Вирок № 20711456, 04.01.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/1-407/11

ВИРОК

іменем України

"04" січня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Каракадько Ю.В.,

з участю прокурора Арделі А.М.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Врадіївка Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, сімейний стан не одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, не маючого судимості відповідно до п.1 ст.89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.307 КК України

В С Т А Н О В И В :

26 жовтня 2011 року біля 11 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Жовтневої революції в районі автобусної зупинки “Вознесенський міжміський автовокзал” підсудний ОСОБА_2 намагався збути наркотичний засіб канабіс /марихуану/ загальною вагою в перерахунку на висушену речовину 79,265 грама, який незаконно зберігав при собі, в полімерному пакунку громадянину ОСОБА_3 за грошову винагороду в сумі 1500 гривень 00 копійок, але свій злочинний намір, тобто незаконний збут наркотичного засобу канабісу, підсудний ОСОБА_2 довести до кінця не зміг, від причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками міліції, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП., а наркотичний засіб, який підсудний ОСОБА_2 намагався збути громадянину ОСОБА_3 був вилучений працівниками міліції в ході особистого обшуку підсудного ОСОБА_2.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним повністю, та підтвердив факт скоєння ним закінченого замаху на цей злочин, при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив закінчений замах на злочин, та щиро розкаюється в скоєному. Гроші йому були потрібні для лікування його двох малолітніх дітей, які є інвалідами дитинства.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 встановлені судом обставини вчинення закінченого замаху на злочин підсудним, підтверджується дослідженими в судовому засіданні:

-висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів №1619 від 03.11.2011 року, згідно якого надана на експертизу рослинна маса, вилучена у підсудного ОСОБА_2 є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, його маса у перерахунку на висушену речовину становила 79,265 грама. /а.с.23-29/.

-постановою про визнання та долучення до кримінальної справи речових доказів: полімерний пакунок з наркотичним засобом канабісом та склянкою за допомогою якої підсудний ОСОБА_2 мав намір відміряти кількість наркотичного засобу при збуті. /а.с.62-63/.

Суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів, у відношенні тих фактичних обставин, які нікім не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду справи.

Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини підсудного ОСОБА_2.

Суд знаходить доведеною вину підсудного ОСОБА_2 та кваліфікує його умисні дії за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.307 КК України, тобто як закінчений замах на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2, які викладені у вигляді того, що він 26 жовтня 2011 року біля 07 годин з метою придбання наркотичного засобу, прибув до залізничих колій, що знаходяться в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та ведуть до ТОВ “Фасад” та піщаного кар`єру, де з кущів рослин коноплі нарвав сухе листя та суцвіття, яке на місці подрібнив за допомогою пальців рук, тим самим виготовив наркотичний засіб канабіс загальною вагою в перерахунку на висушену речовину 79,265 грама, який незаконно зберігав при собі, в полімерному пакунку з метою збуту, кваліфіковані як незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту.

Дослідивши в судовому засіданні докази по кримінальній справі, представлені органом досудового слідства, та докази здобуті під час судового слідства, вислухавши покази підсудного ОСОБА_2, суд приходить висновку, що пред`явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення в цій частині не знайшло свого підтвердження.

Дії підсудного ОСОБА_2 в цій частині не кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України ні органом досудового слідства, ні державним обвинувачем в судовому засіданні.

Кримінальну справу порушено лише за ознаками ч.2 ст.15- ч.2 ст.307 КК України, за фактом закінченого замаху на незаконний збут наркотичних засобів. /а.с.1/.

Кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за фактом незаконного придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту відносно підсудного ОСОБА_2 порушено не було.

Відповідно до ст.275 КПК України розгляд кримінальної справи відносно підсудного ОСОБА_2 можливий провадитися тільки в межах пред`явленого йому обвинувачення.

В разі необхідності доповнити чи змінити пред`явлене обвинувачення, або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню за ч.2 ст.307 КК України, суд додержувався правил, установлених в ст. ст. 276, 277 КПК України.

Внаслідок даних обставин, дії підсудного ОСОБА_2, які не були кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, не можуть бути кваліфіковані судом за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, і тому підлягають виключенню із обвинувачення підсудного ОСОБА_2.

При визначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд в якості обставин, які пом`якшують йому покарання, визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю скоєного ним закінченого замаху на злочин, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин, викликаних хворобою двох його малолітніх дітей, які є інвалідами з дитинства, та необхідністю проведення їх лікування, пов`язаного із значними затратами грошових коштів.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.

При визначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним закінченого замаху на злочин, особу та умови життя підсудного, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я підсудного, та членів його родини, стать та вік підсудного, рівень культури та освіти, те що він позитивно характеризується за місцем проживання, не має судимостей.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним ОСОБА_2 закінченого замаху на злочин, з урахуванням даних, що характеризують підсудного, суд приходить до висновку про можливість призначення основного покарання за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.307 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.307 КК України.

З урахуванням всіх обставин кримінальної справи, суд вважає, що підсудному ОСОБА_2 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, та не знаходить підстав для можливості призначення йому покарання із застосуванням випробування, відповідно до ст.75 КК України.

Суд вважає, що даний вид покарання у виді позбавлення волі відносно підсудного ОСОБА_2 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Питання про речові докази, підлягають вирішенню відповідно до п.3 ч.1 ст.81 КПК України. /а.с.62, 63/.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України судові витрати покладаються на засудженого, та підлягають стягненню, з врахуванням при цьому ступіні вини та майнового стану засудженого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України в виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, обчислюючи строк відбуття покарання з дня його взяття під варту.

Засудженому ОСОБА_2 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без зміни підписку про невиїзд.

Речові докази по кримінальній справі:

-полімерний пакунок з наркотичним засобом канабісом, а також скляний стакан, які передані на зберігання в камеру збереження речових доказів Вознесенського МВ УМВС, відповідно до корінця квитанції №57 від 24 листопада 2011 року знищити. /а.с.62, 63/.

Судові витрати стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, УДК в Миколаївській області р/р 31251272210005 код платежа 25574110, МФО 826013:

-562 /п`ятсот шістдесят дві/ гривні 80 копійок за проведення судової хімічної експертизи №1619 від 03.11.2011 року /а.с.23/.

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту одержання копії вироку.

Суддя: О. Е. Дробинський