Рішення № 20728066, 19.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2011 р.Справа № 16/17-4179-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Холіної Ю.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 586 від 24.05.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” до державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське” національної академії аграрних наук України про стягнення 501136,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” (далі по тексту ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське” національної академії аграрних наук України” (далі по тексту ДП „Дослідне господарство „Андріївське”) про стягнення заборгованості за поставлений на підставі договорів купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р. товар в сумі 651136,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе грошових зобовязань за названими договорами купівлі-продажу щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

В процесі розгляду даної справи заявлені ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” позовні вимоги неодноразово уточнювались в сторону зменшення через часткове погашення відповідачем спірної суми заборгованості. Так, згідно з уточненою позовною заявою від 05.12.2011р. позивач просить суд стягнути з ДП „Дослідне господарство „Андріївське” заборгованість за поставлений товар в сумі 501136,60 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, сплачені ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” при зверненні до суду із даним позовом, у повному обсязі.

Крім того, в процесі розгляду даної справі позивачем було двічі (21.10.2011р. та 05.12.2011р.) заявлено клопотання в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на зернові культури (пшениця, ячмінь), що належать ДП „Дослідне господарство „Андріївське” на праві власності. В обґрунтування позовних вимог та, відповідно, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” посилається на тривале невиконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань з оплати придбаного на підставі вищезазначених правочинів товару, значний розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. В свою чергу, згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

У інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006 р. N 01-8/2776 зазначається: у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проаналізувавши заявлене позивачем клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне. Так, по перше, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, підтверджуючи належність ДП „Дослідне господарство „Андріївське” на праві власності майна у вигляді зернових культур (пшениці, ячменю) на момент вирішення спору, що унеможливлює вжиття заходів до забезпечення позову запропонованим ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів”. По - друге, в процесі розгляду даної справи відповідачем здійснювалось часткове погашення спірної суми заборгованості, наслідком чого стало відповідне зменшення розміру заявлених ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” позовних вимог. Викладені обставини спростовують твердження позивача про ухилення відповідача від виконання прийнятих на себе грошових зобовязань за укладеними між сторонами по справі договорами купівлі-продажу, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав, які можуть значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі у випадку задоволення позову.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність обставин, які можуть значно утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення по даній справі у випадку задоволення позову, наслідком чого, в свою чергу, є відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову. З огляду на викладене, у задоволенні клопотань ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” від 21.10.2011р. та від 05.12.2011р. про вжиття заходів до забезпечення позову господарським судом було відмовлено.

ДП „Дослідне господарство „Андріївське” згідно із заявою від 14.11.2011р. позовні вимоги було визнано у повному обсязі, однак відповідач звернувся до суду з проханням надати розстрочку виконання судового рішення по даній справі строком на шість місяців. При цьому, у судове засідання, призначене на 19.12.2011р. о 14:00, повноважний представник ДП „Дослідне господарство „Андріївське” не зявився, незважаючи на належне повідомлення його про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про оголошення перерви в судовому засіданні від 07.12.2011р., про причини неявки суд не повідомив.

Як стало відомо після закінчення судового засідання від 19.12.2011р., в якому було оголошено вступну та резолютивну частину даного судового рішення, 19.12.2011р. о 14:00 до канцелярії суду представником відповідача наручно було подано відзив на позов (вх. № 43725/2011), що підтверджує присутність повноважного представника ДП „Дослідне господарство „Андріївське” у приміщенні господарського суду Одеської області на момент розгляду справи та неповажність причин неявки у судове засідання від 19.12.2011р. З огляду на викладене, господарський суд не враховує доводи та заперечення ДП „Дослідне господарство „Андріївське”, викладені у відзиві на позов (вх. № 43725/2011 від 19.12.2011р.) як такі, що не були завчасно подані суду до винесення ним рішення за наслідком розгляду даної справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.07.2010р. між відкритим акціонерним товариством „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” (Продавець), найменування якого було змінено на ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” згідно з вимогами Закону України „Про акціонерні товариства”, та ДП „Дослідне господарство „Андріївське” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 93/1, у відповідності до п.п. 1.1, 2.1 якого Продавець зобовязується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Товаром за даним договором визначено: комбікорм 55-10/8 у кількості 39,420 тон загальною вартістю 83276,40 грн. з урахуванням ПДВ; комбікорм 55-10/9 у кількості 23,180 тон загальною вартістю 48 678,00 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна вартістю товару за договором становить 131954,40 грн. з урахуванням ПДВ. Строк дії договору визначено до 01.08.2011р.

01.11.2010р. між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу № 164, за змістом п.п 1.1., 2.1., якого позивач зобовязався передати у власність ДП „Дослідне господарство „Андріївське” комбікорм 55-10/9 у обсягах, що визначені у накладних, а відповідач, в свою чергу, прийняв на себе зобовязання з оплати придбаного комбікорму на умовах даної угоди. Договір укладено на строк до 10.12.2010р.

