Постанова № 20692744, 24.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.10.11Справа №2а-2514/11/2770

м.Севастополь

15 год. 11 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - ордер від 09.08.2011р., посвідчення адвокату № 057/Д від 08.02.2010 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОСОБА_1, 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача Відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. СевастополідоКомунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Радипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна» Севастопольської міської ради (далі КП «БТІ та ДРОНМ» СМР), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку позивача Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення від 06.05.2011р. про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна 19/200 часток житлового будинку, що розташовані у АДРЕСА_2, та зобов'язання зареєструвати право власності на 19/200 часток житлового будинку, що розташовані у АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем норм діючого законодавства, що регулює порядок реєстрації прав власності на об'єкті нерухомого майна.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.08.2011р. відкрите провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позові, надав суду пояснення в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неприбуття представника суду не повідомив. У судовому засіданні, яке відбудувалося 11.10.2011р., представник відповідача висловив заперечення на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити.

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неприбуття представника суду не повідомив.

Враховує, що явка в судове засідання є правом, а ні обовязком відповідача та 3-й особи, у відповідність статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача та 3-й особи на підставі наявних у неї матеріалів.

Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно пункту 3 розділу 2 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010р., права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Статтями 34, 72 Закону України “Про нотаріат” визначено, що придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням будинку (квартири) шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири). Якщо торги не відбулися, свідоцтво про придбання жилого будинку (квартири) видається стягувачеві. Свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів видаються на підставі акта про продаж будинку (квартири) з прилюдних торгів чи акта про те, що будинок (квартира) залишено за стягувачем у зв'язку з тим, що торги не відбулися.

Встановлено, що на виконання зазначених положень Закону України “Про нотаріат”, 22 квітня 2011р. представник позивача звернувся до відповідача с заявою про проведення державної реєстрації права власності на 19/200 часток житлового будинку, що розташовані у АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 25.02.2011р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі № 531, що раніше належало ОСОБА_5.

06.05.2011р. рішенням реєстратора відповідача ОСОБА_6, яке було отримано позивачем 06.05.2011р., у проведенні реєстрації права власності на 19/200 часток житлового будинку, що розташовані у АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 25.02.2011р., відмовлено.

Зазначене рішення субєкта владних повноважень обґрунтовано тим, що позивачем подані документи у яких маються суперечності між заявленим правом власності та вже зареєстрованим правом на об'єкт нерухомості, що є перешкодою для реєстрації прав власності.

Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-IV від 01.07.2004р. (далі Закон № 1952), визначені правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до статті 4 цього Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно статті 24 Закону № 1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6)заявлене право вже зареєстровано.

Як встановлено у ході судового засідання та підтверджено матеріалами справи, та дослідженими в судовому засіданні матеріалами інвентарної справи та виконавчого провадження, у провадженні ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі знаходився на примусовому виконанні виконавчий лист Ленінського районного суду м. Севастополя № 1-88/06 від 22.03.2007р. про конфіскацію майна, що належить ОСОБА_5 у доход держави.

Постановою державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі від 15.05.2007р. відкрито виконавче провадження стосовно ОСОБА_5

На підставі акту опису та арешту № АА 827489 від 19.05.2010р. ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі арештовано 19/200 часток житлового будинку по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5

20.09.2009р. Ленінським районним судом м. Севастополя по справі № 2-735/09 ухвалено заочне рішення, відповідно до якого частка ОСОБА_5 у домоволодінні по АДРЕСА_2 змінена з 19/200 на 77/400 часток. Рішення набрало законної сили.

У грудні 2010р. на запит державного виконавця, відповідач повідомив, що за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 19/200 часток житлового будинку по АДРЕСА_2.

На підставі цих відомостей, наданих відповідачем, ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, 28.01.2011р. проведені публічні торги, на яких згідно Акту про проведення публічних торгів, затверджених ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі, 07.02.2011р. переможцем була визнана ОСОБА_1, яка і придбала 19/200 часток житлового будинку по АДРЕСА_2, що раніше належало ОСОБА_5 за 13800 грн.

25.02.2011р. на підставі статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» приватним нотаріусом ОСОБА_4 Севастопольського МНО посвідчено свідоцтво про придбання позивачем майна з прилюдних торгів, а саме 19/200 часток житлового будинку, що розташовані у АДРЕСА_2, що раніше належало ОСОБА_5, зареєстроване в реєстрі під № 531.

Отже, за ОСОБА_5 залишилось право власності на 39/400 часток житлового будинку по АДРЕСА_2 у м. Севастополі (77/400 19/200 = 77-38/400 = 39/400), тобто більшою придбаної на публічних торгах позивачем.

Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1692/5 від 28.07.2010) затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, яке визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно пункту 1.4 вказаного Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Пунктом 4 додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно визначений Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, серед яких зазначено Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видане нотаріусом.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 19 Закону № 1952, державна реєстрація прав проводиться на підставі інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Отже, відповідач зобов'язаний був провести державну реєстрацію права власності за позивачем на 19/200 часток житлового будинку, що розташовані у м. Севастополь, АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 25.02.2011р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 Севастопольського МНО та зареєстрованого в реєстрі під № 531, що раніше належало ОСОБА_5.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність при оскаржувані рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд керується вимогами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи позивача не спростовані відповідачем, як того прямо вимагає частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи діюче законодавство України, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та підписано 28.10.2011р.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради від 06.05.2011р. про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - 19/200 часток житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 25.02.2011р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 Севастопольського МНО та зареєстрованого в реєстрі під № 531, що раніше належало ОСОБА_5.

Зобов'язати Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на 19/200 часток житлового будинку , що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 25.02.2011р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 Севастопольського МНО та зареєстрованого в реєстрі під № 531, що раніше належало ОСОБА_5.

Стягнути з Державного бюджету України (31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (99005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 3(три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя< підпис >О.В. Мінько

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >