Постанова № 20692743, 25.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.10.11Справа №2а-3208/11/2770

14 год. 54 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представників відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - ОСОБА_1, довіреність № 942/9/10-039 від 31.03.2011р.,

- ОСОБА_2, довіреність № 3409/9/10-039 від 17.10.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомПриватного підприємства "Будинок сонця"доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополяпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будинок сонця" (далі ПП "Будинок сонця") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (далі ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005370151/0 від 11.10.2011р. про зменшення відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток підприємств у розмірі 6810,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача відповідачем невірно тлумачаться норми Податкового кодексу України, а саме пункту 150.1 статті 150. У позові позивачем зазначається, що підстав для зменшення відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток підприємств не існувало, а розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року має здійснюватись з урахуванням відємного значення попередніх років у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення згідно з нормами Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 13.10.2011р. відкрите провадження в адміністративній справі, закінчене підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку розгляду справи надав до суду письмове клопотання, у якому просить розглянути справу за відсутністю представника.

Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали, надали суду письмові заперечення, у задоволенні позовних вимог просили відмовити з підстав їх невідповідності нормам чинного законодавства.

Суд, заслухавши представників відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно пункту 1 частки 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Встановлено, що ПП "Будинок сонця" має державну реєстрацію юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 9), та зареєстрований в ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя як платник податків та зборів.

06.10.2011р. ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було проведено камеральну перевірку ПП "Будинок сонця" з питань правомірності відображення в податковій звітності за 2 квартал 2011 року сум відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за збитками 2010року.

За результатами перевірки складено акт від 06.10.2011р. №8222/10/15-1/36025805.

Як зазначене в акті перевірки, ПП "Будинок сонця" було допущене порушення вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що виразилося у неправомірному завищенні відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток на 6810,00 грн.

На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005370151/0 від 11.10.2011р. про зменшення платникові суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6810,00 грн.

Відповідно пункту 150.1 статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, визначено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Перевіркою встановлено, що ПП "Будинок сонця" надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (№ 9005746231 від 09.08.2011р.), в якій задекларовано відємне значення обєкта оподаткування попереднього періоду (рядок 06.6) у сумі 3337,0 грн., обєкт оподаткування (рядок 07) склав 0 грн.

23.08.2011р. ПП "Будинок сонця" надано уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (№ 9007224309), згідно якої збільшені витрати у рядку 06.6 (відємне значення обєкта оподаткування попереднього періоду). У загальній сумі витрати склали 12121,0 грн.. Також платником було зменшено обєкт оподаткування податком на прибуток підприємств (рядок 07) на 8784,00 грн..

До складу відємного значення обєкта оподаткування попереднього періоду платником включені збитки 2010 року в сумі 6810,00 грн. (згідно стр.4.9 декларації з податку на прибуток № 9002713317 від 03.05.2011р.) та збитки безпосередньо 1 кварталу 2011 року в сумі 5311,00 грн.

Оцінюючи правомірність при оскаржувані рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд керується вимогами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи позивача про те, що податкове повідомлення-рішення № 0005370151/0 від 11.10.2011 року про зменшення відємного значення обєкту оподаткування з податку є протиправним з огляду на те, що розрахунок обєкта оподаткування має здійснюватися з урахуванням відємного значення обєкту 2010 року, суд вважає такими, що не засновані на законі та не приймає їх до уваги у звязку з наступним.

01.01.2011 року вступив в силу Податковий кодекс України, нормами якого врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування.

Разом з прийняттям Податкового кодексу України законодавцем було скасовано низку нормативно-правових актів з питань оподаткування, якими податкові правовідносини було врегульовано раніше.

Відповідно статті 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у звязку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно перехідних положень Податкового кодексу України, Розділ ІІІ цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів та витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обовязку, яким визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 37.1 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 2 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, з дати набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди : другий квартал, другий і третій квартали та другий четвертий квартали 2011 року.

Нормами Податкового кодексу України закріплений порядок урахування відємного значення обєкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Жодною нормою чинного податкового законодавства України прямо не передбачено право платників податків на включення при розрахунку обєкта оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року відємного значення обєкту податкових періодів, які існували до 01.01.2011 року.

З положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України слід, що до складу другого кварталу 2011 року включається лише відємне значення обєкту оподаткування, яке отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Стосовно розповсюдження норм Податкового кодексу України на податкові правовідносини, які виникли до набрання чинності його положеннями, слід зазначити наступне.

В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Виключення з цього правила складає можливість зворотної дії законів у часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

При цьому, у Рішенні від 09.02.99 №1-рп/99 Конституційний Суд України чітко визначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб (абз.4 п.3 Рішення). Надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, у звязку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Відповідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у відповідності з вимогами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України надані належні та допустимі докази правомірності свого рішення. У свою чергу, позивачем не наведено достатніх доводів протиправності податкового повідомлення-рішення податкової інспекції.

Враховуючи вищезазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення адміністративного позову ПП «Будинок сонця» не має.

Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та підписано 31.10.2011р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя< підпис >О.В. Мінько

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >