Постанова № 20703392, 20.12.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 5015/4265/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Галицька фармацевтична компанія»від 10.10.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2011 р.

у справі № 5015/4265/11

за позовом ПАТ «Укргазпромбанк», м.Київ

до ТзОВ «Галицька фармацевтична компанія», м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТзОВ «Регіональна аптечна база «Данфарм», м.Львів

про стягнення 3747945 грн., у т.ч. 3600000 грн. основного боргу, 147945, 2 грн. процентів, за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (представник, довіреність № 78 від 01.09.2011 р. у матеріалах справи, а.с.98, Том 1),

ОСОБА_2 (представник, довіреність № 77 від 22.08.2011 р. у матеріалах справи, а.с.135, Том 1);

від відповідача ОСОБА_3 (представник, довіреність від 15.08.2011 р. б/н у матеріалах справи, а.с.45, Том 1);

від третьої особи не з»явився

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від жодної зі сторін у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р., 06.12.2011 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.09.2011 р. у справі № 5015/4265/11 (суддя Запотічняк О.Д.) позов задоволено повністю за підставністю й обґрунтованістю, стягнуто 3747945 грн., у т.ч. 3600000 грн. основного боргу, 147945, 2 грн. процентів, за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною для його реалізації, визначеної суб»єктом оціночної діяльності суб»єктом господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. № 2658-III та Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, а саме: на нерухоме майно, що належить відповідачу ТзОВ «Галицька фармацевтична компанія»:

- будівлі заг. пл.337, 1 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Рудненська, 12: гараж, позначений у плані під літерою «Ж-1», пл.140, 9 кв.м; навіс-склад, позначений в плані під літерою «З-1», пл.196, 2 кв.м.;

- адміністративно-складську будівлю під літ.Д-3 заг. пл.1327, 4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Рудненська, 12 (а.с.215-220, Том 1).

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, де просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що господарським судом зроблено безпідставний висновок щодо неприпинення іпотечних договорів від 10.07.2009 р. і 14.05.2010 р.; 14.04.2011 р. Господарським судом Львівської області було порушено справу про банкрутство ТзОВ «Регіональна аптечна база «Данфарм», проте позивач з заявою щодо грошових вимог до третьої особи в даній справі № 5015/4265/11 не звертався, вимоги банку відносяться до вимог конкурсних кредиторів, тому їх слід вважати погашеними; господарським судом безпідставно відмовлено у призначенні судово-почеркознавчої експертизи щодо дійсності підпису директора ТзОВ «Регіональна аптечна база «Данфарм»Говзана Тараса Дмитровича; суд першої інстанції не зупинив провадження у справі до вирішення іншої справи № 5015/4414/11 за позовом ТзОВ «Галицька фармацевтична компанія»до ПАТ «Укргазпромбанк»про припинення правовідносин за договорами від 10.07.2009 р. і 14.05.2010 р.; Господарським судом Львівської області безпідставно стягнуто 25000 грн. витрат, пов»язаних з оплатою послуг адвоката.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 липня 2009 року між ПАТ «Укргазпромбанк»(кредитодавець за договором, позивач у справі) в редакції додаткової угоди № 5 (а.с.13, Том 1) та ТзОВ «Регіональна аптечна база «Данфарм»(позичальник за договором, третя особа в справі) був укладений договір банківського кредиту (кредитна лінія) № 1-КЛ/09-Л2 (далі - договір) (а.с.4-10, Том 1).

Відповідно до п.1.1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 14.05.2010 р. (а.с.11-12, Том 1) ліміт граничної заборгованості за кредитною лінією встановлений у сумі 3600000 грн.

Згідно з п.1.1.3 договору процентна ставка за користування кредитними коштами становить 20 % річних.

Пунктом 1.1.8 договору в редакції додаткової угоди № 1 (а.с.11-12, Том 1) встановлений графік погашення кредиту (зменшення суми граничної заборгованості за кредитною лінією), граничний термін погашення кредиту визначений до 08.07.2011 р.

З метою забезпечення виконання зобов»язань за договором 10.07.2009 р. (а.с.18-21, Том 1) і 14.05.2010 р. (а.с.14-17, Том 1) між ВАТ Акціонерним банком «Укргазпромбанк»(іпотекодержатель) і ТзОВ «Галицька фармацевтична компанія»(іпотекодавець) були укладені 2 іпотечні договори, предметом яких є

- нежитлові будівлі заг. пл.1310, 2 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Рудненська, 12, а саме: адміністративно-складська будівля, позначена в плані під літерою «Д-2», пл.973, 1 кв.м; гараж, позначений в плані під літерою «Ж-1», пл.140, 9 кв.м; навіс-склад, позначений в плані під літерою «З-1», пл.196, 2 кв.м. На момент укладення договору від 10.07.2009 р. в будівлі літерою «Д-2»проводиться надбудова;

- будівлі заг. пл.337, 1 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Рудненська, 12: гараж, позначений у плані під літерою «Ж-1», пл.140, 9 кв.м; навіс-склад, позначений в плані під літерою «З-1», пл.196, 2 кв.м.