Крім того, 05.01.2011р. між сторонами по справі було укладено ще одну угоду договір купівлі-продажу № 6/1, за яких ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” прийняв на себе зобовязання передати належний йому товар комбікорм у кількості 19,920 тон, загальною вартістю 54979,20 грн. з урахуванням ПДВ, а ДП „Дослідне господарство „Андріївське” зобовязалось прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Строк дії договору купівлі-продажу № 6/1 від 05.01.2011р. до 01.08.2011р.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями п.п. 3.1, 3.5, 5.1 договорів купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р., зміст яких є ідентичним, передбачено, що передача товару Покупцю здійснюється в повному обсязі або частками згідно письмової або усної заявки. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється необхідними документами (видатковою накладною, актом приймання-передачі). Одним із обовязків Продавця за даними договорами визначено передачу товару, визначеного договорами, Покупцю.

В силу положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як наголошує позивач, ним були належним чином виконані прийняті на себе за договорами купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р. зобовязання з передачі у власність ДП „Дослідне господарство „Андріївське” комбікорму різних видів у загальній кількості 252760 кг сукупною вартістю 666193,60 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 4903 від 25.11.2010р., № 5241 від 21.12.2010р., № 5260 від 22.12.2010р., № 4764 від 15.11.2010р., № 4759 від 12.11.2010р., № 4394 від 14.10.2010р., № 4314 від 08.10.2010р., № 4306 від 08.10.2010р., № 3985 від 17.09.2010р., № 3972 від 16.09.2010р., № 3542 від 20.08.2010р., № 3515 від 18.08.2010р., № 3493 від 17.08.2010р., № 2174 від 21.05.2010р., № 2098 від 18.05.2010р., № 1203 від 01.07.2011р., №1264 від 06.07.2011р., № 1281 від 07.07.2011р., № 1094 від 23.06.2011р., № 1048 від 17.06.2011р., № 1000 від 14.06.2011р., № 989 від 14.06.2011р., № 912 від 06.06.2011р., № 911 від 06.06.2011р., № 782 від 30.05.2011р., № 742 від 25.05.2011р., № 738 від 25.05.2011р., № 709 від 23.05.2011р., № 705 від 23.05.2011р., № 696 від 20.05.2011р., № 664 від 18.05.2011р., № 652 від 18.05.2011р., № 623 від 17.05.2011р., № 563 від 13.05.2011р., № 560 від 13.05.2011р., № 520 від 11.05.2011р., № 455 від 06.05.2011р., № 444 від 05.05.2011р., № 435 від 05.05.2011р., № 303 від 21.04.2011р., № 288 від 20.04.2011р., № 191 від 14.04.2011р., № 94 від 05.04.2011р., № 89 від 08.04.2011р., № 971 від 09.03.2011р., № 1248 від 24.03.2011р., № 1239 від 23.03.2011р., підписаними представниками сторін.

Згідно з п.п. 4.3, 4.6, 5.2 договорів купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р. до обовязків Покупця за даними правочинами віднесено прийняття товару, коли він має право вимагати заміни товару, та оплата товару згідно з умовами, визначеними у договорах. Формою оплати визначено платіжне доручення. Кожним із даних договорів визначено наступний остаточний термін розрахунку за придбаний товар: за договором № 93/1 від 01.07.2010р. до 01.08.2011р., за договором № 164 від 01.11.2010р. до 10.12.2010р., за договором № 6/1 від 05.01.2011р. до 01.08.2011р.

За твердженнями ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів”, відповідачем прийняті на себе зобовязання за договорами купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару виконані не були, внаслідок чого у ДП „Дослідне господарство „Андріївське” виникла заборгованість перед позивачем за придбаний товар в сумі 666193,60 грн. При цьому, позивачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 15030 грн. в якості погашення власної заборгованості перед відповідачем за придбаний згідно з накладною № 496 від 15.07.2010р. товар. Крім того, в процесі розгляду даної справи ДП „Дослідне господарство „Андріївське” частково сплатило суму спірної заборгованості в розмірі 150000 грн.

Нездійснення з боку ДП „Дослідне господарство „Андріївське” своєчасної та в повному обсязі оплати придбаного на умовах вищезазначених договорів купівлі-продажу товару і зумовило звернення ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” до суду із даним позовом, за яким, з урахуванням здійснених уточнень, висуваються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 501136,60 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі протягом періоду з 01.07.2010р. по 01.08.2011р. існували правовідносини з оплатної передачі позивачем у власність відповідача товару, врегульовані умовами договорів купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р. В свою чергу, на виконання умов названих угод, ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” було передано у власність ДП „Дослідне господарство „Андріївське” товар на загальну суму 666 193 грн., що підтверджується видатковими накладними № 4903 від 25.11.2010р., № 5241 від 21.12.2010р., № 5260 від 22.12.2010р., № 4764 від 15.11.2010р., № 4759 від 12.11.2010р., № 4394 від 14.10.2010р., № 4314 від 08.10.2010р., № 4306 від 08.10.2010р., № 3985 від 17.09.2010р., № 3972 від 16.09.2010р., № 3542 від 20.08.2010р., № 3515 від 18.08.2010р., № 3493 від 17.08.2010р., № 2174 від 21.05.2010р., № 2098 від 18.05.2010р., № 1203 від 01.07.2011р., №1264 від 06.07.2011р., № 1281 від 07.07.2011р., № 1094 від 23.06.2011р., № 1048 від 17.06.2011р., № 1000 від 14.06.2011р., № 989 від 14.06.2011р., № 912 від 06.06.2011р., № 911 від 06.06.2011р., № 782 від 30.05.2011р., № 742 від 25.05.2011р., № 738 від 25.05.2011р., № 709 від 23.05.2011р., № 705 від 23.05.2011р., № 696 від 20.05.2011р., № 664 від 18.05.2011р., № 652 від 18.05.2011р., № 623 від 17.05.2011р., № 563 від 13.05.2011р., № 560 від 13.05.2011р., № 520 від 11.05.2011р., № 455 від 06.05.2011р., № 444 від 05.05.2011р., № 435 від 05.05.2011р., № 303 від 21.04.2011р., № 288 від 20.04.2011р., № 191 від 14.04.2011р., № 94 від 05.04.2011р., № 89 від 08.04.2011р., № 971 від 09.03.2011р., № 1248 від 24.03.2011р., № 1239 від 23.03.2011р.

Прийняття товару за названими накладними підтверджується підписами його представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якими здійснювалось приймання переданого ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” на підставі довіреностей серії ЯПТ № 575495 від 04.03.2011р., серії 12 ААВ № 539861 від 04.04.2011р., серії 12 ААВ № 539866 від 20.04.2011р., серії 12 ААВ № 539871 від 04.05.2011р., серії 12 ААВ № 539884 від 01.06.2011р., серії ААА № 395289 від 12.05.2010р., серії ААА № 395293 від 20.05.2010р., серії ААА № 394431 від 11.08.2010р., серії ЯПТ № 575458 від 06.10.2010р., серії ЯПТ № 575470 від 11.11.2010р., серії ЯПТ № 575480 від 21.12.2010р. товару.

Однак прийняття товару за накладними № 1094 від 23.06.2011р. та № 1048 від 17.06.2011р. здійснювалось названими представниками відповідача за відсутності у них на це відповідних довіреностей, тобто неупоноваженими на це особами. З цього приводу господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 244 ЦК України встановлено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно зі ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Отже, з урахуванням того, що будь-яка юридична особа здійснює свої цивільні та інші права і обовязки виключно через правовідносини представництва, прийняття товарів, що відвантажуються на адресу юридичної особи, має здійснювати уповноважений на це довіреністю або актом юридичної особи представник. Більш того, положеннями п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99, передбачено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, за відсутності у особи, яка приймає товарно-матеріальні цінності від імені юридичної особи, відповідної довіреності, такий представник не має права вчиняти правочин щодо прийняття товару в інтересах юридичної особи. З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що товар за накладними № 1094 від 23.06.2011р. та № 1048 від 17.06.2011р. був прийнятий від імені ДП „Дослідне господарство „Андріївське” особою без відповідного обсягу повноважень.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В процесі розгляду даної справи відповідачем не висувалось будь-яких заперечень з приводу прийняття товару за названими накладними, більш того, заборгованість за прийнятий комбікорм у повному обсязі була визнана з боку ДП „Дослідне господарство „Андріївське”, про що свідчить відповідна заява останнього від 14.11.2011р. Таким чином, суд дійшов висновку про схвалення відповідачем правочину щодо прийняття товару за накладними, що був вчинений від його імені неуповноваженою особою. Про схвалення даного правочину свідчить і часткове погашення спірної суми заборгованості з боку ДП „Дослідне господарство „Андріївське”.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про доведеність факту передання ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” у власність ДП „Дослідне господарство „Андріївське” та прийняття останнім комбікорму у загальній кількості 252760 кг сукупною вартістю 666193,60 грн., визначеною згідно з видатковими накладними. Викладені обставини, з урахуванням положень ст.ст. 662, 664 ЦК України, свідчать про належне виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договорами купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р. щодо передачі товару у власність ДП „Дослідне господарство „Андріївське”.

