Постанова № 20703343, 22.12.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 5015/5019/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддівЮркевича М.В.

Желіка М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 03.11.11

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.11

у справі № 5015/5019/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фінексбанк», м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Трускавець, Львівська область

про зобовязання ФО-підприємця ОСОБА_3 передати Державний акт серії ЯГ № 511114, виданий 07.09.06 Трускавецьким міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 09.06.06 ВСХ № 478024, реєстр. № 1060, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020644600024, на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1, загальною площею 0,0657 га ПАТ «Фінексбанк».

за участю представників:

від позивача не зявився (належно повідомлений про час та місце судового засідання);

від відповідача ОСОБА_3 підприємець, ОСОБА_4 представник.

Розпорядженням голови суду від 22.12.11 до складу судової колегії було внесено зміни, замість судді Михалюк О.В. було введено суддю Юркевича М.В.

Права та обовязки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, розяснено, заяви про відвід суддів та клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.11 у справі № 5015/5019/11 (суддя Станько Л.Л.) позовні вимоги задоволено повністю, зобовязано фізичну особа-підприємця ОСОБА_3 передати Державний акт серії ЯГ № 511114, виданий 07.09.2006р. Трускавецьким міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 09.06.2006 ВСХ № 478024, реєстр.№1060, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020644600024, на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0657 га ПАТ «Фінексбанк».

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не погоджується з даним рішенням суду, тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі та у доповненнях до апеляційної скарги зазначає про те, що на земельній ділянці площею 0,0657 га, на яку звернено стягнення за рішенням суду, крім приміщення, що є у власності банку, знаходиться майно, яке фактично належить відповідачу на праві власності. На підтвердження своїх доводів, скаржником було подано суду належним чином засвідчені копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно приміщення магазину з прибудовою загальною площею 242,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1, приміщення, 2, видане 30.11.11 виконавчим комітетом Трускавецької міської ради, та витяг про державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно.

Крім того, скаржник зазначає про те, що до нього банк з вимогою про надання державного акту для оформлення права власності на земельну ділянку не звертався, а також зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає у незадоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд справи без його участі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з урахуванням наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарським судом Львівської області від 08.12.09 у справі № 6/177 (яке набрало законної сили) за позовом ВАТ «Фінексбанк»до ФО-підприємця ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності, позов задоволено повністю та звернуто стягнення на предмет іпотеки та визнано право власності на предмет іпотеки за позивачем, а саме:

-Земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1 (девять, літера “а”), загальною площею 0,0657 (нуль цілих шістсот пятдесят сім десятитисячних) гектара, кадастровий номер 4611500000:03:006:0007, цільове призначення (використання) земельної ділянки обслуговування торгового павільйону;

-Обєкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1 (девять, літера “а”), загальною площею 0,0657 (нуль цілих шістсот пятдесят сім десятитисячних) гектара, кадастровий номер 4611500000:03:006:0007, для обслуговування торгового павільйону, літера Б1;

-Нежиле приміщення, магазин № 3, літера А1, загальною площею 337,4 (триста тридцять сім цілих чотири десятих) кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1 (девять, літера “а”).

На виконання даного рішення судом видано наказ від 12.01.10 № 6/177.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводятьсязнову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено судом першої інстанції КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»виконало рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.09 у справі № 6/177 в частині здійснення реєстрації права приватної власності ПАТ «Фінексбанк»на обєкт незавершеного будівництва та на нежиле приміщення.

Натомість, як зазначає позивач, виконання рішення суду в частині реєстрації права власності ПАТ «Фінексбанк»на предмет іпотеки земельну ділянку стало неможливим через відмову ФО - підприємця ОСОБА_3 надати оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку для оформлення права власності ПАТ «Фінексбанк».

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 4-5 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на усій території України.

Відповідно до умов іпотечного договору від 25.07.07, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за № 219д, земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1, загальною площею 0,0657 га, яка належить іпотекодавцю (відповідач у справі) на підставі Державного акту на право власності серія ЯГ № 511114, виданого 07.09.06 Трускавецькою міською радою на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 09.06.06 ВСХ № 478024, реєстр. №1060, є предметом іпотеки, який був переданий іпотекодавцем (підприємцем ОСОБА_3) іпотекодержателю (ПАТ «Фінексбанк») в забезпечення виконання основного зобовязання (укладеного між ними кредитного договору № К/111-0000 від 24.07.07).

Згідно з п. 4.1. наказу Держкомзему від 04.05.99 № 43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», власники земельних ділянок, зберігають видані їм державні акти і договори як документи періодичного використання.

Звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора є підставою припинення права власності на земельну ділянку, відповідно до статті 140 ЗК України.

Згідно з п. «ґ»ч.1 ст.143 ЗК України у разі примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки у судовому порядку здійснюється примусове припинення прав на земельну ділянку.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ЗК України при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Таким чином, укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем та нотаріально посвідчений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, з долученим до нього державним актом на право власності на земельну ділянку іпотекодавця з відміткою нотаріуса, що посвідчив зазначений договір та відміткою територіального органу земельних ресурсів за місцем розташування земельної ділянки про перехід права власності на земельну ділянку, вважатиметься правовстановлюючим документом на земельну ділянку іпотекодержателя.

Згідно з ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.09 у справі № 6/177звернено стягнення на предмет іпотеки та визнано право власності ПАТ «Фінексбанк»на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1, загальною площею 0,0657 га для обслуговування торгового павільйону, нежитлове приміщення та обєкт незавершеного будівництва.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином, враховуючи той факт, що рішення Господарського суду Львівської області, яке набрало законної сили та є обовязковим до виконання на всій території України, було визнано право власності позивача у справі на предмет іпотеки - земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1, загальною площею 0,0657 га, та з метою належного оформлення правовстановлюючих документів позивачу на цю земельну ділянку, необхідним є наявність державного акту на право власності на земельну ділянку, що зберігається у скаржника.

Відтак, позовні вимоги є підставними та законними, а тому підлягають до задоволення.

Доводи скаржника стосуються по суті визнання за ним права на земельну ділянку, на якій знаходиться збудоване ним та зареєстроване 30.11.11. нерухоме майно площею 242,8 кв.м приміщення №2.

Проте, як зазначено вище, право власності на земельну ділянку площею 0,0657 га за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1, перейшло від відповідача до позивача за рішенням суду, яке набрало законної сили 06.07.10 відповідно до постанови Вищого господарського суду України по справі № 6/177, а тому не може бути предметом розгляду у даній справі чи іншій справі відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Спір при його наявності щодо доступу до належного відповідачу майна може бути вирішений відповідно до норм глави 16 ЗК України і не розглядається у даній справі.

Щодо посилань скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то такі є безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 01.09.11 справу було призначено до розгляду на 27.10.11, тобто сторони не були обмежені у користуванні своїми процесуальними правами. Відповідачем у справі в переддень судового засідання було подано суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з сімейними обставинами. Суд першої інстанції правомірно, керуючись положеннями ст.ст. 75, 77 ГПК України, розглянув справу без участі представника відповідача.

Щодо доводів скаржника про те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про надання державного акту на земельну ділянку, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами; встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування такого.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.11 у справі № 5015/5019/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.