Рішення № 20723542, 11.01.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-5603/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 вересня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіБойчука О.В.

секретаряКондратів Х.І.,

представника позивача Рокетської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №IFІAАE00000746 від 21.09.2007 року в сумі 26180,75 дол. США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/58 від 15.02.2011 року еквівалентно 207 746 грн. 87 коп., посилаючись на те, що 21.09.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав в позивача кредит в розмірі 33 619,58 доларів США з терміном погашення до 20.09.2012 року зі сплатою за користування кредитом 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення зобовязань за кредитним договором станом на 17.03.2011 року за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 26 180,75 дол. США, а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 18 373,24 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 5 085,87 дол. США, заборгованість по комісії в розмірі 586,67 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 2 134,97 дол. США. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язань є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, банку має право згідно з умовами договору застави транспортного засобу звернути стягнення на предмет застави.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялася у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

21.09.2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №IFІAАE00000746 (а.с. 9-10), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 33 619,60 дол. США та зобов'язався погасити кредит до 20.09.2012 року. Умовами п.п. 3.1, 7.1. кредитного договору встановлено розмір процентів за користування кредитом, який становить 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно п. 7.1. договору позичальник зобовязався сплачувати банку кошти для погашення заборгованості за кредитним договором щомісячно з 21 по 25 число кожного місяця в сумі 585,00 доларів США.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №IFІAАE00000746 від 21.09.2007 року (а.с. 4-5).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору у випадку порушення позичальником будь-якого зобовязання позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення.

Згідно з п. 2.3.3. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди та відсотків за його використання.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 17.03.2011 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №IFІAАE00000746 від 21.09.2007 року, відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 26 180,75 дол. США, а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 18 373,24 дол. США, заборгованість за відсотками в розмірі 5085,87 дол. США, заборгованість з комісії в розмірі 586,67 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 2 134,97 дол. США.Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 21.09.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 21.09.2007 року укладено договір застави рухомого майна (а.с. 11-12), відповідно до п.п. 6, 34.4. якого відповідач передав у заставу ЗАТ КБ “ПриватБанк” транспортний засіб марки Mitsubishi Galant 2.4, 2005 року випуску, тип ТЗ легковий cедан-В, кузов НОМЕР_3, обєм двигуна 2351, державний номер НОМЕР_1, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.09.2007 року належить ОСОБА_2.

Згідно п.п. 9, 34.5. договору застави рухомого майна заставна вартість предмету застави складає 161 600 грн. 00 коп. Відповідно до п. 15.1 вказаного договору заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задовольнити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №IFІAАE00000746 від 21.09.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_2, в сумі 207746 грн. 87 коп., що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/58 від 15.02.2011 року еквівалентно 26180,75 доларам США, на предмет застави згідно договору застави рухомого майна від 21.09.2007 року - транспортний засіб марки Mitsubishi Galant 2.4, 2005 року випуску, тип ТЗ легковий cедан-В, кузов НОМЕР_3, обєм двигуна 2351, державний номер НОМЕР_1, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.09.2007 року належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 1 700 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.