Постанова № 20692884, 08.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р.справа № 2а/0470/5745/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Мельника В.В.

суддів:

за участі секретаря :Пасічника Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. у справі № 2а/0470/5745/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз» до про Дніпропетровської митниці визнання недійсними податкових повідомлень,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз» ( далі по тексту позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці (далі по тексту відповідач) з позовними вимогами: - про визнання недійсним податкового повідомлення форми «Р»від 05.05.2011 року № 60 про визначення суми податкового зобов'язання за митом на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 1 378 665,39 грн.; - про визнання недійсним податкового повідомлення форми «Р»від 05.05.2011 року № 61 про визначення суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 275 733,07 грн. (а.с.2-9).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/0470/5745/11 (а.с. 1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що 11 квітня 2011 року Дніпропетровською митницею було складено Акт № Н15\11\110000000\31761141 про проведення перевірки стану дотримання TOB «Корпорація «Агро-Союз»законодавства України з питань митної справи. На підставі акту були винесені податкові повідомлення № 60, 61 від 05.05.2011 року. Позивач вважає, що Дніпропетровська митниця не мала права проводити документальну невиїзну перевірку суб'єктів господарювання згідно ст.69,40,41 Митного кодексу України, такий порядок встановлений лише Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №71. Повідомлення № 60, 61 прийняті відповідачем необгрунтовано, оскільки при здійсненні митного оформлення Дніпропетровська митниця підтвердила код товару за УКТЗЕД, визначений позивачем у ВМД, і рішення відповідача про визначення коду товару в силу вимог ч.2 ст.313 Митного кодексу України були обов'язковими для позивача під час здійснення митного оформлення товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. у справі № 2а/0470/5745/11 в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз»до Дніпропетровської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень - відмовлено.. (суддя Парненко В.С..) (а.с. 232-234).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, тому в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, не свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається як на їх обґрунтування.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подало апеляційну скаргу, зазначаючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. №314, в тому числі заходи щодо перевірки правильності класифікації та кодування товарів та приймає рішення про необхідність направлення запиту до Відділу контролю митної вартості та класифікації товарів відповідної митниці - для визначення коду товару.

Відповідно, якщо посадова особа Відповідача не приймала рішення про необхідність направлення запиту до Відділу контролю митної вартості та класифікації товарів відповідної митниці за певними митними деклараціями - це не свідчить про неправильність визначення саме Позивачем коду товару за УКТЗЕД. Відсутність запиту до Відділу контролю митної вартості та класифікації товарів відповідної митниці за певною митною декларацією свідчить про те, що посадова особа Відповідача при здійсненні митного оформлення за конкретною вантажною митною декларацією не вважала за необхідне направлення запиту, а самостійно підтвердила правильність визначення коду товару за УКТЗЕД на підставі наданих Позивачем документів.

На адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від Дніпропетровської митниці письмових заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідач по даній адміністративній справі, який був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду даної справи апеляційним судом, у судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не сповістив, з заявою про розгляд справи за їх відсутності не звертався.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника відповідача.

Представник позивача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Корпорація «Агро-Союз»задовольнити повністю.

В судовому засіданні, заслухавши представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Корпорація «Агро-Союз»здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів.

Відповідач Дніпропетровська митниця, у відповідності до ст..14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи. керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р.; Порядком проведення митним-органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 02.02.2011 № 71; Податковим кодексом України; Законом України «Про митний тариф»; Законом України «Про податок на додану вартість»; Законом України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Дніпропетровської митниці, на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 14.03.2011р. №178, була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотриманні TOB «Корпорація «Агро-Союз»(код ЄДРПОУ - 31761141) законодавства України з питані митної справи при митному оформленні сушарок для сільськогосподарських продуктів за період 01.04.2008р. по 21.01.2011р.

В ході камеральної перевірки був встановлений факт відсутності у позивача по даній адміністративній справі обґрунтованого підходу до визначення коду вищезазначеного товару під час його декларування.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 11 квітня 2011 року Дніпропетровською митнице було складено Акт № Н15/11/110000000/31761141 про проведення перевірки стану дотриманні TOB «Корпорація «Агро-Союз»(код ЄДРПОУ - 31761141) законодавства України з питані митної справи (надалі - Акт).

Згідно ст. 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушенні законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Відповідно до ст. 312 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює спеціальна уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, тобто Державна митна служба України.

Відповідно до статей 41 та 69 Митного кодексу України та Порядку проведення митним-органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 02.02.2011 № 71, на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 14.03.11 № 17І була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання TOB „Корпорація „Агро Союз" (код ЄДРПОУ - 31761141) законодавства України з питань митної справи при митному оформленні сушарок для сільськогосподарських продуктів в період з 01.04.08 по 21.01.11.

З матеріалів справи вбачається, що TOB „Корпорація „Агро-Союз" 15.03.11 було отримано лист Дніпропетровської митниці, щодо дати початку та місця проведення перевірки (вих. від 15.03.1: № 17-11-1/2001).

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні перевірки були використанні документи які зберігалися, згідно вимог Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМ України від 09.06.97р. № 574, у справах митниці разом з 1 - м примірником ВМД та які були зазначені у графі 44 ВМ/ „Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи".

