Постанова № 20691703, 19.10.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року Справа № 2а/2370/7230/2011

19.10.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаращенка В. В.,

при секретарі Бондар Т. П.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреностями; розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Селена»до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена»звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Черкаському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000832301/0, яким донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1897349 грн., в т.ч. 632450 грн. штрафних санкцій.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив вимоги чинного законодавства, яким визначається порядок оформлення результатів перевірок, зокрема вимоги Наказу ДПА України від 10.08.2007 року № 32, чинного на час проведення перевірки та складання акту.

Крім того, невірно визначено суму валового доходу, з причини безпідставного та протиправного не включення до складу валових витрат, витрати ТОВ «Селена»за І півріччя 2010 року, які підтверджені первинними обліковими документами, при цьому акт перевірки не містить відомостей з посиланням на норми чинного законодавства, яке б забороняло позивачу включати понесення таких витрат до складу валових, а висновок відповідача, що позивач завищив амортизаційні відрахування на основні фонди з причини надання їх в оренду, взагалі суперечить чинному законодавству. Відповідач вдається до невірного трактування термінів з безпідставним посиланням на нормативний акт, який в свою чергу не регулює питання оподаткування, а висновок про те, що перевищення розміру амортизаційних нарахувань над розміром прибутку від отриманої орендної плати свідчить про відсутність господарської діяльності позивача є таким, що не ґрунтується на законі та суперечить фактичним обставинам, оскільки за результатами перевірки позивач задекларував податок на прибуток у сумі 38611 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали та надали письмове заперечення, в якому зазначили, що позивач безпідставно посилається на недоліки акту перевірки, оскільки результат проведеної повторної позапланової перевірки повністю підтвердив висновки, що викладені в акті первинної перевірки, а щодо завищення амортизаційних відрахувань в звязку з її нарахуванням на основні фонди, які не використовувались позивачем в господарській діяльності то відповідно до норм Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєкта господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на досягнення економічних та соціальних результатів з метою отримання прибутку, а за терміном «господарська діяльність», визначеного Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»- це будь-яка діяльність, направлена на отримання доходу, таким чином термін «дохід»ототожнюється з терміном «прибуток». Отже, в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»метою здійснення господарської діяльності повинно бути отримання прибутку. Враховуючи, що надані в оренду позивачем основні фонди, по яких сума нарахованих амортизаційних відрахувань перевищує суму отриманого доходу, то в такому випадку не прослідковується ділова мета позивача від проведення такої господарської діяльності. Таким чином можна зробити висновок, що передані в оренду основні фонди не використовується позивачем і відповідно такі основні фонди будуть вважатися «невиробничими фондами», а тому амортизація на них не нараховується.

Враховуючи викладене, представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Державною податковою інспекцією в Черкаському районі Черкаської області проведена позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Селена»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами такої перевірки складений акт №334/23-010/31537129 від 20.12.2010 року, в якому зафіксовано, зокрема порушення позивачем вимог пп. 4.1.1, 4.1.6 ст. 4 пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, пп. 8.1.4 п. 8.1, пп. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.4.5 п. 8.4, пп. 8.6.1 п. 8.6, пп. 8.7.1 п. 8.7. ст. 8, пп. 11.2.1, 11.2.3 п.11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивач занизив податок на прибуток за 1 квартал 2008 року на суму 13850 грн., півріччя 2008 року на суму 6375 грн., 3 квартал 2008 року на суму 199925 грн., 2008 рік на суму 242926 грн., 1 квартал 2009 року на суму 3778 грн., півріччя 2009 року на суму 107285 грн., 3 квартал 2009 року на суму 199437 грн., 2009 рік на суму 226546 грн., 1 квартал 2010 року на суму 37327 грн., півріччя 2010 року на суму 6095 грн.

Не погоджуючись з висновками ДПІ у Черкаському районі позивачем подані заперечення на акт, які розглянуті за засіданні постійної комісії ДПІ у Черкаському районі по розгляду та вирішенню спірних питань, результат засідання оформлений протоколом від 27.12.2010 року. На засіданні комісія вирішила: заперечення ТОВ «Селена»щодо неврахування заборгованості перед колишнім учасником ТОВ «Селена»- громадянкою ОСОБА_5 в сумі 43781 грн. 22 коп. як поворотної фінансової допомоги задовольнити, донарахування процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги вважати правомірним, крім того комісія прийшла до висновку, що ТОВ «Селена»у відповідності до положень абзацу 5 пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не має права на нарахування амортизаційних відрахувань по основних фондах, переданих в оперативну оренду, оскільки такі фонди вважаються невиробничими з причини перевищення суми нарахованих амортизаційних відрахувань по них над розміром отриманих доходів від проведення орендних операцій.

На підставі акту №334/23-010/31537129 від 20.12.2010 року та протоколу постійної комісії від 27.12.2010 року державною податковою інспекцією в Черкаському районі Черкаської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року №0000832301/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1897349 грн., в тому числі за основним платежем 1264899 грн. та штрафними санкціями в сумі 632450 грн.

Відповідач, посилаючись на збитковість господарських операцій з оренди, зазначає, що відповідно до бухгалтерського обліку позивач з діяльності по наданню основних засобів в оренду отримав доход на суму 2224700 грн., в той же час амортизація на утримання основних фондів складає 4037600 грн., інші витрати 1795900 грн. Таким чином, від таких господарських операцій з надання в оренду основних фондів позивач отримує збитки в сумі 3608800 грн., отже, можна зробити висновок, що протягом перевіреного періоду позивач не використовував власні основні засоби для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до акту перевірки, в порушення позивачем п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством завищено суми амортизаційних відрахувань та як наслідок занижено податок на прибуток за півріччя 2008 року на суму 19025 грн., 3 квартал 2008 року на суму 35507 грн., 2008 рік на суму 39495 грн., 1 квартал 2009 року на суму 99112 грн., півріччя 2009 року на суму 301506 грн., 3 квартал 2009 року на суму 492668 грн., 2009 рік на суму 643473 грн., 1 квартал 2010 року на суму 154116 грн., півріччя 2010 року на суму 153538 грн.

Підпунктом 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном «невиробничі фонди»слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані.

Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів установлюється Міністерством фінансів України. Такий бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та не впливає на податкові зобов'язання платника податку.

Відповідно пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»основні фонди підлягають розподілу за такими групами, група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Перевіркою встановлено, що на балансі підприємства ТОВ «Селена» обліковуються власні основні фонди (групи 1 будівлі, споруди, обладнання та інше).

Протягом перевіреного періоду позивач надавав основні фонди (виробничі приміщення та обладнання) в оренду, згідно укладених договорів оренди:

-від 29.10.2007 року б/н з ПП ОСОБА_6, і.н. НОМЕР_1, нежитлові приміщення площею 229,5 м2 з метою організації діяльності ресторану. Об'єкт оренди знаходиться в будинку загальною площею 1059,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 54,30 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 01.01.2008 року №6 з ПП ОСОБА_7, і.н. НОМЕР_2, підвальне приміщення площею 150,0 м2. Об'єкт оренди знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 5,00 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 01.01.2008 року б/н з ПП ОСОБА_8, і. н. НОМЕР_3, нежитлові приміщення загальною площею 426,3 м2 з метою надання готельних послуг. Об'єкт оренди знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 54,30 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 01.01.2008 року №8 з ПП ОСОБА_9, і.н. НОМЕР_4, незавершене будівництво ґрунтових кортів. Об'єкт оренди знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 150000,00 грн. за місяць, в т.ч. ПДВ;

-від 31.01.2008 року б/н з ПП ОСОБА_6, і.н. НОМЕР_9 нежитлові приміщення площею 150,0 м2 з метою організації діяльності ресторану. Об'єкт оренди знаходиться в будинку загальною площею 1059,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 50,25 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 31.01.2008 року №10 з ПП ОСОБА_10, і.н. НОМЕР_5, нежитлові приміщення площею 230.0 м2 з метою організації діяльності ресторану. Об'єкт оренди знаходиться в будинку загальною площею 1059,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 54,30 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 01.06.2008 року №12 з ПП ОСОБА_11, і.н. НОМЕР_6, нежитлові приміщення загальною площею 426,3 м2 з метою надання готельних послуг. Об'єкт оренди знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 60,30 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 17.06.2008 року б/н з ПП ОСОБА_12, і.н. НОМЕР_7, нежитлові приміщення площею 230,0 м2 з метою організації діяльності ресторану. Об'єкт оренди знаходиться в будинку загальною площею 1059,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 50,25 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 01.01.2009 року б/н з ПП ОСОБА_12, і.н. НОМЕР_7, нежитлові приміщення площею 230,0 м2 з метою організації діяльності ресторану. Об'єкт оренди знаходиться в будинку загальною площею 1059,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 60,30 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 07.07.2009 року б/н з ПП ОСОБА_13, і.н. НОМЕР_8, нежитлові приміщення загальною площею 426,3 м2 з метою надання готельних послуг, терміном до 31.12.2009 року. Об'єкт оренди знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 60,30 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 01.01.2010 року №10 з ПП ОСОБА_10, і.н. НОМЕР_5, нежитлові приміщення площею 230,0 м2 з метою організації діяльності ресторану. Об'єкт оренди знаходиться в будинку загальною площею 1059,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 50,25 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 01.01.2010 року №11 з ПП ОСОБА_12, і.н. НОМЕР_7, нежитлові приміщення площею 230,0 м2 з метою організації діяльності ресторану. Об'єкт оренди знаходиться в будинку загальною площею 1059,0 м2 за адресою: Черкаський р-н, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21. Розмір орендної плати складає 50,25 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 03.01.2010 року б/н з ПП ОСОБА_13, і.н. НОМЕР_8, нежитлові приміщення загальною площею 426,3 м2 з метою надання готельних послуг, терміном до 31.12.2010 року. Об'єкт оренди знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 60,30 грн. за 1 м2 без ПДВ;

-від 10.06.2010 року №12 з ПП ОСОБА_14, і. н. НОМЕР_5, нежитлові приміщення площею 230,0 м2 з метою організації діяльності ресторану. Об'єкт оренди знаходиться в будинку загальною площею 1059,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати складає 50,25 грн. за 1 м2 без ПДВ.

Відповідно до визначення терміну оперативний лізинг (оренда), зазначеного в пп. 1.18.1. п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оренда сама по собі є господарською операцією, що передбачає, відповідно до договору оперативного лізингу (оренди), передання орендарю майна.

Суд звертає увагу, що норми Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»не містять терміну «прибуток».

В свою чергу відповідач посилається на норми Господарського кодексу України щодо визначення термінів «господарська діяльність» та «прибуток», ч. 1, 2 ст. 3 Кодексу закріплено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність і яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За ч. 1 ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

За висновком відповідача, виходячи зі змісту ст. 142 Господарського кодексу України термін «доход»ототожнюється з терміном «прибуток»і в розумінні норм Господарського кодексу України, метою здійснення господарської діяльності повинно бути отримання прибутку, таким чином відсутність прибутку виключає здійснення господарської діяльності.

Разом з тим суд зазначає, що в розумінні норм Господарського кодексу України прибуток (доход) визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань, а відповідно до ч. 2 ст. 142 Господарського кодексу України прибуток як різниця між валовим доходом та валовими витратами суб'єктів господарювання визначається законодавством. При цьому, для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.

Спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чинного на час проведення перевірки, термін господарська діяльність, включає будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»закріплено, що доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи, зокрема, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні.

За п. 1.29 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податок, оподаткування, платник податку - відповідно податок на прибуток підприємств, оподаткування прибутку підприємств, платник податку на прибуток підприємств.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Як зазначено вище, норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містять визначення терміну «прибуток», проте відповідно до п. 1.43 ст. 1 названого Закону інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

В свою чергу, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання не є предметом регулювання Господарського кодексу України, таким чином посилання відповідача на норми Господарського кодексу України суд вважає безпідставними.

Виходячи зі змісту п. 1.43 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно наказу Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87 «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку»під доходом розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу, тоді як прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»п. 4 наказу МФУ від 31.03.1999 року №87).

Згідно наданих договорів оренди, від орендарів майна позивач отримував доход у вигляді орендної плати, отже, з аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарською діяльністю вважається будь-яка діяльність, пов'язана з отриманням саме доходу, а не прибутку як стверджує відповідач, термін «доход»не є тотожним терміну «прибуток», і в силу визначення терміну «доход»згідно наказу Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87 особа вправі збільшувати економічну вигоду шляхом зменшення зобовязань.

Наведене повністю спростовує твердження відповідача про те, що операції позивача з надання майна в оренду не пов'язані з господарською діяльністю в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, висновок відповідача про віднесення до невиробничих фондів капітальні активи позивача, які на думку відповідача не використовує у господарській діяльності позивач, не підтвердився під час розгляду справи, суперечить нормативним актам України з питань оподаткування, таким чином висновок відповідача про завищення позивачем суд амортизаційних відрахувань з вищевикладених причин є протиправним.

Інших порушень позивачем щодо амортизаційних витрат на поліпшення основних фондів, порядку обліку основних фондів, наданих в лізинг (оренду), норм амортизації чи порядку визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань під час перевірки не виявлено.

Стосовно твердження відповідача щодо збитковості операцій позивача з надання в оренду основних фондів, суд зазначає, що податковим органом взагалі не досліджувалась збитковість чи прибутковість конкретних договорів, факт збитковості вказаних операцій був встановлений відповідачем шляхом порівняння орендної плати в цілому по всім договором з сумою амортизаційних відрахувань по всім основним фондам, що також суперечить наказу Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87, оскільки оцінка доходу має бути визначена достовірно і критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції.

Суд звертає увагу, що відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 31.12.2010 року прийняте на підставі акту №334/23-010/31537129 від 20.12.2010 року.

Відповідач в обґрунтування відмови у задоволенні позову посилається на інші порушення позивачем чинного законодавства, зокрема порядку нарахування умовно нарахованих процентів на суми поворотної фінансової допомоги, в свою чергу позивач зазначає, що відповідач провів недостовірну перевірку, зокрема не навів в акті перевірки жодного доказу та аргументу, які б підтвердили правильність висновку відповідача про заниження позивачем умовно нарахованих процентів на частину неповернутої поворотної фінансової допомоги.

За пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Разом з тим, нормативним актом, чинний на час проведення перевірки та яким затверджений порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства був наказ Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 (далі Порядок № 327).

Порядок №327 розроблено відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»з метою застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

В свою чергу, посадові особи органів державної податкової служби зобовязані при проведенні перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків шляхом вивчення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, проведення перевірок з питань правових відносин, вивчення технологічного процесу виробництва, залучення до перевірок відповідних експертів тощо.

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності платника податків оформляється акт, а за відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Акт перевірки передбачає опис проведеної перевірки щодо задекларованих показників у розрізі рядків декларацій (звітів, розрахунків) і відображення в акті перевірки інформації лише щодо перевірених показників і використаних документів.

Відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.3 порядку №327 акт перевірки повинен містити відомості за кожним відображеним фактом порушення податкового законодавства з висвітленням показників, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю. У разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Порядком №327 закріплено, що у разі виявлення розбіжностей перевіряючі зобовязані чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.

Відповідно до пунктів 2.3.4 порядку №327 в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтверджених доказів.

Як вбачається з рішення ДПА в Черкаській області від 01.03.2011 року №5575/25-010 про призначення позапланової перевірки при дослідженні акту перевірки №334/23-010/31537129 від 20.12.2010 року встановлено розбіжності між даними перевірки та даними товариства у розмірі умовно нарахованих процентів на суми поворотної фінансової допомоги, крім того відповідно до акту перевірки зроблено висновок, що позивачем занижено податок на прибуток за 1 квартал 2008 року на суму 13850 грн., півріччя 2008 року на суму 6375 грн., 3 квартал 2008 року на суму 199925 грн., 2008 рік на суму 242926 грн., 1 квартал 2009 року на суму 3778 грн., півріччя 2009 року на суму 107285 грн., 3 квартал 2009 року на суму 199437 грн., 2009 рік на суму 226546 грн., 1 квартал 2010 року на суму 37327 грн., півріччя 2010 року на суму 6095 грн., тоді як за висновком акту перевірки від 14.03.2011 року №96/23-010/31537129 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Селена»з питань, що стали предметом оскарження встановлено, ТОВ «Селена»занизало податок на прибуток за 1 квартал 2008 року на суму 105274 грн., півріччя 2008 року на суму 183334 грн., 3 кварталі 2008 року на суму 450081 грн., 2008 рік на суму 571348 грн., 1 квартал 2009 року на суму 92837 грн., півріччя 2009 року на суму 279623 грн., 3 кварталі 2009 року на суму 449753 грн., 2009 рік на суму 550258 грн. 1 квартал 2010 року на суму 107380 грн., півріччя 2010 року на суму 143293 грн., при цьому зазначено, що результати повторної позапланової перевірки повністю підтвердили висновки акта перевірки №334/23-010/31537129 від 20.12.2010 року, а податкове повідомлення рішення від 31.12.2010 року №0000832301/0 залишено без змін відносно коригування нарахованого зобовязання по сплаті податку на прибуток та штрафних санкцій.

Таким чином, посилання позивача на проведення відповідачем недостовірної перевірки знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, зокрема виходячи з розбіжностей висновків щодо сум заниження податкового зобовязання з податку на прибуток викладених перевіряючими в акті №334/23-010/31537129 від 20.12.2010 року і в акті перевірки від 14.03.2011 року №96/23-010/31537129 та у звязку з відсутністю в акті №334/23-010/31537129 від 20.12.2010 року відомостей про кількість днів фактичного використання поворотної фінансової допомоги, що в свою чергу не дає можливості перевірити правильність проведених розрахунків, крім того відсутні відомості по всіх основних засобах, що були передані в оренду та суму орендної плати, фактично отриманої від орендарів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини та норми наведеного законодавства, судом встановлено, що покладені в основу прийняття спірного податкового рішення висновки здійснені з порушенням норм податкового законодавства, не мають документального підтвердження, мають недостовірні дані, а доводи, наведені відповідачем в обґрунтування своєї позиції, не спростовують наведене.

За таких обставин, суд приходить до висновку про достатню обґрунтованість позову для задоволення заявленої вимоги.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області від 31.12.2010 року №0000832301/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Селена»податкового зобовязання з податку на прибуток та нарахування штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 жовтня 2011 року.

Суддя В.В. Гаращенко