Як вже наголошувалось вище по тексту рішення, положеннями п. 4.6 договорів купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р. встановлені наступні остаточні строки розрахунків за придбаний товар: за договором № 93/1 від 01.07.2010р. до 01.08.2011р., за договором № 164 від 01.11.2010р. до 10.12.2010р., за договором № 6/1 від 05.01.2011р. до 01.08.2011р.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст.ст. 530, 610 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В свою чергу, відповідачем прийняті на себе за договорами купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р. в частині здійснення своєчасної та повної оплати вартості придбаного товару у сумі 666193,60 грн. у визначені угодами строки, встановлені для оплати проданого протягом терміну їх дії товару, виконані належним чином не були. В свою чергу, часткове погашення наявної у ДП „Дослідне господарство „Андріївське” суми заборгованості перед позивачем на суму 150000 грн. згідно з платіжними дорученнями № 195 від 20.10.2011р. та № 254 від 02.12.2011р. було здійснено значно пізніше визначених угодами сторін строків виконання даних грошових зобовязань. За переконанням суду, викладене свідчить про порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань, тобто невиконання їх у встановлений угодою строк, та дозволяє суду дійти висновку про наявність у ДП „Дослідне господарство „Андріївське” заборгованості перед позивачем за придбаний товар на загальну суму 516193,60 грн.

З урахуванням здійсненого позивачем зарахування однорідних вимог на суму 15030,00 грн. згідно з накладною № 496 від 15.07.2010р., суд доходить висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” про стягнення заборгованості в заявленому розмірі на суму 501 136,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ДП „Дослідне господарство „Андріївське” перед ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів”, яка виникла на підставі договорів купівлі-продажу № 93/1 від 01.07.2010р., № 164 від 01.11.2010р., № 6/1 від 05.01.2011р., на загальну суму 501136,60 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позову ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів у повному обсязі на суму 501136,60 грн., яка підлягає стягненню з ДП „Дослідне господарство „Андріївське” відповідно до ст.ст. 11, 237, 244, 246, 241, 509, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 629 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України.

При цьому, розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання даного рішення, викладене у заяві про визнання позову від 14.11.2011р., строком на шість місяців, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування підстав надання розстрочки виконання судового рішення відповідачем було покладено лише одне твердження про скрутний фінансовий стан ДП „Дослідне господарство „Андріївське” на момент вирішення даного спору.

В силу положень п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333„Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Проаналізувавши обставини, покладені в основу тверджень відповідача про наявність підстав для надання розстрочки виконання судового рішення по даній справи, господарський суд зазначає, що твердження про скрутний фінансовий стан ДП „Дослідне господарство „Андріївське” взагалі не підтверджені будь-якими доказами. За переконанням суду, сам лише факт наявності заборгованості перед позивачем у значній сумі не може бути підставою для надання розстрочки виконання судового рішення по даній справі, оскільки ДП „Дослідне господарство „Андріївське” здійснило прийняття цього товару, мало можливість використання придбаного комбікорму у своїй господарській діяльності та, відповідно, отримати прибуток, за рахунок якого і погасити спірну суму заборгованості. За відсутності виключних обставин, що підтверджують тимчасову неможливість виконання судового рішення по даній справі, так само і відсутності взагалі будь-яких доказів скрутного фінансового стану відповідача, суду не вбачаються правові підстави для надання розстрочки виконання рішення суду строком на шість місяців, у звязку з чим відповідне клопотання ДП „Дослідне господарство „Андріївське” задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, господарський суд керуючись ст.ст. 44, 49 ГПК України, вважає за необхідне витрати зі сплати державного мита в сумі 6511,63 грн., виходячи з первісної редакції позовних вимог ПАТ „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” та відповідної ціни позову, покласти на відповідача, оскільки даний спір виник внаслідок його неправильних дій, що в тому числі підтверджується частковим погашенням спірної суми заборгованості з боку ДП „Дослідне господарство „Андріївське” в процесі вирішення даного спору, З названих підстав на відповідача покладаються в повному обсязі витрати, повязані з оплатою послуг на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 11, 237, 244, 246, 241, 509, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 629 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 44-49, 68, 75, 82-88, 121 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське” національної академії аграрних наук України /67742, Одеська область, Білгород Дністровський район, село Андріївка, вул. Леніна, буд. 58, код ЄДРПОУ 00855308/ на користь публічного акціонерного товариства „Білгород Дністровський комбінат хлібопродуктів” /67700, Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, код ЄДРПОУ 00952120, р/р 26007301544290 у ПАТ ПІБ м. Одеса. МФО 328135/ суму заборгованості в розмірі 501136 грн. 60 коп. /пятсот одна тисяча сто тридцять шість грн. 60 коп./, витрати на оплату державного мита в сумі 6511 грн. 63 коп. /шість тисяч пятсот одинадцять грн. 63 коп./, витрати на оплату послуг з ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 28.12.2011р.

Суддя Желєзна С.П.