Крім того, TOB „Корпорація „Агро-Союз" листом (вх. від 05.04.11 № 5860/7-15) були надані додаткові документи, а саме: -бюлетень № 35 служби знань та досвіду „Сушіння врожаю природною вентиляцією/низькими температурами", автор - Кенет Дж. Халлеванг; пояснення к процесу сушіння низькими температурами; ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-11050/10/0470 від 20.01.11.

Перевіркою було встановлено, що TOB „Корпорація „Агро-Союз" протягом 2008 - 2011 років заявляло до митного оформлення сушарки для сільськогосподарських продуктів: моделей 872-27 та 878-25, моделей 60 та 90, НТТ21-15-45. Nl-CO D 24380.

Були оформленні наступні ВМД:

110000003/2008/336297 110000003/2008/325746 110000003/2008/337934 110000013/2010/300202 110000013/2010/300319 110000012/2010/314493 110000013/2010/301726від 05.11.2008

від 14.08.2008

від 21.11.2008

від 12.01.2010

від 13.01.2010

від 15.06.2010

від 28.01.2010110000003/2008/336301 110000003/2008/322258 110000003/2009/328737 110000013/2010/300322 110000012/2010/304720 11000 0012/2010/314563від 05.11.2008

від 18.07.2008

від 04.12.2009

від 12.01.2010

від 02.03.2010

від 15.06.2010 Внаслідок камеральної перевірки були встановлені, як вважає відповідач, методологічні помилки щодо неправильності визначення коду товару у поданих ТОВ «Копорація «Агро-Союз» вантажних митних деклараціях (податкових деклараціях).

Товар у зазначених ВМД був класифікований за товарною підкатегорією 8419310000 згідно УКТЗЕД - сушарки для сільськогосподарських продуктів із застосуванням при митному / оформленні 0% ставки ввізного мита; сушарки для сільськогосподарських продуктів моделі NBCOD 24380 (ВМД №110000003/2008/337934 від 21.11.2008) за товарною підкатегорією 8419310000. На підставі Акта перевірки були винесені податкові повідомлення форми «Р»від 05 травня 2011р. №60, яким визначено суму податкового зобов»язання за митом на товари, що возяться на територію України суб»єктами підприємницької діяльності на суму 1378665,39грн, та податкового повідомлення від 05 травня 2011р. №61, яким визначено суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб»єктами підприємницької діяльності у сумі 275733,07грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що митний орган має право приймати податкові зобов»язання з ПДВ на підставі Закону України «Про митний тариф України»та Податкового кодексу України. Після проведення митного оформлення товару.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується законність прийнятих митним органом податкових повідомлень форми "Р" щодо донарахування податкових зобовязань, в тому числі і податку на додану вартість, після проведення митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг, прийнятих на підставі пп."в" п.4.2.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-111 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними і цільовими фондами" та згідно з підпунктом 17.1.4 статті 17 цього Закону.

Статтею 40 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, повязані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст.72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації та також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р. працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Судом першої інстанції встановлено, що при здійсненні митного оформлення вищенаведених ВМД позивачем були виконані вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 р.. В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірних ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем" та здійснений митний контроль, який включає в себе згідно п.21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем ВМД, в тому числі і правильність коду товару та наявністю пільг звільнення від ПДВ, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача здійснила перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалася.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2, підпункту б) пункту 10.1 статті 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому, платники податку які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні і пересиланні) товарів на митну територію України.

Підпунктом 5.2.5 ст.5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III, передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів зазначає, що вантажно-митні декларації

110000003/2008/336297 110000003/2008/325746 110000003/2008/337934 110000013/2010/300202 110000013/2010/300319 110000012/2010/314493 110000013/2010/301726від 05.11.2008

від 14.08.2008

від 21.11.2008

від 12.01.2010

від 13.01.2010

від 15.06.2010

від 28.01.2010110000003/2008/336301 110000003/2008/322258 110000003/2009/328737 110000013/2010/300322 110000012/2010/304720 110000012/2010/314563від 05.11.2008

від 18.07.2008

від 04.12.2009

від 12.01.2010

від 02.03.2010

від 15.06.2010 були подані позивачем по справі в період дії Закону України №2181.

Згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону 2181-III, контролюючий орган, зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків.

Відповідно п.п.4.2.1.2 п. 4.2 ст. 4 наведеного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобовязання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. За змістом п.п.2.3.1.п.2.3ст.3 № 2181-III органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно ст. 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів) у вільний обіг, тому в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому відповідно до статті 17 Закону України від 05.02.1992 № 2097-XII "Про Єдиний митний тариф", пунктів 10.1 та 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митний орган не мав правових підстав та повноважень для прийняття податкового повідомлення про нарахування податкових зобовязань за платежем податку на додану вартість.

З урахуванням наведеного оскаржувані податкові повідомлення прийняті митницею в порушення наведених законодавчих норм та наданих повноважень, які підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для прийнятя висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно та одностроннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 02 серпня 2011р. необхідно скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю«Корпорація «Агро-Союз» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року у справі №2а\0470\5745\11 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення форми «Р»від 05.05.2011 року № 60 про визначення суми податкового зобов'язання за митом на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 1 378 665,39 грн.ю

Визнати недійсним податкове повідомлення форми «Р»від 05.05.2011 року № 61 про визначення суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 275 733,07 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати в розмірі 5 ( п»ять) грн.. 10коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст складено 19 грудня 2011р.

Головуючий:В.В. Мельник

Суддя: