не виконаними понад три місяці.

04.10.2011 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого напису №423, виданого 12.05.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення з боржника боргу в розмірі 304000,00 грн. на користь стягувача встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке згідно закону може бути звернено стягнення та постановлено повернути стягувачу виконавчий документ.

За таких обставин суд вважає встановленою ознаку неплатоспроможності Боржника.

Таким чином, керуючись положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі п. 3 ст. 6, суд визнає безспірні вимоги Кредитора в сумі 304000,00 грн. (триста чотири тисячі гривень 00 коп.), які не були задоволені Боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку та перевищують розмір трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Разом з тим суд зазначає, що у пункті 9 заяви Заявника від 11.10.2011 року за №51 про порушення справи про банкрутство, останній просить покласти на Боржника витрати у даній справі про банкрутство зі сплати державного мита у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору (державного мита у ред. від 31 травня 2011 року), сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір (державне мито згідно ред. від 31 травня 2011 року) покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з тим, що справа порушена в звязку з несплатою Боржником вимог ініціюючого кредитора, суд прийшов до висновку, що судові витрати державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) підлягають покладенню на Боржника.

Зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно задовольнити вимоги Кредитора та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур, повязаних з відновленням платоспроможності в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Окрім цього суд вважає за потрібне зазначити, що у пункті 8 заяви Заявника від 11.10.2011 року за №51 про порушення справи про банкрутство заявлено клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі заборонити укладати без згоди розпорядника майна угоди та відчужувати майно належне товариству з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм»на праві власності.

Детально дослідивши матеріали справи, позицію Заявника та Боржника, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 43? Господарського процесуального кодексу України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43? цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Згідно ч. 6 ст. 434 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43? цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

В п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів»№01-8/251 від 20 квітня 2007 року зазначено, що заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо).

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглядаючи дане клопотання Заявника, викладене у п. 8 заяви від 11.10.2011 року, істотним є те, як встановлено судом, на підставі розгляду судом заяви ініціюючого кредитора, відзиву на неї Боржника та інших матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність всіх підстав для переходу до подальших процедур у справі про банкрутство, про запровадження процедури розпорядження майна Боржника.

Положеннями п.п. 13, 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено, що керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Таким чином суд відмовляє в задоволенні п. 8 заяви Заявника від 11.10.2011 року за №51 в звязку з тим, що заходи щодо вжиття яких у п. 8 заяви просить Заявник підлягають вжиттю безпосередньо на підставі норми Закону про банкрутство в рамках процедур розпорядження майна боржника, до яких переходить суд в даному провадженні.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»за результатами розгляду заяви Кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Керуючись ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.

Боржник товариство з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», ідентифікаційний код: 35221819, місцезнаходження: 08503, Київська обл., Фастівський р-н, с. Королівка, пров. Польовий, 4; 19.06.2007 року відбулась державна реєстрація новоствореного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №361470 станом на 12.08.2011 року; факт перебування Боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ №686765 №10808215 станом на 15.08.2011 року, отже Боржник є субєктом підприємницької діяльності та є субєктом банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Судом встановлено, що в ході провадження у справі до суду надійшли заяви та клопотання щодо призначення розпорядником майна Боржника.

Так, Заявник в своїй заяві про порушення справи про банкрутство просить суд призначити арбітражного керуючого Максимова А.А. До заяви Заявника додана заява арбітражного керуючого Максимова А.А. б/н від 10.10.2011 року про участь у справі про банкрутство та копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_4 виданої 14.09.2010 року.

19.10.2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 19.10.2011 року (вх. №14322 від 19.10.2011 року) про участь у справі про банкрутство.

20.10.2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_5. від 20.10.2011 року (вх. №14335 від 20.10.2011 року) про участь у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 4?, 4? Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи вищенаведене, наявність конкуренції кандидатур на призначення розпорядником майна Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, врахувавши те, що від ініціюючого Кредитора/Заявника до суду надійшло клопотання стосовно призначення розпорядника майна Боржника, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі клопотання та заяви арбітражних керуючих про призначення розпорядником майна Боржника, при цьому першочергово суд розглядає заяву кандидатури арбітражного керуючого, клопотання про призначення якої заявлено Заявником у справі, арбітражного керуючого Максимова А.А.

Згідно п. п. 13 ст. 3? Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вище наведеним судом досліджено заяви про призначення розпорядником майна Боржника.

