Постанова № 20691690, 10.10.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року Справа № 2а/2370/6350/2011

10.10.11

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Бондар Т.П.,

за участю:

представників позивача: Матіщук В.О. директор, ОСОБА_2 за довіреністю;

представника відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Логос»до державної податкової інспекції в м. Черкаси Черкаської області про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Торговий дім «Логос»звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкаси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005321503 від 14.04.2011 року, яким збільшено зобовязання позивачу щодо сплати орендної плати за земельну ділянку за січень-лютий 2011 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що 19 січня 2004 року між ним та Черкаською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір). Позивач звертав увагу, що орендну плату сплачує відповідно до умов договору і оскільки сторонами Договору не вносились зміни до нього, у відповідача не було підстав для донарахування орендної плати та відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій які в свою чергу нараховані відповідачем з порушенням норми Податкового кодексу України (далі ПК України).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю звернувши увагу суду, що оскаржене податкове повідомлення-рішення має ряд недоліків, зокрема у визначені норм чинного законодавства яке як вважає відповідач порушено позивачем.

Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на зміни, які відбулись в законодавстві, зокрема, на набрання з 01.01.2011 року чинності ПК України, зазначивши, що ТОВ «ТД «Логос»повинно розраховувати річну орендну плату із врахуванням мінімального розміру орендної плати, передбаченого пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ТОВ «Торговий дім «Логос»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 24 січня 2000 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2004 року між Черкаською міською радою та ТОВ «Торговий дім «Логос»укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 25076,77 кв.м. з них:

- площею 14637,77 кв.м. земель комерційного використання під двоповерхову цегляну будівлю адміністративного корпусу з прибудовою, овочесховище, частину огорожі, частину замощення;

- площею 739 кв.м. під проїзд в спільне користування з ВАТ «Міськплодоовоч»;

- площею 9700 кв.м. земель промисловості під картоплесховище (цех № 6), картоплесховище (склад) по вул. Різдвяна, 175 в м. Черкаси, яка відноситься до земель промисловості. Термін оренди встановлено на 49 років.

Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV (далі Закон №161-XIV), із внесеними змінами, регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Стаття 21 Закону № 161-XIV встановлює, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що за користування земельною ділянкою відповідач сплачує орендну плату у розмірі 41980 грн. на рік.

Відповідно до даних декларації позивач визначив розмір орендної плати, що підлягає сплаті за січень-лютий 2011 року у сумі 9162 грн. 22 коп.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії ПК України, який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Згідно з пунктом 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, плата за землю.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК України.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпункт 75.1.1 ПК України визначає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Порядок проведення камеральної перевірки встановлений у ст. 76 ПК України. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Судом встановлено, що 31.03.2011 року посадовою особою ДПІ в м. Черкаси проведено камеральну перевірку поданої позивачем податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) в т.ч. і за січень-лютий 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1588/15-31/30705409 від 31.03.2011 року.

Перевіркою встановлено, що при заповненні податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) позивачем невірно визначено розмір орендної плати за землю на земельну ділянку по вул. Різдвяній, 175 (нижче трикратного розміру земельного податку), чим порушено пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 розділу XIII ПК України.

14.04.2011 року на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ в м. Черкаси прийнято податкове повідомлення рішення №0005321503, яким збільшено суму грошового зобовязання за січень-лютий 2011 року за платежем: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 5692 грн. 53 коп., в т.ч. 4554 грн. 02 коп. за основним платежем, 1138 грн. 51 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від її нормативної грошової оцінки.

Таким чином, ПК України визначено, що мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю державної або комунальної власності виступають податок на землю та орендна плата, отже відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками і не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обовязку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави.

Розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, таким чином, сплата обовязкових платежів, до яких віднесено і плату за землю не може залежати від умов договору в сторону зменшення ніж визначено законодавством.

Принципові засади такого регулювання містяться в ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обовязок, а не зобовязання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не за волевиявленням сторін договору, а у звязку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що здійснивши донарахування суми податкового зобовязання по орендній платі за землю відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України і як наслідок визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що можливість зміни розміру орендної плати з підстав зміни чинного законодавства передбачена Договором.

Відповідно до п. 3.4. Договору: «Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється у звязку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмірі щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору».

В обґрунтування скасування спірного рішення позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року містить помилки, зокрема, в некоректному посиланні на пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, тоді як з акту перевірки мається на увазі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, крім того, відповідачем невірно визначено в податковому повідомленні-рішенні норму закону, яку порушено позивачем при розрахунку річної орендної плати. Так, відповідач зазначає пп. 271.1.1 п. 271 ст. 271 розділу XIII ПК України замість пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Разом з тим, суд вважає, що виявлені помилки не змінюють фактичних обставин справи, не спростовують допущене позивачем порушення і не можуть бути підставою для скасування рішення як такого.

Відносно нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, суд встановив, що відповідач при визначенні суми штрафних (фінансових) санкцій порушив норми ПК України виходячи з того, що п. 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00 гривні за кожне порушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом вірно встановлено порушення податкового законодавства, але розмір штрафу визначений без врахування приписів пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, тому враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції м. Черкаси Черкаської області №0005321503 від 14 квітня 2011 року в частині застосування товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Логос»штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1137 грн. 51 коп. скасувати.

В скасуванні іншої частини податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції м. Черкаси Черкаської області №0005321503 від 14 квітня 2011 року відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 жовтня 2011 року.

Суддя В.В. Гаращенко