Постанова № 20692748, 24.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.10.11

10 год. 15 хв.

м.СевастопольСправа №2а-2648/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представника позивача - Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя - ОСОБА_1, довіреність № 3397/09 від 10.06.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомВиконуючого обов'язки прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. СевастополядоКомунального підприємства "Госпрозрахункова стомотологічна поліклініка № 5" Севастопольської міської Радипро стягнення заборгованості у розмірі 3546,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов'язки прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Госпрозрахункова стоматологічна поліклініка № 5" Севастопольської міської Ради про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 3546, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 06.09.2011р. провадження в адміністративній справі відкрито, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача, Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя (далі - УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя), позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, просив позов задовольнити.

В судове засідання виконуючий обов'язки прокурора Ленінського району м. Севастополя явку повноважного представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин не прибуття представника суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового звязку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представників сторін, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи те, що сторони викликались у судове засідання, але в судове засідання не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією, та законами України.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Відповідно до частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Встановлено, що Комунальне підприємство "Госпрозрахункова стоматологічна поліклініка № 5" Севастопольської міської Ради зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Згідно пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010р. (далі Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що передбачено пунктом 1 статті 8 Закону № 2464.

Пунктом 1 статті 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Згідно пункту 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 (далі Порядок № 22-2) страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Пунктом 8 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Аналогічні положення встановлені пунктом 4.3.6 частини четвертої Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 (далі Інструкція № 21-5).

Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для відповідача встановлюється 36,9%, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Розмір суми страхових внесків, визначений відповідачем у звіті про суми нарахованої заробітної плати та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за травень-червень 2011 року складає 6507,95 грн.

Відповідач, згідно пункту 8 статті 9 Закону № 2464, повинен був самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за травень-червень 2011 року у розмірі 6507, 95 грн.

Однак у встановленому законом строк, сума єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування відповідачем була сплачена частково у розмірі 2961,68 грн., що підтверджується довідкою долученої до матеріалів справи (а.с. 8).

Згідно пункту 6.2 частини шостої Інструкції № 21-5 сума єдиного внеску у розмірі 3546,27 грн., своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, передбачених Законом, є недоїмкою.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед Управлянням Пенсійного фонду в Ленінському районі міста Севастополя складає 3546,27 грн., яка на момент звернення позивача до суду відповідачем не сплачена.

Згідно пункту 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в сумі 3546,27 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та підписано 28.10.2011р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Госпрозрахункова стоматологічна поліклініка № 5" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 34, ЄДРПОУ 32520776) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, буд. 16, кв. 56-58, код ЄДРПОУ 222749 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість в сумі 3546,27 грн. (три тисячі п'ятсот сорок шість грн. 27 коп.), з яких заборгованість в сумі 2905, (дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 94 коп. (р/р 37196007002703), заборгованість в сумі 280 (двісті вісімдесят) грн. 52 коп. (на р/р 3719803002703), заборгованість в сумі 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 81 коп. (на р/р 37198072002703).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя< підпис >О.В. Мінько

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >