Постанова № 20692308, 21.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2011 року 10:24 № 2а-16054/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В.,

при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкрите акціонерне товариство "Електроприлади"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування рішень № 0007362305, № 0007352305 від 08.06.2011 року

за участю представників сторін:

від позивача: Полівода І.С., Головатий А.В.

від відповідача Овсяннікова К.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 листопада 2011 року публічне акціонерне товариство "Електроприлад" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0007362305 від 08.06.2011 року, № 0007352305 від 08.06.2011 року. Позовні матеріали передані на розгляд судді 03 листопада 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16054/11/2670, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів тощо, за результатами якої складено акт № 0815/26/59/23/00227554 від 30.05.2011 р.

В даному акті відповідачем було встановлено, що патент на побутові послуги (ремонт металовиробів) не придбавався позивачем з 01.09.2010 р., у звязку з чим нараховані штрафні санкції. Також штрафна санкція у розмірі 170 грн. була нарахована за порушення порядку проведення розрахунків через каси.

Разом з тим, на підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що позивач не надав послуг з ремонту металовиробів, а відтак обовязку придбати даний патент позивача також не виникало.

Проведений позивачем післягарантійний ремонт продукції власного виробництва не є побутовими послугами з ремонту металовиробів виходячи з наступного.

По-перше, продукція власного виробництва щодо якої здійснювався ремонт не є металовиробом.

По-друге, відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 98/96-ВР об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 98/96-ВР,торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 98/96-ВР під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення" визначено, що у цих Порядку та правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять".

Так, відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 08 червня 2004 року № 130 «Про затвердження національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Роздрібна торгівля - вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 1 Закону України від 01 грудня 2005 року № 3164-IV «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»послуга - результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Торговельна діяльність, у розумінні Закону № 98/96-ВР, є видом економічної діяльності, а не окремими операціями купівлі-продажу товарів (продукції), а тому не кожний продаж товару підлягає обовязковому патентуванню.

Патент необхідно придбавати лише такому субєкту підприємницької діяльності, який здійснює оптову, або роздрібну торгівлю чи діяльність в сфері громадського харчування за готівкові кошти у пункті продажу товарів, спеціально відведених для цієї мети, та надає відповідні торговельні послуги, а при відсутності однієї з цих умов, підстав для придання патенту немає.

Судом встановлено, що позивач здійснював операції з продажу та ремонту власної продукції, однак не займався торговельною діяльністю як видом економічної діяльності, а тому до нього не може бути застосовані вимоги щодо придбання відповідного патенту.

З огляду на викладене, суд вважає, що підприємство-виробник може реалізовувати свою продукцію у іншій формі ніж роздрібна та оптова торгівля, якщо для такої торгівлі у нього не створено умов відповідно до вимог Закону № 98/96-ВР, тобто відсутні окреме приміщення, додаткові торговельні послуги, персонал тощо.

Відповідно до статті 1 Закону № 265/95-ВРреєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами лише у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Позивач не займався наданням торговельних послуг, а лише здійснював виробництво та реалізацію продукції власного виробництва, а тому його діяльність не можна віднести до сфери торгівлі, громадського харчування та послуг.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку дія Закону № 265/95-ВР на позивача не розповсюджується, оскільки він не займається діяльністю, передбаченою цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 21.09.2010 р. у справі № К-4114/08.

Крім цього, штрафні санкції застосовані відповідачем до позивача всупереч вимогам пункту 7 підр. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, який визначає, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що листом від 23.03.2011 р. ДПА України був відкликаний лист-роз'яснення ДПА України від 03.02.2011 р. щодо незастосування даної норми до окремих порушень).

Також листом Міністерства юстиції України від 11.01.2011 р. розяснено, що штрафна санкція у розмірі 1 гривні повинна бути застосована за будь-яке порушення податкового законодавства.

Натомість вищевказані норми чинного законодавства не були враховані відповідачем при проведенні перевірки та винесені оскаржуваних повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 08 червня 2011 року № 0007362305 та № 0007352305 від 08.06.2011 р. є протиправними та мають бути скасовані.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «Електроприлад» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007362305 від 08.06.2011 р. та № 0007352305 від 08.06.2011 р. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

3. Судові витрати в розмірі 28,23 грн. стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

повний текст виготовлено та підписано 30.12.2011 р.