Постанова № 20692330, 15.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2011 року 11 год. 23 хв. № 2а-9334/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шередько А.В. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

доПромислово-торгівельного комерційного підприємства «Фірма «Мисливпромпостач»

пронадання дозволу на реалізацію описаних активів платника податків за участю представників:

позивача: Лисай О.П., Тарасов Є.В.,

відповідача: Пащенко А.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 20.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлено про надання дозволу на реалізацію описаних активів платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2011 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони прибули.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що відповідачем не сплачено податковий борг, а вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу результату не дали, тому з метою погашення податкового боргу позивач просить дозволу на реалізацію описаних активів відповідача.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що органами державної податкової служби буде здійснено продаж майна не у відповідності до вимог нормативних актів, письмових заперечень суду не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Промислово-торгівельне комерційне підприємство «Фірма «Мисливпромпостач»зареєстровано Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією (ідентифікаційний код 13670245), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач перебуває на обліку як платник податку у Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачу надіслано першу податкову вимогу № 1/2731 від 05.11.10р. на суму 43970,73 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010 р. № 0022241502/0 на суму 132447,24 грн.

Зазначені податкова вимога та податкове повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи.

Позивачем складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 10.12.2010 р. № 151 для спрямування їх на погашення податкового боргу на загальну суму 212592,21 грн.

Згідно з повідомлення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість238622,57грн., земельного податку з юридичних осіб293544,52 грн. та збору за спеціальне використання землі 15,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000р. №2181-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (даліЗакон №2181-ІІІ), узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на адресу відповідача контролюючим органом направлялись перша податкова вимога, яка відповідачем була отримана.

Відповідно до підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Згідно з Актом опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 10.12.2010 р. № 151 для спрямування їх на погашення податкового боргу вартість майна становить 212592,21 грн.

Відповідно до п. 3.1. Наказу Державної податкової адміністрації України від 28.08.2011 р. №338, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, за умови строку дії податкової застави більш як десять календарних днів орган державної податкової служби зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав нерухомого майна відповідно до вимог п. 8.3. ст.. 8 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про податкову заставу згідно Акту від 10.12.2010 р. № 151.

Заявою про збільшення позовних вимог позивач зазначив, що згідно зворотнього боку облікової картки у відповідача збільшився податковий борг до 727121,78 грн. та надав Акт опису майна від 11.08.2011 № 18 на загальну суму 601128,20 грн.

Згідно п. 3.1. Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, зареєстрованого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 №1438/18733, чинного на момент складення акту від 11.08.2011 р., орган державної податкової служби зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у пятиденний строк з дня складення акту опису майна.

Однак, суду не надано доказів про внесення податкової застави на майно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно Акту опису майна від 11.08.2011 № 18.

А тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині за первісним адміністративним позовом.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на час звернення позивача до суду з позовом, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатностішляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, відсутність у нього коштів, які можуть бути стягнуті в рахунок погашення такого боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивачасуб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Надати Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва дозвіл на реалізацію описаних активів Промислово-торгівельного комерційного підприємства «Фірма «Мисливпромпостач» (ідентифікаційний код 13670245) відповідно до Акту описів активів, на які поширюється право податкової застави, від 10.12.2010 № 151 на суму 212592,21 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяЛ. О. Маруліна