Так, Заявник у своїй Заяві від 11.10.2011 року за №51 про порушення справи про банкрутство просить призначити арбітражного керуючого Максимова А.А. (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серія НОМЕР_4 від 14.09.2010 року видана на необмежений строк), який виявив відповідне бажання. В своїй заяві від 10.10.2011 року б/н про участь у справі про банкрутство арбітражний керуючий Максимов Андрій Анатолійович повідомляє суд, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_4 від 14.09.2010 року, згоден на призначення розпорядником майна у справі про банкрутство Боржника порушеній господарським судом Київської області. У своїй заяві арбітражний керуючий Максимов А.А. вказує, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів подання інформації, передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління Боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». До заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство додано засвідчену копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_4 виданої 14.09.2010 року. До заяви кредитора про призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Максимова А.А. не додано жодних документів, що свідчать про його освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у арбітражного керуючого організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у цій справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Дослідивши клопотання Заявника про призначення розпорядника майна Боржника, заяву арбітражного керуючого Максимова А.А. та долучені до неї докази його відповідності встановленим вимогам, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Максимова А.А. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого, може бути призначений розпорядником майна у справі про банкрутство.

Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни про участь у справі про банкрутство, судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/№ від 19.10.2011 року, арбітражний керуючий просить призначити її розпорядником майна у справі про банкрутство №Б8/157-11 товариства з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», ідентифікаційний код: 35221819; у вказаній заяві Мальцева А.В. додатково повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускала; відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснювала. До своєї заяви Мальцева А.В. додала Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, в якій просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного №1113; ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22.01.2007 року та є дійсною до 21.01.2012 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємств, частка держави яких становила 25 та більше відсотків, тому може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії «Б», а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Також до заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство додано належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_5, видану 22.01.2007 року, свідоцтва №1113 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); диплому серії НОМЕР_1 стосовно здобуття освіти в сфері правознавства від 23.07.1987 року, ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН. Дослідивши документи подані арбітражним керуючим Мальцевою А.В., суд дійшов висновку про її відповідність встановленим вимогам до кандидатури арбітражного керуючого - розпорядника майна у справі, і вона може бути призначеним розпорядником майна у справі про банкрутство.

Відповідно до заяви арбітражного керуючого ОСОБА_5 б/н від 20.10.2011 року про участь у справі про банкрутство, він просить призначити його розпорядником майна у справі про банкрутство №Б8/157-11 товариства з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», ідентифікаційний код: 35221819; у своїй заяві ОСОБА_5. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». До своєї заяви ОСОБА_5. додав належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_6, виданої 13.04.2007 року; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_7; диплому про отримання повної вищої освіти серії НОМЕР_3 від 04.03.2002 року; диплому про отримання фахової повної вищої освіти серії НОМЕР_2 від 11.03.2002 року за спеціальністю економіст; ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12.03.2011 року. Також до вказаної заяви ОСОБА_5. додано Інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 20.10.2011 року, в якій він просить суд при розгляді його кандидатури врахувати те, що перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році; протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор; має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві; неодноразово проходив планові перевірки дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) ліцензійних умов провадження господарської діяльності, та жодного разу порушень виявлено не було; на даний час його завантаженість дає йому змогу виконувати функції арбітражного керуючого; додатково повідомляє, що в його розпорядженні є необхідна для повноцінного функціонування матеріально-технічна база; також має права категорії «Б».

Дослідивши заяву арбітражного керуючого ОСОБА_5. та долучені до неї докази, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_5. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого і він може бути призначений розпорядником майна у справі про банкрутство.

Як зазначено, п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально дослідивши документи, надані арбітражними керуючими Максимовим А.А., Мальцевою А.В. та ОСОБА_5., суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено, відповідно до вимог ч. 1 ст. 3? Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Так, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Максимова А.А. видана 14.09.2010 року, Мальцевої А.В 22.01.2007 року, ОСОБА_5. 13.04.2007 року (який посилається також на те, що перша ліцензія на право провадження діяльністю арбітражних керуючих була ним отримана у 2004 році); суд звертає увагу на те, що до заяви Максимова А.А. не додано жодних документів, що свідчать про досвід та показники роботи у попередніх справах запропонованої кандидатури арбітражного керуючого; арбітражними керуючими Мальцевою А.В. та ОСОБА_5. вказано на наявність досвіду роботи арбітражним керуючим за різними категоріями справ про банкрутство, виходячи з чого, враховуючи строки отримання ліцензій на право провадження діяльністю арбітражних керуючих, суд дійшов висновку про те, що більший фактичний досвід роботи арбітражним керуючим (підтверджений документально) має ОСОБА_5. Арбітражним керуючим Максимовим А.А. не надано жодних доказів, що підтверджують наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у цій справі та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки розпорядника майна Боржника; ОСОБА_5. надано докази наявності матеріально-технічної бази, необхідної для повноцінного виконання обовязків арбітражного керуючого у справі, зокрема, наявність ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12.03.2011 року. Крім того, суд бере до уваги відсутність підтвердження арбітражними керуючими Максимовим А.А. та Мальцевою А.В. того, що вони мають статус суб'єкта підприємницької діяльності на вимогу ч. 1 ст. 3-1 Закону про банкрутство, на відміну від кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_5. який надав доказ на підтвердження наявності вказаного правового статусу. На підтвердження відповідності вимогам ч. 1 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражним керуючим надано копії двох дипломів про здобуття вищих освіт, одна з яких фахова; арбітражним керуючим Максимовим А.А. доказів наявності вищої фахової освіти не надавалось; арбітражним керуючим Мальцевою А.В. було надано копію одного диплому про здобуття вищої освіти.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, суд вважає наявними переваги кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_5., підтверджені документально, в тому числі в частині наявності підтвердженого організаційно-технічного забезпечення можливостей належним чином виконувати повноваження розпорядника майна Боржника, наявність підтверджених двох вищих освіт, одна з яких фахова; переваги наявного у досвіді роботи арбітражним керуючим у різних категоріях справ з банкрутства, наявність підтвердження отримання статусу фізичної особи-підприємця, виходячи з чого вважає доцільним призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5. та з викладених вище мотивів відхиляє кандидатури арбітражних керуючих Максимова А.А. та Мальцевої А.В.

