Ухвала суду № 20615371, 20.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р.справа № 2а-7713/09/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                    Мельника В.В.

          суддів:                     Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участі секретаря:          Шкуропадській В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2010р. у справі № 2-а-7713/09/0470 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області до про Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області (далі по тексту –позивач) звернулось з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій»(далі по тексту –відповідач), в якому, з урахуванням уточнень до позову, просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій»на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області заборгованість по витратам на виплату пільгових пенсій в сумі 4259 грн. 48 коп..(а.с.2-3,59). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7713/09/0470 (а.с.1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що за відкритим акціонерним товариством «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій»рахується заборгованість на суму 4259 грн. 48 коп., що є заборгованістю по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених за списком №2.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2010р. у справі №2а-7713/09/0470 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій»на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області заборгованість по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 у сумі 4259 грн. 48 коп. (чотири тисячі двісті п'ятдесят дев»ять гривень 48 коп.). (суддя Олійник В.М.) (а.с. 73-75).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що загальна сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по списку №2, згідно розрахунків ПФУ Нікопольського району у 2008 році та січні 2009 року становить - 4259 грн. 48 коп. На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, вимоги позивача про сплату заборгованості в судовому порядку не оскаржував.

Відповідач –Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи порушенні норми процесуального та матеріального права, є незаконною та підлягає скасуванню.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення з обставин, які не були доведені в судовому засіданні, а саме обставини щодо обов'язку Відповідача здійснювати платежі з відшкодування ПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №2; дійшов невідповідного обставинам справи висновку, щодо наявності у Відповідача заборго ваності з відшкодування ПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №2 в сумі 4259,48 грн.

Відповідач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки суд не сповістив, з заявою про бажання розглядати справу за його участю не звертався. За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача, посилаючись на пояснення, надані в судовому засіданні, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за їх необґрунтованості, а рішення суду першої інстанції, як виважене та законне –залишити без змін.

Заслухавши представників сторін та перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач у справі зареєстрований в УПФУ м. Нікополь Дніпропетровської області, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування і відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»відповідач у даній адміністративній справі є страхувальником, який відповідно до абз. 4 ч. 1 ст.2, ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у строки, які передбачені п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 ( щомісяця до 25 числа).

Відповідач у справі свої зобов’язання по сплаті фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені колишнім працівникам відповідача відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не виконував, заборгованість відповідача за 2008р. та січень 2009р. становить –4 259,48грн., зазначені обставини підтверджуються наданими суду належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи та знаходяться в матеріалах справи.

Вказані розрахунки відповідачем в установленому порядку не оскаржені та їх дані не спростовані.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог, оскільки під час розгляду справи судом було доведено, що відповідач у даній справі в порушення вимог чинного законодавства не вчинив дії щодо відшкодування позивачу фактично понесених ним витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах, колишнім працівникам, за період 2008р. та січень 2009р. становить –4 259,48грн. та задовольнив заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, при винесенні рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів, керуючись вимогами ст.244 КАС України, приймає до уваги Постанову Верховного Суду України №21-2487во09 від 23 березня 2010р. по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Журавка»про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно якої колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України прийшла до висновку, що вимога Управління щодо відшкодування Кооперативом витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених до ст.13 Закону №1788-Х11, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об’єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини справи, які доведені належними доказами, яким надана вірна оцінка, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови судовою колегією не було встановлено, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції від 05 жовтня 2010р. у даній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом належними письмовими доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій»необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» –залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010р. у справі №2а-7713/09/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

          Повний текст виготовлено –09 грудня 2011р.

Головуючий:                                                            В.В. Мельник

          Суддя:                                                            О.А. Проценко

          Суддя:                                                            Л.П. Туркіна