Рішення № 20728067, 26.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2011 р.Справа № 16/17-4180-2011 Господарський суд Одеської області

у складі судді Желєзної С.П.

секретаря судових засідань Загороднічек І.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 20.09.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 21.11.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ТРОЇЦЬКЕ” про стягнення 68101,00 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” (далі по тексту ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ТРОЇЦЬКЕ” (далі по тексту СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ”) про стягнення безпідставно набутих за рахунок позивача грошових коштів в сумі 34885,00 грн., інфляційних витрат в сумі 11223,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 3042,00 грн. та нарахованої пені в сумі 18951,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним набуттям відповідачем грошових коштів в сумі 34885,00 грн., а також нездійсненням останнім дій щодо повернення названих грошових коштів, наслідком чого стало нарахування з боку ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені як передбачених чинним законодавством правових наслідків порушення грошових зобовязань.

Відповідач повністю заперечує проти заявлених ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” позовних вимог, наголошуючи на тому, що з боку СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” неодноразово вживались заходи щодо повернення на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 34885,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

28.06.2008р. між СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” (Сторона 1) та ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” (Сторона 2) було укладено попередній договір купівлі-продажу цінних паперів, у відповідності до п.п. 1 - 3 якого Сторона-1 зобовязується продати Стороні-2, а Сторона-2 зобовязується купити у Сторони-1 цінні папери прості іменні акції ВАТ „Біляївська сільгоспхімія” у кількості 139450 шт. номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 34885,00 грн., що належать Стороні-2 на праві власності. Договір купівлі-продажу має бути укладено сторонами не пізніше ніж у пятиденний термін після отримання Стороною-1 належно оформленого Сертифікату акцій. Купівля-продаж цінних паперів має бути вчинена за суму, що становить 34885,00 грн. Інші істотні умови договору купівлі-продажу будуть погоджені Сторонами при підписанні договору купівлі-продажу. Також сторони погодили можливість перерахування Стороною-1 грошових коштів в якості авансу в рахунок плати за майбутнім договором купівлі-продажу.

На виконання умов попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.06.2008р. позивачем 10.07.2008р. було перераховано на користь СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” грошові кошти в сумі 34885,00 грн., на підтвердження чого було надано виписку з особового рахунку ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” № 26001311609501, відкритому у АБ „Південний”. Названі грошові кошти були повернуті з боку СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” позивачу 12.08.2008р., що підтверджується випискою з названого особового рахунку. В подальшому, з цього розрахункового рахунку ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” було перераховано на адресу СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” грошові кошти в сумі 34885,00 грн. в якості плати за цінні папери на підставі вищезазначеного попереднього договору згідно платіжного доручення № 16 від 28.10.2008р., одержаного банком 31.10.2008р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.11.2008р. по справі № 6 / 188 08- 3132 у задоволенні позовних вимог ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” до СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах, визначених попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.06.2008р., було відмовлено.

За твердженням позивача, саме з моменту ухвалення даного судового рішення відповідач мав повернути ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” грошові кошти в сумі 34885,00 грн., чого СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” зроблено не було. Викладені обставини, а саме нездійснення відповідачем своєчасного повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 34885,00 грн. і зумовило звернення ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” до суду із даними позовними вимогами про стягнення даної суми грошових коштів, а також інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені, нарахованих за порушення відповідачем прийнятого на себе грошового зобовязання.

Зважаючи на доводи позивача, покладені ним в обґрунтування заявленого позову, суд вважає за необхідне звернутися до приписів чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини. Положеннями глави 83 ЦК України врегульовані правовідносини, що виникають внаслідок або безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).

Приписами ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпід ставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Аналізуючи наведені законодавчі положення, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступному. Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, повинно мати місце набуття або збереження майна; по-друге, таке набуття або збереження майна повинно бути за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов'язковою умовою виникнення даного виду зобовязань є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

При цьому, слід зауважити, що відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В свою чергу, за змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено попередній договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.06.2008р., на виконання умов якого позивачем було перераховано на користь СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” авансовий платіж в розмірі 34885,00 грн.

У відповідності до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно зі ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Положеннями п. 1 попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.06.2008р. визначено, що основний договір купівлі-продажу має бути укладено у строк не пізніше ніж протягом пяти днів після отримання відповідачем належно оформленого сертифікату акцій. При цьому, рішенням господарського суду Одеської області від 05.11.2008р. по справі № 6/ 118 08 3132 за наслідком розгляду спору між ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” та СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” з приводу виконання умов названого попереднього договору встановлено, що реєстроутримувач ТОВ „Квадро” 01.08.2008р. отримало пакет документів на перереєстрацію прав власності на цінні папери ВАТ „Біляївська сільгоспхімія”, у складі якого знаходився сертифікат акцій на прості іменні акції цього акціонерного товариства, виданий СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ”. Названі обставини в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України є преюдиціальними фактами, оскільки були встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили ухваленим за наслідком вирішення спору між тими ж сторонами, що й по даній справі. Отже, сторони по справі мали укласти основний договір купівлі-продажу протягом пяти днів з моменту оформлення відповідачем сертифікату на прості іменні акції ВАТ „Біляївська сільгоспхімія”, тобто до 06.08.2008р., чого зроблено не було. Таким чином, з цього моменту, виходячи з положень ст. 635 ЦК України та ст. 182 Господарського кодексу України зобовязання сторін по справі, визначені попередньою угодою, припинились.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 12.08.2008р. було повернуто на користь ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” грошові кошти в сумі 34885,00 грн., що були отримані СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” в якості авансу за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.06.2008р. Викладене підтверджується випискою з особового рахунку позивача № 26001311609501, відкритого у АБ „Південний”. Отже, відповідач повернув на користь позивача грошові кошти в сумі 34885,00 грн., підстава набуття яких на момент здійснення платежу є такою, що відпала, зважаючи на припинення зобовязань сторін за попередньою угодою.

При цьому, на підставі платіжного доручення № 16 від 28.10.2008р., одержаного банком 31.10.2008р., позивач вдруге перерахував на користь СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” грошові кошти в сумі 34885,00 грн. з призначенням платежу „за цінні папери згідно договору б/N від 28.06.2008р. без ПДВ”. Оскільки на момент перерахування даних грошових коштів зобовязання сторін за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.06.2008р. є такими, що припинились, господарський суд дійшов висновку, що названі грошові кошти в сумі 34885,00 грн. були перераховані ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” на користь відповідача без достатніх правових підстав, а тому безпідставно набуті СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ”.

З огляду на висновки, до яких дійшов суд при вирішенні даної справи, щодо отримання відповідачем грошових коштів в сумі 34885,00 грн. без достатніх правових підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” про стягнення з СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” грошових коштів сумі 34885,00 грн. та наявності правових підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до приписів ст.ст. 1212 1214 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат, трьох відсотків річних та нарахованої пені, господарський суд зазначає наступне. Так, згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. З огляду на наведені приписи даного Закону, пеня нараховується за неналежне виконання або невиконання саме договірних зобовязань, яких між сторонами по справі на момент отримання відповідачем грошових коштів не існувало.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 18951 грн. не підлягають задоволенню як такі, що не засновані на законних підставах.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, положеннями ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, єдиною законодавчою підставою для виникнення у кредитора права на нарахування як неустойки, так і інфляційних витрат та трьох відсотків річних, є наявність факту порушення боржником прийнятих на себе грошових зобовязань, тобто їх невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Досліджуючи наявність у діях відповідача факту порушення прийнятих на себе грошових зобовязань, господарський суд виходить з наступного.

Так, визначаючи момент виникнення у відповідача обовязку повернення безпідставно набутих грошових коштів, ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” зроблено посилання на календарну дату ухвалення господарським судом Одеської області рішення по справі № 6 / 188 08 3132, без визначення правової підстави застосування саме такої календарної дати в якості моменту виникнення відповідного обовязку СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ”. Якщо припустити, що у звязку із ухваленням даного судового рішення позивач вважав взаємні права та обовязки сторін за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.06.2008р. припиненими, то ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” не було враховано, що рішення господарського суду Одеської області від 05.11.2011р. по справі № 6 / 188 08 3132 набрало законної сили згідно з приписами ст. 85 ГПК України 18.11.2008р.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно з платіжними дорученнями № 238 від 10.11.2008р. та № 254 від 14.11.2008р. відповідачем двічі було перераховано на користь ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” грошові кошти в сумі 34885,00 грн., однак відповідні грошові операції не були проведені банківською установою з огляду на закриття позивачем розрахункового рахунку № 26001311609501 у АБ „Південний” на момент проведення відповідних банківських операцій, що підтверджується листом АБ „Південний” від 19.12.2011р. за вих. № 0-18-41635БТ. Слід зазначити, що саме з рахунку № 26001311609501 у даній банківській установі позивачем тричі здійснювалось перерахування грошових коштів в сумі 34885,00 грн. на користь відповідача, а докази обізнаності відповідача із реквізитами інших банківських рахунків ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” в матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд дійшов висновку, що з боку СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” було вжито всіх можливих заходів для виконання ним свого грошового обовязку, який виник з актів цивільного законодавства, щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 34885,00 грн. на адресу позивача.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, з огляду на вжиття відповідачем дій, направлених на належне виконання грошового зобовязання з повернення на користь ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 34885,00 грн. на єдиний відомий відповідачу розрахунковий рахунок позивача № 26001311609501 у АБ „Південний”, що підтверджується платіжними дорученнями № 238 від 10.11.2008р. та № 254 від 14.11.2008р., а також приймаючи до уваги, що названий розрахунковий рахунок було закрито позивачем, про що не було повідомлено СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ”, господарський суд дійшов висновку про відсутність в діях СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” вини через неможливість повернення по незалежним від нього причинам суми безпідставно одержаних грошових коштів в розмірі 34885,00 грн. на користь ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ”.

Викладене унеможливлює застосування до відповідача юридичних наслідків, що настають у звязку із порушенням боржником прийнятих на себе грошових зобовязань, що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” про стягнення з СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” інфляційних витрат в сумі 11223,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 3042,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ПП „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” в частині стягнення з відповідача суми безпідставно одержаних грошових коштів в розмірі 34885,00 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 635, 1212, 1213 ЦК України, ст. 182 Господарського кодексу України. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з СТОВ „ТРОЇЦЬКЕ” інфляційних витрат в сумі 11223,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 3042,00 грн. та пені в розмірі 18951,00 грн. слід відмовити згідно зі ст.ст. 549, 550, 610, 614,625 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати, повязані зі сплатою державного мита та оплатою послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 549, 550, 610, 614, 625, 635, 1212, 1213 ЦК України, ст. 182 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ТРОЇЦЬКЕ” /67641, Одеська область, Біляївський район, с. Троїцьке, вул. К. Маркса, 13, код ЄДРПОУ 05528852/ на користь приватного підприємства „ПРЕСТИЖ ПІВДЕНЬ” /65114, м. Одеса, пр-т. Маршала Жукова, 47/3, офіс 30, код ЄДРПОУ 35640844/ суму безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 34885 грн. 00 коп. /тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят пять грн. 00 коп./ витрати на оплату державного мита в розмірі 348 грн. 85 коп. /триста сорок вісім грн. 85 коп./, витрати на оплату послуг з ІТЗ судового процесу в сумі 120 грн. 89 коп. /сто двадцять девять грн. 89 коп./. Наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 03.01.2012р.

Суддя Желєзна С.П.