Керуючись ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 6, 7, 11, 13, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4?, 4?, 32-34, 36, 49, 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04.06.2004 року №04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати безспірні грошові вимоги Кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ»(ідентифікаційний код: 36415443, місцезнаходження: 08543, Київська обл., Фастівський р-н, с. Червоне, вул. Білоцерківська, 25) у сумі 304000,00 грн. (триста чотири тисячі гривень 00 коп.) основного боргу.

Визнати грошові вимоги Кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ»(ідентифікаційний код: 36415443, місцезнаходження: 08543, Київська обл., Фастівський р-н, с. Червоне, вул. Білоцерківська, 25) у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.Зобов'язати Кредитора товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАКОРМ»(ідентифікаційний код: 36415443, місцезнаходження: 08543, Київська обл., Фастівський р-н, с. Червоне, вул. Білоцерківська, 25), подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство Боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

3.Відмовити Кредитору у задоволенні частини вимог, заявлених в ч. 7 прохальної частини заяви від 11.10.2011 року за №51 про порушення справи про банкрутство, щодо призначення арбітражного керуючого Максимова А.А. розпорядником майна Боржника.

4.Відмовити в задоволенні заяв про участь у справі про банкрутство: заяви арбітражного керуючого Максимова А.А. б/н від 10.10.2011 року; заяви арбітражного керуючого Мальцевої А.В. від 19.10.2011 року б/н.

5.Ввести процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Сояагрокорм», ідентифікаційний код: 35221819, місцезнаходження: 08503, Київська обл., Фастівський р-н, с. Королівка, пров. Польовий, 4 та призначити арбітражного керуючого ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_8 місце проживання фізичної особи підприємця: АДРЕСА_2; адреса для листування: АДРЕСА_3; ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства Серії НОМЕР_6, видана 13 квітня 2007 року) розпорядником майна Боржника.

Задовольнити заяву арбітражного керуючого ОСОБА_5. б/н від 20.10.2011 року про участь у справі про банкрутство.

6.Розпоряднику майна ОСОБА_5 разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв.

7.До 31 січня 2012 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обовязків; провести аналіз фінансового стану боржника, зясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

До 20 лютого 2012 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 21 лютого 2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.

8.Відмовити в задоволенні пункту 8 заяви Кредитора від 11.10.2011 року про порушення справи про банкрутство щодо вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів

9.Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 14 лютого 2012 року на 12 год. 15 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).

Призначити на 17 квітня 2012 року на 09 год. 30 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

10.Визнати обовязковою участь в засіданнях представників кредиторів, щодо вимог яких Боржником будуть заявлені заперечення, а також Боржника та розпорядника майна.

11.Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

12.Ухвалу надіслати: Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Суворова, 1), державному реєстратору Фастівської районної державної реєстрації (08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, 1), державному нотаріусу Фастівської районної державної нотаріальної контори (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Радянська, 25).

Копію ухвали надіслати: Заявнику (08543, Київська обл., Фастівський р-н, с. Червоне, вул. Білоцерківська, 25), Боржнику (08503, Київська обл., Фастівський р-н, с. Королівка, пров. Польовий, 4), ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 52, кб. 2), Фастівській ОДПІ (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кірова, 28); Управлінню Пенсійного фонду України у Фастівському районі (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Горького, 10), Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Фастівському районі (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Суворова, 3).

Суддя П.Ф.Скутельник