Право власності на адміністративно-складську будівлю за літ.Д-3 заг. пл.1327, 4 кв.м зареєстровано за ТзОВ «Галицька фармацевтична компанія», що підтверджується витягом № 25695053 від 26.03.2010 р. (а.с.183, Том 1).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2011 р. у справі № 5015/4265/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Галицька фармацевтична компанія»- без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов договору за заявами позичальника про надання траншу кредиту від 10.07.2009 р. вих.№ 48 на суму 625000 грн. (а.с.105, Том 1) банком перераховано суму кредиту в розмірі 625000 грн., що підтверджується розпорядженням № 3-КЛ-Л2 від 10.07.2009 р. про видачу кредиту (а.с.106, Том 1) та меморіальним ордером № 1796 від 10.07.2009 р. (а.с.107, Том 1);

від 16.07.2009 р. вих.№ 49 на суму 300000 грн. (а.с.108, Том 1) 300000 грн., що підтверджується розпорядженням № 4-КЛ-Л2 від 16.07.2009 р. про видачу кредиту (а.с.109, Том 1) та меморіальним ордером № 1078 від 16.07.2009 р. (а.с.110, Том 1);

від 20.07.2009 р. вих.№ 53 на суму 300000 грн. (а.с.111, Том 1) 700000 грн., що підтверджується розпорядженням № 5-КЛ-Л2 від 20.07.2009 р. про видачу кредиту (а.с.112, Том 1) та меморіальним ордером № 774 від 20.07.2009 р. (а.с.113, Том 1);

від 27.07.2009 р. вих.№ 55 на суму 275000 грн. (а.с.114, Том 1) 275000 грн., що підтверджується розпорядженням № 6-КЛ-Л2 від 27.07.2009 р. про видачу кредиту (а.с.115, Том 1) та меморіальним ордером № 1154 від 27.07.2009 р. (а.с.116, Том 1);

від 03.08.2009 р. вих.№ 56 на суму 275000 грн. (а.с.117, Том 1) 275000 грн., що підтверджується розпорядженням № 7-КЛ-Л2 від 03.08.2009 р. про видачу кредиту (а.с.118, Том 1) та меморіальним ордером № 2338 від 03.08.2009 р. (а.с.119, Том 1);

від 05.08.2009 р. вих.№ 61 на суму 825000 грн. (а.с.120, Том 1) 825000 грн., що підтверджується розпорядженням № 8-КЛ-Л2 від 05.08.2009 р. про видачу кредиту (а.с.121, Том 1) та меморіальним ордером № 1427 від 05.08.2009 р. (а.с.122, Том 1);

від 14.05.2010 р. вих.№ 27 на суму 600000 грн. (а.с.123, Том 1) 600000 грн., що підтверджується розпорядженням № 1-КЛ-Л2 від 14.05.2010 р. про видачу кредиту (а.с.124, Том 1) та меморіальним ордером № 2778 від 14.05.2010 р. (а.с.125, Том 1);

Крім первинних документів про видачу кредиту на загальну суму 3600000 грн., така підтверджується і наявною в матеріалах справи банківською випискою з 01.01.2009 р. по 15.07.2011 р. (а.с.22-28, Том 1).

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У матеріалах справи відсутні докази погашення кредиту в сумі 3600000 грн. Відповідач не спростував документально її відсутність під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про її погашення.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов”язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

На підставі п.1.1.3 договору позивачем нараховано відповідачу 147945, 2 грн. процентів. Наявність заборгованості по сплаті 147945, 2 грн. процентів підтверджується і наявною в матеріалах справи банківською випискою з 01.01.2009 р. по 15.07.2011 р. (а.с.31-37, Том 1). Її відсутність не спростована відповідачем у порядку, передбаченому ст.33 ГПК України.

Відповідно до пунктів 9.1 іпотечних договорів в разі невиконання (у т.ч. неналежного виконання) зобов»язань за кредитним договором та/або цими договорами іпотекодержатель має право достроково стягнути наданий кредит, нараховані проценти та задоволити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Це право банку також походить із змісту ч.ч.1, 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 898-ІУ), відповідно до якої в разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Частиною 1 статті 39 Закону № 898-ІУ встановлено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону № 898-ІУ реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.58 Закону № 606-ХІУ визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Покликання апелянта на погашення вимог банку через віднесення останніх до вимог конкурсних кредиторів у зв»язку з порушенням 14.04.2011 р. Господарським судом Львівської області справи про банкрутство ТзОВ «Регіональна аптечна база «Данфарм»(а.с.50-51, Том 1) і незверненням позивача з заявою щодо грошових вимог до третьої особи в даній справі № 5015/4265/11 є безпідставні, так як відповідно до п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів"" від 24.11.2011 р. № 01-06/1642/2011 порушення справи про банкрутство боржника та пропущення кредитором строку заявлення вимог до нього у цій справі не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором (постанова від 24.10.2011 р. N 10/1946).

Крім того, як зазначалося вище, таке право банку передбачено іпотечними договорами та Законом № № 898-IV.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2011 р. у справі № 5015/4265/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Галицька фармацевтична компанія»- без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин